ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
18 серпня 2021 року м. Київ№ 640/17154/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач) до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач), в якому позивач просить суд стягнути податковий борг у розмірі 782 159, 14 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою суду від 23 червня 2021 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) та витребовано у позивача протягом п'яти днів з дати отримання даної ухвали:
- відомості про податкову адресу позивача станом на 11 березня 2019 року та станом на 18 червня 2021 року;
- всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою (за бажанням).
Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надано суду довідку про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 13 травня 1997 року по 18 травня 2000 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 722 045, 36 грн. та за платежем військовий збір у розмірі 60 113, 78 грн., що загалом складає 782 159, 14 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.
Матеріалами справи встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, позивачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 11 березня 2019 року № 0016354202, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у розмірі 597 102, 59 грн., з яких 477 682, 07 грн. - за основним платежем, 119 420, 52 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- від 11 березня 2019 року № 0016384202, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір у розмірі 49 758, 55 грн., з яких 39 806, 84 грн. - за основним платежем, 9 951, 71 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- від 11 березня 2019 року № 0016374202, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 170, 00 грн., за платежем: податок на доходи фізичних осіб;
- від 11 березня 2019 року № 0016364202, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 510, 00 грн., за платежем: податок на доходи фізичних осіб.
Вказані вище податкові повідомлення-рішення були скеровані платнику податків на податкову адресу, зазначені в акті перевірки від 07 лютого 2019 року № 239/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 , проте повернулись податкового органу із позначкою: «за зазначеною адресою не проживає».
Згідно п. 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року вважаються врученими ОСОБА_1 , в розумінні вимог зазначеного Положення.
ГУ ДПС у м. Києві приймалась податкова вимога форми «Ф» від 05 червня 2019 року №265996-17, якою сума заборгованості відповідача визначена на рівні 782 159, 14 грн.
Податкова вимога надсилалась ОСОБА_1 , проте була повернута із позначкою: «за закінченням строку зберігання».
Відповідно до положень п. 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за № 902/30770.
Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкова вимога від 05 червня 2019 року вважається врученою платнику податків.
Згідно даних податкового органу, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у загальному розмірі 782 159, 14 грн.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Вимога наведених правових норм щодо обов'язку платника податків сплатити визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання презумує обізнаність платника податків щодо такої суми.
Відповідно до п. 45.1 статті 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 70.7 статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься, зокрема інформація про місце проживання (пп. 70.2.4 п. 70.4 статті 70 ПК України).
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку про те, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
Як було зазначено вище, Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надано суду довідку про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 13 травня 1997 року по 18 травня 2000 року.
У той же час, податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року та податкова вимога від 05 червня 2019 року направлялись відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Водночас, ч. 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 3 статті 77 КАС України).
Положеннями ч.ч. 1-2 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 статті 80 КАС України).
З метою встановлення факту узгодженості визначених контролюючим органом грошових зобов'язань на набуття ними статусу податкового боргу, суд ухвалою від 23 червня 2021 року зобов'язав позивача надати суду відомості про податкову адресу відповідача станом на 11 березня 2019 року та 18 червня 2021 року.
09 липня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві звернулось до суду із клопотанням про продовження на десять календарних днів строку для виконання вимог ухвали суду від 23 червня 2021 року.
Станом на 16 серпня 2021 року вимоги зазначеної ухвали позивачем визнані не були, так само суду не повідомлено причини неможливості подання таких доказів.
Згідно п. 9 ч. 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Беручи до уваги наведене, оскільки позивачем без поважних причин у визначений судом строк не надано доказів, необхідних для вирішення спору, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
Суддя П.В. Вовк