ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 серпня 2021 року м. Київ № 640/22997/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі
За позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.05.2021 № 1258/1299 «Про містобудівні перетворення на АДРЕСА_1 ».
Мотивом позову зазначено, що рішення відповідачем прийнято щодо майна позивача, при цьому позивача обмежено у реалізації його прав щодо майна.
До позову додано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд
"Зупинити дію Рішення Київської міської ради від 27.05.2021 № 1258/1299 «Про містобудівні перетворення на АДРЕСА_1 ».
Заборонити Київській міській раді, Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), будь-яким іншим органам державної влади, установам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, будь-яким особам та їх об'єднанням вчиняти будь-які дії на виконання Рішення Київської міської ради від 27.05.2021 № 1258/1299 «Про містобудівні перетворення на АДРЕСА_1 ».
Заборонити Київській міській раді, Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), будь-яким іншим органам державної влади, установам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності та організаційно-правової форми господарювання, будь-яким особам та їх об'єднанням вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2076213980000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:88:126:0008"
Мотивом визначено очевидну, на думку позивача, протиправність прийнятого рішення, та можливість настання невідворотних наслідків для майна позивача.
Суд, розглянувши клопотання зазначає наступне.
Так, оскаржуваним рішенням було визнано такими, що не відповідають інтересам територіальної громади міста Києва, містобудівні перетворення на вул. Богдана Гаврилишина, 5 у Шевченківському районі міста Києва, та зобов'язано виконавчий орган Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вжити належних організаційно-правових заходів щодо припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, припинення права на виконання будівельних робіт, та проведення демонтажу самовільно розміщених (встановлених) об'єктів та/або елементів благоустрою на вул. Богдана Гаврилишина, 5 у Шевченківському районі міста Києва.
Суд звертає увагу на фразу " вжити належних організаційно-правових заходів", яка, на думку суду, не передбачає безпосереднє здіснення певних дій (внесення записів щодо прав власності, демонтаж споруд, тощо) , натомість передбачає прийняття рішень чи звернення до інших органів.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Слід зазначити, що наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення, в даному випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд обмежений імперативними вимогами КАС України, зокрема, стосовно необхідності належного обґрунтування такої заяви.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян