ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
18 серпня 2021 року м. Київ № 640/22542/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану до подачі позовної заяви
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торум"
до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про заборона вчиняти певні дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд
"Забезпечити позов шляхом заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків здійснювати протест податкового векселя серія АА 2763011 від 11.05.2021 р.
Забезпечити позов шляхом заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подавати податковий вексель серія АА 2763011 від 11.05.2021 p. на оплату до банку, який авалював вказаний вексель.
Забезпечити позов шляхом заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подавати податковий вексель серія АА 2763011 від 11.05.2021 р. із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців.
Забезпечити позов шляхом заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків проводити щодо податкового векселя серія АА 2763011 від 11.05.2021 р. контрольно-перевірочну роботу.
Забезпечити позов шляхом заборони АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БАНК "СІЧ". (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК СІЧ", Код ЄДРПОУ 37716841, адреса: 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 63) здійснювати оплату за простим векселем серія АА 2763011 від 11 травня 2021 р."
В обґрунтування заяви зазначено, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, було взято на податковий облік простий вексель серії АА 2763011 на суму 8032379,64 грн.
Як стверджує заявник, листом від 05.08.2021р. №05-08, на виконання вимог підпункту 229.8.10 пункту 229.8. статті 229 Податкового кодексу України, ТОВ «ТОРУМ» надало контролюючому органу первинні документи для погашення вищевказаних податкових векселів з наданням пояснень щодо таких документів та відповідні акцизні накладні щодо реалізації імпортованого товару з квитанціями про реєстрацію відповідних акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, та зауважено, що у відповідності з відомостями, зазначеними в податковому векселі, датою погашення є 11.08.2021 р.
Проте, станом на 11.08.2021 р. платник податків не отримав від контролюючого органу інформацію щодо погашення вищезазначених податкових векселів.
Оскільки станом на 11.08.2021 р. контролюючим органом не надано платнику податків інформації про стан погашення податкових векселів, заявник вважає, що контролюючим органом здійснено протест такого векселів у неплатежі згідно із законодавством на підставі підпункту 229.8.11 Податкового кодексу України та контролюючий орган планує звернутися до авалюючого банку щодо оплати сум, вказаних у зазначених податкових векселях.
Також зазначено, що заявник планує подання адміністративного позову щодо зобов'язання відповідача погасити податковий вексель у відповідності з положеннями підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України та/або про визнання вказаних векселів погашеними.
На думку заявника, до моменту подання зазначеного позову та до моменту набрання законної сили рішення суду за позовом, існує обґрунтований ризик щодо здійснення контролюючим органом протесту вказаних у цій заяві простих векселів, подання таких векселів до оплати авалюючому банку та здійснення відповідним банком оплати за опротестованими векселями. Позивач вважає, що вказані дії мають вирішальне значення для захисту прав та свобод позивача, оскільки оплата банківською установою відповідних сум за простим векселем унеможливлює застосування ефективного способу захисту прав позивача шляхом задоволення позовних вимог за адміністративним позовом, оскільки правове значення позову щодо належного вчинення контролюючим органом дій, передбачених положеннями Податкового кодексу України, буде знівельовано та для поновлення своїх прав та майнового становища платнику податків необхідно буде вживати додаткових дій щодо повернення безпідставно сплачених сум.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі -КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною 1статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Аналіз наведених норм вказує на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другоюстатті 150 КАС України.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Отже з наведеного вбачається, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Також суд зазначає, що згідно п. 1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи вимоги ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вже зазначалося судом, заявник має намір звернутися до суду з позовними вимогами про зобов'язання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків погасити податковий вексель, у відповідності з положеннями підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України та/або про визнання вказаних векселів погашеними.
Як встановлено судом з матеріалів заяви, позивачем було на підставі та в порядку, передбачених п. 229.8. Податкового кодексу України, здійснено видачу відповідних податкових векселів та подання їх для взяття на облік до контролюючого органу та подано до контролюючого органу первинні документи щодо операцій з погашення податкових векселів, які передбачені підпунктом 229.8.10. Податкового кодексу України, а також було зареєстровано в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідні акцизні накладні щодо постачання палива для реактивних двигунів на виконання підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України.
Однак, станом на 11.02.2021 року контролюючим органом не надано платнику податків інформації про стан погашення податкових векселів.
Суд зазначає, що одним із видів векселів є податкові векселі.
Відповідно до підпункту 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.
Тобто податковий вексель підтверджує податкове зобов'язання векселедавця сплатити акцизний збір.
Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 (далі - Порядок № 1257) визначено механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються суб'єктами господарювання.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1257 у разі коли податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем.
Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі.
З урахуванням вказаного, за своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов'язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір.
У даному випадку, позивач зазначає про намір звернутись до суду з позовом, метою якого є захист його прав та інтересів, які, на його думку, були порушені внаслідок реалізації відповідачем передбачених вказаними нормами матеріального права повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням податкового законодавства.
Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 26.06.2019 року у справі №591/4543/16-ц.
Відтак, суд вказує, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у зв'язку з незгодою позивача щодо виконання відповідачем своїх повноважень як органу виконавчої влади відповідно до вимог пункту 229.8.10, 229.8.11 статті 229 ПК України та вимог постанови КМУ №1257 від 27.12.2010 року «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції».
За результатами дослідження доказів, долучених до матеріалів заяви, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити невиконання чи призведе до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про зобов'язання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків погасити податковий вексель, виданий заявником, у відповідності з положеннями підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України та/або про визнання вказаних векселів погашеними.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення можливого рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При обранні способу забезпечення позову, суд враховує вимоги ч.2ст.151 КАС України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З врахуванням вищенаведених вимог, суд приходить до висновку, що достатнім заходом для забезпечення позову буде заборона банку, який авалював виданий податковий вексель здійснювати оплату за простим векселем, та заборона Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подавати податковий вексель серія АА 2763011 від 11.05.2021 р. із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців.
При цьому суд виходить з того, що заборона Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків проводити щодо податкового векселя серія АА 2763011 від 11.05.2021 р. контрольно-перевірочну роботу є забороною вчиняти певні дії на виконання повноважень, встановлених вимогами чинного законодавства.
Натомість можливість здійснювати протест та подавати вексель для оплати, сама по собі, прав позивача не порушує.
На думку суду, вказаний спосіб забезпечення позову дозволить не допустити безпідставного списання грошових коштів за виданим заявником простим векселем за умови належного підтвердження платником податків своїх обов'язків щодо погашення простих векселів у відповідності з положеннями підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України.
Доводи заявника узгоджуються з вимогами законодавства, якими регулюються дані правовідносини, відповідають нормам процесуального права. При цьому вжиття вказаних заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Також суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи викладене вищев, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до моменту звернення заявника з позовом до суду та ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ» про забезпечення позову є обґрунтованою у зв'язку з чим, підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ" про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подавати податковий вексель серія АА 2763011 від 11.05.2021 р. із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців.
Заборонити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БАНК "СІЧ". (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК СІЧ", Код ЄДРПОУ 37716841, адреса: 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 63) здійснювати оплату за простим векселем серія АА 2763011 від 11 травня 2021 р.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Зобов'язати заявника подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян
Стягувачем за цим виконавчим документом є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРУМ» (адреса: 01033, місто Київ, вул. Володимирська, буд 82Г, оф.4, код ЄДРПОУ 441367994).
Боржниками за цим виконавчим документом є:
- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО БАНК "СІЧ". (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "БАНК СІЧ", Код ЄДРПОУ 37716841, адреса: 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 63);
- Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код 44045187)
Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред'явлення ухвали до виконання 3 роки.