1/2067
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
17 серпня 2021 року м. Київ № 640/20563/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання протиправною та скасування наказу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - відповідач), адреса: 03115, місто Київ, вулиця Серпова, будинок 3/14, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області за № 3-дс від 01 червня 2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 20 квітня 2021 року за № 397-7к/379/АП/09/01.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень протиправного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування наказу залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку;
- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи.
В свою чергу, на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, позивачем було подано до суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи та клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
З аналізу поданого позивач клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду вбачається, що останній в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку, зазначає, що позивач протягом періоду часу, який вважається пропущений на звернення до адміністративного суду, вживав активних заходів щодо захисту своїх прав.
За твердженнями позивача, пропуск строку на вказаний період (20 днів) є виправданим з точки зору достатності часу для необхідності реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, витребування даних, що стали підставою до притягнення до дисциплінарної відповідальності, підготовка позовної заяви та звернення до суду.
При цьому, позивач стверджує, що лише ознайомившись з даними матеріалами, позивач дізнався про порушення своїх прав під час здійснення дисциплінарного провадження Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, що і стало підставою до звернення 20 липня 2021 року до суду за захистом прав шляхом оскарження Наказу № 3дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Проаналізувавши подане позивачем до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу позовних вимог заявлених позивачем до суду встановлено, що в даному випадку останнім оскаржується рішення суб'єкту владних повноважень пов'язаного з проходженням публічної служби.
Суд звертає увагу, що у відповідності до приписів частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви поданої позивачем вбачається, що позивачем безпосередньо оскаржується наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області за № 3-дс від 01 червня 2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким було оголошено догану ОСОБА_1 , Державному кадастровому реєстратору відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Однак, як вже було встановлено судом в увалі про залишення позовної заяви без руху, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 20 липня 2021 року.
Так, як вже було встановлено судом вище, позивачем на обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, було подано відповідне клопотання, в якому останній зазначив наступне.
За твердженнями позивача, останній протягом періоду часу, який вважається пропущений на звернення до адміністративного суду, вживав активних заходів щодо захисту своїх прав, а саме, позивач на підтвердження реальності вчинення певних дій зазначив, що після винесено оскаржуваний Наказ 3-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 01 червня 2021 року, позивачем 22 червня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Коноваленком Д.С. укладено договір про надання правової допомоги.
Позивач зазначає, що після укладення вказаного вище договору про надання правової допомоги, 08 липня 2021 року на адресу Головного управління Держгеокадастру надіслано запит з метою отримання документів, в тому числі матеріалів дисциплінарної справи та 12 липня 2021 року на адресу Головного управління Держгеокадастру надіслано запит з метою отримання дисциплінарної справи.
16 липня 2021 року на адресу Головного управління Держгеокадастру надіслано запит щодо отримання документів та даних які стосуються обставин притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Надалі, 19 липня 2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Київській області на офіційну електронну адресу адвоката надіслано лист-відповідь за № 29-10-0.441-8246/2-21 від 17 липня 2021 року до якого були долучені копії матеріалів дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, 20 липня 2021 року було подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо визнання незаконним та скасування Наказу № 3дс.
За твердженнями позивача, пропуск строку на вказаний період (20 днів) є виправданим з точки зору достатності часу для необхідності реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, витребування даних, що стали підставою до притягнення до дисциплінарної відповідальності, підготовка позовної заяви та звернення до суду.
Водночас, на переконання суду вказані позивачем підстави для поновлення строку на звернення до суду не можуть вважатись поважними, оскільки позивач обґрунтовує пропуск строку лише тим, що ним було пропущено строк на підставі, які за його доводами, є досудовим врегулюванням.
При цьому, вказані обставини не можуть на переконання суду визнанні непереборними, оскільки в даному випадку та в даній категорії справ чинним законодавством встановлено спеціальний місячний строк, при цьому, позивач не обґрунтовує, період бездіяльності з моменту прийняття оскаржуваного наказу (01 червня 2021 року) та до моменту укладення договору про надання правової допомоги (22 червня 2021 року).
При цьому, обґрунтування позивача щодо пропуску строку на звернення до суду, тим, що необхідно було додатковий час для направлення до уповноваженого органу відповідних запитів для отримання документів дисциплінарної справи та оскаржуваного наказу, не можуть братись судом до уваги, оскільки позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду у передбачений процесуальним законодавством спеціальний місячний строк з відповідним клопотанням про витребування належних документів, крім цього, ніщо не перешкоджало позивачеві направити такі запити в червні 2021 року, після отримання оскаржуваного наказу.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
З аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку, судом встановлено, що останній не вказує жодного належного та допустимого доказу на підтвердження викладених в заяві тез щодо поважності причин пропуску строку на оскарження.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та не можуть застосовуватись правила статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1.
На підставі вищевикладеного, статтями 122, 123, 133 керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати неповажними підстави пропуску державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
2. Позовну заяву державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_1 повернути.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова