18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 360/893/20
адміністративне провадження № К/9901/30353/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 360/893/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,
установив:
Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 12 лютого 2020 року № 0000505106 про застосування штрафних санкцій у розмірі 19938923,13 грн та нарахування пені у розмірі 4370056,92 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 360/893/20.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона дослівно повторює зміст попередньої касаційної скарги, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року (провадження № К/9901/26975/21).
Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №805/1429/17-а, від 25 січня 2019 року у справі №812/59/16, від 29 січня 2019 року у справі №812/15/17 та від 06 лютого 2020 року у справі №812/1281/17.
Верховний Суд у своїй ухвалі про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.
Крім того, Верховний Суд зауважив, що у поданій касаційній скарзі скаржник не вказує від якого саме висновку, сформованого Верховним Судом у зазначених ним постановах, та щодо застосування якої саме норми права він вважає за необхідне відступити.
Натомість необхідність відступлення від висновків у цих постановах Верховного Суду скаржник мотивує лише відмінністю фактичних обставин в цій справі, а нормативно-правового обґрунтування відступлення від правового висновку застосованого до спірних правовідносин не наводить.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.
Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 360/893/20 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов