"19" вересня 2007 р.
Справа № 01/29-12А.
за позовом Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву
до Луцької районної державної адміністрації Волинської області
про визнання незаконним рішення державного реєстратора Луцької райдержадміністрації від 2.07.2007р., зобов'язання прийняти документи, подані для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію та дублікату Статуту
Суддя Якушева І.О.
Представники:
від позивача: Генсіровський А.С. -директор, Канівський В.К. (дов. від 22.12.2006р.)
від відповідача: Косик Т.Ф. (дов. № 1478/17/2-07 від 29.08.2007р.), Стефанська О.М. (дов. № 1191/15/2-07 від 12.07.2007р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві на підставі ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України просить скасувати рішення державного реєстратора Луцької райдержадміністрації Косика Т.Ф. від 2.05.2007р. про залишення без розгляду документів Торчинського МПП, поданих для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію та видачу дублікату Статуту; зобов'язати державного реєстратора Луцької райдержадміністрації прийняти документи, подані для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію та дублікату Статуту, посилаючись на те, що Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію, для видачі дублікату Статуту надало всі необхідні документи, наведені в п.9 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Правом подання документів довіреністю від 2.07.2007р. був наділений Канівський В.К.
Відповідач у відзиві, представники відповідача в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на таке:
- державному реєстратору апарату райдержадміністрації було подано заяву про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи встановленого зразка. До заяви було додано: довіреність від 08.05.2007 року; квитанцію № 76 від 25.04.2007 року про сплату вартості рекламних оголошень у газеті «Волинь-нова"; копія заяви про публікацію повідомлення про втрату свідоцтва; квитанцію № 1 від 26.04.2007 року за державну реєстрацію; заяву про видачу нового Свідоцтва про державну реєстрацію та видачу дублікату Статуту.
Заява із додатками була залишена державним реєстратором без розгляду з посиланням на частину 13 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" (далі Закону) у зв'язку з тим, що документи не відповідали вимогам, які встановлені частиною 20 статті 22 цього Закону.
Частина 20 статті 22 Закону передбачає, що за публікацію повідомлень, зазначених у частинах п'ятій - сьомій, дванадцятій та тринадцятій цієї статті, справляється плата в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в частині чотирнадцятій цієї статті, - у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, яка використовується на відшкодування витрат, пов'язаних з веденням Єдиного державного реєстру та виданням спеціалізованого друкованого засобу масової інформації.
Частина 12 статті 22 Закону передбачає, що повідомлення про втрату або заміну свідоцтва про державну реєстрацію повинно містити відомості про:
- найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи - підприємця;
- ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний
- номер фізичної особи - платника податків;
- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця
- серію та номер свідоцтва, що втрачене або замінене;
- місце та дату внесення запису про втрату або заміну свідоцтва.
Частина 13 статті 22 передбачає, що повідомлення про втрату оригіналів установчих документів має містити відомості про:
- найменування юридичної особи;
- ідентифікаційний код юридичної особи;
- місцезнаходження юридичної особи;
- назву установчого документа, який втрачено (положення, статут, установчий договір тощо). Частина 3 стаття 10 Закону передбачає, що за заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням та за видачу дубліката оригіналу установчих документів та змін до них, засвідчених державним реєстратором, справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Враховуючи викладене відповідач вважає, що подані документи не відповідали вимогам Закону, а саме: 1. Не було сплачено реєстраційний збір в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за публікацію відомостей з ЄДР про втрату свідоцтва (ст. 22) та не сплачено реєстраційний збір в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян до місцевого бюджету за заміну свідоцтва, про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою (ч. З ст. 10); 2. Не було сплачено реєстраційний збір в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за публікацію відомостей з ЄДР про втрату оригіналів установчих документів (ч. 13 ст. 22) та не сплачено реєстраційний збір в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян до місцевого бюджету за видачу дублікату оригіналів установчих документів та змін до них, посвідчених державним реєстратором.
Заявнику було надіслано повідомлення про залишення його заяви без розгляду.
Крім цього, відповідач посилається на те, що документи від відповідача було подано особою, яка не має на це повноважень. Луцьким міськрайонним судом при розгляді справи №2-780/06 було встановлено факт створення та діяльності ліквідаційної комісії Торчинського МПП. Відповідно до ст.72 КАС України дані обставини є обов'язковими для господарського суду. Враховуючи викладене, відповідач просить на підставі ст.155 КАС України залишити позовну Торчинського МПП без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
2.07.2007р. Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву (надалі - Торчинське МПП) звернулось до Луцької районної державної адміністрації із заявою замінити Свідоцтво про державну реєстрацію Торчинського МПП та видати дублікат Статуту Торчинського МПП у зв'язку із втратою.
Згідно з поясненнями представників позивача до вказаної заяви було додано: заяву встановленого зразка про заміну свідоцтва про державну реєстрацію; квитанцію про внесення плати за публікацію вказаного вище повідомлення №46714777 та №46713245 від 2.07.2007р.; квитанцію про внесення реєстраційного збору №1 від 26.04.2007р.; довіреність від 2.07.2007р.
Рішенням державного реєстратора Луцької райдержадміністрації Косика Т.Ф. №87/12 від 2.07.2007р. документи Торчинського МПП, подані для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію та видачу дублікату Статуту, на підставі п.2 ч.13 ст.9, п.4 ч.13 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» залишено без розгляду.
Вважаючи рішення державного реєстратора про залишення без розгляду поданого Торчинським МПП пакету документів для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію та видачу дублікату Статуту без розгляду незаконним, позивач оспорив це рішення до господарського суду.
Відповідач, залишаючи без розгляду заяву позивача, зокрема, посилається на п.4 ч.13 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», вказуючи, що документи від відповідача було подано особою, яка не має на це повноважень, оскільки Луцьким міськрайонним судом при розгляді справи №2-780/06 було встановлено факт створення та діяльності ліквідаційної комісії Торчинського МПП. А тому, на думку відповідача, з моменту створення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи і позовна заява від Торчинського МПП мала б бути підписана головою ліквідаційної комісії.
В процесі судового розгляду позивачем було подано рішення зборів уповноважених представників господарств -пайовиків Торчинського МПП від 4.06.1997р.
Як видно із змісту цього рішення збори вирішили: 1. У зв'язку з нерентабельністю міжгосподарського підприємства по птахівництву змінити форму його власності шляхом продажу; 2. Створити ліквідаційну комісію в складі: голова комісії -Мазурик М.Ф., заст. голови комісії -Генсіровський А.С., секретар -Пахолюк Л.Ф., члени комісії -Чайка Р.П., Новосад О.Л., Радчук Р., Бугайчук П.А., Муха Н.Д., Середа, В.І., Фощук Л.В., Франчук А.А., Германюк І., Мельничук Л.П.; 3. Ліквідаційній комісії вмістити в офіційній пресі публікацію про ліквідацію підприємства і про порядок та строк заяви кредиторами претензій; провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості; оцінити наявне майно, скласти ліквідаційний баланс.
Про те, що ліквідкомісія припинила свою діяльність, доказів сторонами не подано.
У відповідності із ст.ст.19,20 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Ліквідація проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду -ліквідаційною комісією, що призначається цим органом.
Ні Законом України "Про господарські товариства", ні діючим на час створення ліквідкомісії Законом України "Про підприємства" термін дії ліквідкомісії не визначено.
Позивачі доказів припинення існування ліквідкомісії, доказів завершення ліквідаційної процедури (припинення юридичної особи) суду не подали.
Посилання позивача на положення Статуту Торчинського МПП, згідно з якими реорганізація і припинення діяльності міжгосподарського підприємства проводиться за рішенням зборів уповноважених представників господарств-учасників після розгляду цього питання у виконавчому комітеті районної ради народних депутатів і затвердження ним, не взяті судом до уваги. Згідно з наданими в судовому засіданні поясненнями представників позивача та як видно із змісту позовної заяви, Статут Торчинського МПП втрачено, а тому перевірити доводи позивача на відповідність їх положенням оригіналу Статуту не можна.
Щодо твердження позивача про те, що реєстратор не може посилатися на створення ліквідаційної комісії Торчинського МПП, оскільки відповідно до ст.ст.34, 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»державному реєстратору не було надано документів для внесення до ЄДРПОУ запису про рішення щодо припинення юридичної особи, не було внесено запису до ЄДРПОУ, то Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», на положення якого посилається позивач на обґрунтування своїх доводів, набрав чинності з 1.07.2004р., а рішення про створення ліквідкомісії приймалось 4.06.1997р.
Крім цього, господарським судом встановлено, що 17.02.2006р. Луцьким міськрайонним судом було прийнято рішення у справі №2-780/06 у справі за позовом ліквідкомісії Торчинського МПП до Генсіровського А.С., Канівського В.К., Грищука С.М. про визнання недійсним рішення зборів трудового колективу від 2.10.2004р. про внесення змін до Статуту підприємства.
В процесі розгляду цієї справи Луцьким міськрайонним судом встановлено, що 4.06.1997р. зборами уповноважених представників господарств -пайовиків Торчинського МПП була створена ліквідаційна комісія цього підприємства, і вона працювала. На виконання рішення зборів уповноважених представників господарств -пайовиків Торчинського МПП від 16.06.1998р. ліквідаційною комісією було передано виробничій фірмі "Спецбудмонтаж" будівлі, споруди і інше майно. Як зазначено в рішенні Луцького міськрайонного суду, про створення ліквідаційної комісії в судовому засіданні підтвердив і директор цього підприємства Генсіровський А.С.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 13.04.2006р. рішення Луцького міськрайонного суду від 17.02.2006р. у справі №2-780/06 залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду Волинської області від 13.04.2006р. сторонами не оскаржувалась.
Отже, рішення Луцького міськрайонного суду від 17.02.2006р. набрало законної сили.
Відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказується при розгляді інших справ, у яких брали участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Особа, щодо якої встановлено факт створення ліквідаційної комісії - Торчинське МПП, є позивачем у справі №01/29-12А.
У відповідності із ч.2 ст.20 Закону України "Про господарські товариства" з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства.
Такого ж висновку дозволяє дійти аналіз норми ст.60 Господарського кодексу України.
У відповідності із п.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, поданої Торчинським МПП до господарського суду 4.07.2007р., ця заява підписана директором Торчинського МПП Генсіровським А.С.
Оскільки доказів на підтвердження внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію припинення Торчинського МПП не подано, отже воно існує як юридична особа і вправі звертатися до господарського суду, бути учасником адміністративного процесу. Проте, зважаючи на положення ч.2 ст.20 Закону України "Про господарські товариства", організаційно-розпорядчі повноваження по управлінню справами підприємства перейшли до ліквідкомісії. При таких обставинах, позовна заява, подана Торчинським МПП до господарського суду 4.07.2007р., підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому цю позовну заяву на підставі ст.155 КАС України слід залишити без розгляду.
Позивачу роз'яснено, що відповідно до ч.3 ст.155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адмінсуду в загальному порядку.
Керуючись ст.19, ч.2 ст.20 Закону України "Про господарські товариства", ст.60 Господарського кодексу України, п.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», п.1 ст.72, ст.155, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд
позовну заяву Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву до Луцької районної державної адміністрації про визнання незаконним рішення державного реєстратора від 2.07.2007р., зобов'язання прийняти документи, подані для заміни Свідоцтва про державну реєстрацію та дублікату Статуту, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту ухвали: 24.09.2007р.