01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.09.2007 № 22/48
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Савицька В.О. (дов. від 21.09.2007 р., б/н);
від відповідача - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.04.2007
у справі № 22/48
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Айдар "
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"
про стягнення 104723,25 грн
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2007 р. по справі №22/48 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Айдар» (далі - позивач, ТОВ “Айдар») до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС» (далі - відповідач, ТОВ “ЮВС») про стягнення 104 723,25 грн. задоволено повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮВС», не погоджуючись з прийняттям судом такого рішення по справі, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮВС» не було отримано ухвалу від 12.03.2007 року про відкладення розгляду справи на 23.04.2007 року, чим було порушено його право на захист.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Айдар» надало письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС» без задоволення, а спірне рішення від 23.04.2007 року - без змін.
Ухвалою від 09.07.2007 року Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС» до провадження та призначив її розгляд на 03.09.2007 року.
У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 03.09.2007 року, ухвалою від 03.09.2007 року Київський апеляційний господарський суд, відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відклав розгляд справи на 24.09.2007 року.
Ухвалою заступника голови суду від 03.09.2007 року, відповідно до ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи було продовжено на один місяць.
24.09.2007 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
26.06.2006 року ТОВ “Айдар» (Продавець) уклало договір № ТП-0020 з ТОВ “ЮВС» (Покупець), згідно умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупцю комплектуючі та запасні частини в асортименті, в кількості та якості та за ціною погодженій сторонами у специфікації, а також здійснити пусконалагоджувальні роботи устаткування, а Покупець зобов'язувався прийняти зазначений товар та оплатити визначену договором ціну.
Статтею 3 договору визначено, що вартість договору складає 198 549,00 грн., в тому числі, ПДВ 33 091,50 грн. При цьому, оплата здійснюється шляхом передоплати в розмірі 65 000,00 грн., в тому числі ПДВ, яка перераховується на банківський рахунок продавця протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору; та наступними платежами таким чином: 33 549,00 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються на банківський рахунок Продавця протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Покупця про прибуття товару на склад Продавця; 40 000,00 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються на банківський рахунок Продавця протягом 45 календарних днів з моменту прибуття товару на склад Покупця; 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються на банківський рахунок Продавця протягом 70 календарних днів з моменту прибуття товару на склад Покупця; 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються на банківський рахунок Продавця протягом 110 календарних днів з моменту прибуття товару на склад Покупця; імпортна складова товару складає 100%. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця після 100% оплати.
Згідно п. 6.4 договору, в разі невиконання або несвоєчасного виконання Покупцем своїх зобов'язань за договором він сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3 % заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Як встановлено ст.. 9 договору, він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2006 року, а в частині розрахунків - до повного розрахунку сторін.
26.06.2006 року сторонами було складено протокол розбіжностей до договору від 26.06.2006 року, згідно якого зазначено, що передоплата в розмірі 65 000,00 грн., в тому числі ПДВ, яка перераховується на банківський рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору; 33 549,00 грн., в тому числі ПДВ, перераховуються на банківський рахунок Продавця протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Покупця про прибуття товару на склад Продавця.
Продавець виконав умови договору та поставив Покупцю передбачений договором товар, що підтверджується довіреністю на отримання товару від 30.08.2006 року та підписаною відповідачем видатковою накладною від 28.08.2006 року № 161, належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи.
Відповідачем, відповідно до банківських виписок, належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи, частково оплатив поставлений ТОВ “Айдар» товар, а саме, в розмірі 59 400,00 грн.
Отже, на день звернення ТОВ “Айдар» з позовом до суджу, борг ТОВ “ЮВС» складає 100 000,00 грн.
Відповідно до ст.. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором від 26.06.2006 року, то позовні вимоги ТОВ “Айдар» в частині стягнення 100 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з ТОВ “ЮВС» 2 369,28 грн. індексу інфляції за весь час прострочення, 649,31 грн. - 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення та 1 704,66 грн. пені від простроченої суми.
Згідно ч. 1 ст.. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Як встановлено ст.. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки п. 6.4 договору передбачено, що в разі невиконання або несвоєчасного виконання Покупцем своїх зобов'язань за договором він сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,3 % заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, то вимоги позивача в частині сплати пені в розмірі 1 704,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ “ЮВС» 2 369,28 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 649,31 грн. - 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення відповідають нормам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю “Айдар» доведено свої позовні вимоги в повному обсязі, а тому вони підлягають задоволенню.
Твердження відповідача, що ним не було отримано ухвалу від 12.03.2007 року про відкладення розгляду справи на 23.04.2007 року, чим було порушено його право на захист не можуть бути прийняті до уваги колегією суду апеляційної інстанції та спростовуються наступним.
Відповідно до штампу канцелярії господарського суду м. Києва на зворотному боці ухвали від 12.03.2007 року, вказана ухвала була направлена сторонам у справі29.03.2007 року, а, отже, оскільки особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце її розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, то суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮВС» було належним чином повідомлене про відкладення розгляду справи на 23.04.2007 року.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1. Рішення господарського суду м. Києва від 23.04.2007 року по справі № 22/48 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Айдар» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС» про стягнення 104 723,25 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС» - без задоволення.
2. Справу № 22/48 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
28.09.07 (відправлено)