ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2021 року м. Київ № 826/8571/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено повністю.
Визнано бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо невключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - протиправною.
Зокрема, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», яка має право на відшкодування коштів у розмірі 50035,53 грн, які обліковуються на поточному рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» № НОМЕР_1 .
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).
15.06.2020 у справі видано виконавчі листи.
02.08.2021 представником позивача до суду подано заяву про встановлення судового контролю за виконання вказаного рішення.
Обґрунтовуючи зазначене клопотання представник зазначає, що у відмові виплатити позивачу визначений рішенням судовий збір Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на неможливість стягнення з них майна і коштів. Однак такі доводи не відповідають дійсності. Більше того, виконавчий лист постановою державного виконавця від 20.05.2021 повернуто стягувачу.
Суд, розглянувши матеріали справи та заяву представника позивача, зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, згідно зі статтею 124 Конституції України, частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Як вбачається із матеріалів справи, резолютивною частиною рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).
Такий висновок зроблено на підставі того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893), оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі №826/9960/15.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачами документально підтверджені витрати на сплату судового збору в розмірі 1409,60 грн кожна, що підтверджуються квитанціями від 09 липня 2018 року №0.0.1079077084.1 та №0.0.1079079481.1, підлягають відшкодуванню Фондом.
Рішення набрало законної сили 26.02.2020 та є таким, що підлягає виконанню.
Представником позивача звернуто виданий в цій частині Окружним адміністративним судом виконавчий лист до виконання, однак постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.05.2021 у виконавчому провадженні №62647135 виконавчий лист повернуто стягувачу.
З огляду на зазначене, вбачається, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не виконується рішення суду, а відтак, наявні підстави для прийняття заяви представника позивача та встановлення судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256 382 Кодексу адміністративного суду України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - прийняти.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №826/8571/18 протягом двадцяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали.
Роз'яснити, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак