17 серпня 2021 року справа №200/11036/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Компанієць І.Д., Сіваченко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Харитонової Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року по справі №200/11036/20-а (суддя І інстанції Дмитрієв В.С., повний текст складено 07.05.2021 року у м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання наказів та матеріалів службового розслідування частково протиправними та їх скасування в частині, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України, в якому з урахуванням уточненого позову, просив визнати протиправним та скасувати наказ №587 від 16 жовтня 2020 року про дисциплінарне стягнення в частині звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку та наказ №777 о/с від 23 жовтня 2020 року в частині звільнення; визнати протиправними та скасувати висновки службового розслідування, на підставі яких прийнятий наказ №587 від 16 жовтня 2020 року; поновити його на службі в Департаменті патрульної поліції України; зобов'язати нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги порушення відповідачем Порядку проведення службового розслідування, за наслідками якого було прийнято спірний наказ, а саме йому взагалі не було повідомлено про проведення службового розслідування. Крім того, в наказі взагалі не зазначено який саме дисциплінарний проступок слугував проведенню службового розслідування та застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. В акті від 01.09.2020р. не зазначено, що опитування проводиться саме в межах службового розслідування. Позивач не заперечує, що він дійсно відмовився надати пояснення, оскільки вважав, що його опитують в межах кримінального провадження. З наказом №777 о/с від 23 жовтня 2020 року він взагалі не був ознайомлений та його текст був доведений лише адвокатом при особистому побаченні 16.12.2020р.. У акті від 23.10.2020р. зазначено, що позивачу було запропоновано ознайомитись з наказом, але не зазначено з яких причин відмовився. При цьому, судом залишено поза увагою та обставина, що 23.10.2020р. йому було вручено наказ №587 від 16.10.2020р. Первісно позивач оскаржував лише наказ №587 від 16.10.2020р., оскільки взагалі не був обізнаний щодо наказу №777 о/с від 23 жовтня 2020 року. Судом також не було враховано, що службове розслідування було завершено 15.10.2020р. тобто з порушенням встановленого строку.
Відповідач надав відзив, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 10.03.2016р. по 31.05.2016р., з 24.10.2018р. по 23.10.2020р. проходив службу в Національній поліції України, перебував на посаді командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецької області Департаменту патрульної поліції України.
09 липня 2020 року близько 19.00 за адресою: місто Маріуполь провулок Зелінського, 45, в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, затримано командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецької області Департаменту патрульної поліції України Галалу С.Г.
10 липня 2020 року слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, повідомлено позивачу про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368, частиною другою статті 365, частиною другою статті 162 Кримінального кодексу України.
11 липня 2020 року за клопотанням слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, відповідно до ухвали Краматорського міського суду Донецької області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі №234/9608/20 провадження №1-кс/234/4999/20 до позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» №6.
Наказом Департаменту патрульної поліції "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків" від 10.07.2020 року №1402 було створено комісію та призначено службове розслідування за фактом затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу. Згідно п. 3 зазначеного наказу на період проведення службового розслідування позивача відсторонено від виконання службових обов'язків.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 06.08.2020 року № 1647 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк службового розслідування призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 10.07.2020 року № 1402 на один місяць.
Листом від 19.08.2020 року №15362/4-1/2/02-2020 Департамент патрульної поліції запросив у Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» про надання позивачем пояснень стосовно затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції, а також виявлення під час слідчих дій зброї та боєприпасів у приміщеннях управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції.
Листом від 03.09.2020 року № 3/11215 Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» повідомила Департамент патрульної поліції про те, що позивач відмовився надавати письмове пояснення за фактом затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу, а також виявлення під час слідчих дій зброї та боєприпасів у приміщеннях управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про що працівниками Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» складено акт від 01.09.2020 року.
15.10.2020 року т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого встановлені наступні обставини, зокрема: 09.07.2020 року, близько 19-10 год., позивача спільно з працівниками патрульної поліції, без відповідної ухвали суду, не маючи на меті врятування життя людей та майна, маючи на меті заволодіння та подальшого збуту психотропної речовини - амфетаміну, незаконно проникли до приміщення гаража за адресою: АДРЕСА_1 .
19.06.2020 року, близько 16-00 год., в гаражі за адресою: АДРЕСА_1 , будучи співвиконавцем організованої групи, діючи умисно, дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей спільно з працівниками патрульної поліції, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, достовірно розуміючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, вимагали від Особа-1 надати їм 30000,00 гривень за неповідомлення слідчо-оперативній групі про вчинення кримінального правопорушення останнім, тобто за вчинення дій, що входять в їх компетенцію.
09.07.2020 року, близько 19-10 год., позивач будучи працівником правоохоронного органу та здійснюючи функції представника влади, тобто будучи службовою особою, з метою незаконного збагачення, достовірно розуміючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від Особа-2, як від особи, яка вчинила кримінально каране діяння, незаконно провели огляд автомобіля Geelу CK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із застосуванням насильства та висунули вимогу щодо надання 4000 доларів США (за офіційним курсом НБУ сто сім тисяч сімсот тридцять чотири гривні) за неповідомлення слідчо-оперативній групі про факт виявлення психотропних речовин та, як наслідок, можливості уникнення будь-якої відповідальності, тобто за не вчинення дій, що входять в їх компетенцію.
Також під час службового розслідування виявлена низка публікацій в мережі Інтернет, викликавши суспільний резонанс серед користувачів, які в свою чергу, залишили безліч негативних коментарів, що підривають авторитет Національної поліції України.
В ході службового розслідування комісія дійшла висновку, що дисциплінарні проступки вчинені командиром взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецької області Департаменту патрульної поліції України ОСОБА_1 дискредитують честь держави і підривають авторитет Національної поліції України та є несумісними із подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 2 пункту 1, підпунктів 16, 17, 18, 19 пункту 2 розділу ІІ посадової інструкції командира взводу роти тактико -оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року № 3202, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до командира взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецької області Департаменту патрульної поліції України ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Наказом Департаменту патрульної поліції № 587 від 16.10.2020 року "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію". Пунктів 1, 4, 5 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 2 пункту 1, підпунктів 16, 17, 18, 19 пункту 2 розділу ІІ посадової інструкції командира взводу роти тактико - оперативного реагування управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року № 3202, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
На підставі вказаного наказу відповідачем видано наказ по особовому складу № 777 о/с від 23.10.2020 року, відповідно до якого позивача згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції з 23.10.2020 року.
Згідно акту про відмову від ознайомлення з наказом від 23.10.2020 року встановлено, що інспектором кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Зюзько В.С. в присутності старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Лисиці К.О. було запропоновано позивачу ознайомитися з наказом Департаменту патрульної поліції від 23.10.2020 року № 77о/с "Про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції" в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4, однак позивач не ознайомився з вказаним наказом, підтвердити цей факт своїм підписом відмовився.
Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580- ІІІV (далі Закон № 580- ІІІV), у п.6 ч.1 ст.77 якого визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно ч. 2 ст. 19 цього Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частин 1- 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема,: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
Принципи етики для працівників Національної поліції визначені Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179. При цьому, вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що вищезазначені обставини, встановлені відповідачем під час службового розслідування у відношенні позивача, суперечать морально-етичним принципам, встановленим співробітникам Національної поліції.
Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів Національної поліції, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України.
Недодержання працівником поліції наведених вище норм є безумовною підставою вважати його таким, що вчинив дисциплінарний проступок.
За приписами статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені статтею 13 Дисциплінарного статуту, серед яких є звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначаються Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Пунктом 3 розділу 4 Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу (частина одинадцята статті 18 Дисциплінарного статуту).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 10.07.2020 року № 1402 про призначення службового розслідування відповідач листом від 19.08.2020 року №15362/4-1/2/02-2020 запросив у Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» про надання позивачем пояснень стосовно затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції, а також виявлення під час слідчих дій зброї та боєприпасів у приміщеннях управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції.
Листом від 03.09.2020 року № 3/11215 Державна установа «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» повідомила відповідача про те, що позивач відмовився надавати письмове пояснення за фактом затримання 09.07.2020 року працівників управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу, а також виявлення під час слідчих дій зброї та боєприпасів у приміщеннях управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про що працівниками Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» складено акт від 01.09.2020 року.
Отже, відповідачем було дотримано положення вимог статті 18 Дисциплінарного статуту щодо права позивача надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Відсутність в акті від 01.09.2020р. відомостей про те, що опитування проводиться саме в межах службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 10.07.2020 року № 1402, на думку колегії суддів не спростовує дотримання відповідачем вимог статті 18 Дисциплінарного статуту.
Щодо строків проведення службового розслідування колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до вимог статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем 10.07.2020 року прийнято наказ № 1402 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків".
06.08.2020 року наказом № 1647 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 10.07.2020 року № 1402 на один місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування проводилась також у відношенні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які згідно долучених до матеріалів справи наказів Департаменту патрульної поліції: від 27.07.2020 року № 539о/с та від 27.08.2020 року № 633о/с перебували у відпустці.
За таких обставин, доводи позивача щодо порушення відповідачем строку проведення службового розслідування, колегією суддів не прийнято до уваги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на порушення вимог щодо оформлення його результатів.
Згідно частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
В матеріалах справи міститься акт від 23.10.2020 року про відмову від ознайомлення з наказом, згідно якого інспектором кадрового забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Зюзько В.С. в присутності старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Лисиці К.О. було запропоновано позивачу ознайомитися з наказом Департаменту патрульної поліції від 23.10.2020 року № 77о/с "Про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції" в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань (№6)" за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4, однак позивач не ознайомився з вказаним наказом, підтвердити цей факт своїм підписом відмовився.
Таким чином, колегія суддів не приймає посилання представника позивача на те, що позивач не був належним чином ознайомлений зі спірним наказом, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що поліцейські відповідно до Дисциплінарного статуту несуть підвищену дисциплінарну відповідальність у порівнянні з пересічними громадянами, а тому за порушення дисципліни до них вживаються більш суворі заходи дисциплінарного впливу.
Колегія суддів також зазначає, що наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи дисциплінарного стягнення у разі встановлення службовою перевіркою дій, що підривають довіру та авторитет поліції в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.
Разом з тим, як було зазначено вище, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми стверджувати про порушення скаржником вимог чинного законодавства.
Застосування ж дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахування обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції прийняте відповідачем у спосіб, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а тому правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
Стосовно решти доводів сторін суд відзначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №200/11036/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року у справі №200/11036/20-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 серпня 2021 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 серпня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 17 серпня 2021 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.Д. Компанієць
І.В. Сіваченко