ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
17 серпня 2021 року місто Київ № 640/22530/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України
провизнання протиправним та скасування підпункту 6.1 рішення від 09.08.2021 №4 в частині,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування підпункту 6.1 рішення від 09.08.2021 №4 в частині.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/22530/21 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 16.08.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Конкурсній комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України передачі до Державної архівної служби України на архівне зберігання документів, отриманих комісією з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного Бюро економічної безпеки України.
В обгрунтуванні заяви про забезпечення позову заявник (позивач) посилається на порушення конкурсною комісією вимог встановленого Законом "Про Бюро економічної безпеки" від 28.01.2021 №1150-ІX порядку організації та проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України, що стало підставою для відмови у проведенні співбесіди з позивачем.
Заявник (позивач) вважає, що очевидним є ознаки протиправності рішення відповідача та порушення таким рішенням прав особи, яка звернулась до суду. Навжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки до набрання законної сили рішенням у справі №640/22530/21 Кабінетом Міністрів України буде призначена на посаду Директора Бюро економічної безпеки України одна із осіб, щодо яких внесено подання на розгляд Прем'єр-міністрові України з числа учасників конкурсу, відібраних конкурсною комісією. В свою чергу, передача до Державної архівної служби України на архівне зберігання документів, отриманих комісією з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України унеможливить повноцінне судове представництво конкурсної комісії у зазначеній справі в частині подання ним доказів на обгрунтування правомірності оскаржуваного рішення.
Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Поряд з цим, наразі позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.
Суд наголошує, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. При цьому, вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, є фактично вирішення спору по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При цьому, суд зауважує, що заявник не позбавлений можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.
Виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №640/22530/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.