ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2021 року м. Київ № 640/18335/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доМіністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України
провизнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 відкрито провадження у справі №640/18335/20.
Відповідно до Розпорядження від 31.03.2021 №673, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді, в проваджені якої перебувала справа, адміністративну справу №640/18335/20 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021, адміністративну справу №640/18335/20 передано судді Каракашьяну С.К. Ухвалою від 1 квітня 2021 року справу було прийнято до провадження, та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
В позовній заяві позивач просить суд:
«Визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України № 1 від 27 травня 2020 року;
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №2 від 02 липня 2020 року;
Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у загальному розмірі 29 812 грн. 20 коп., що складаються з суми судового збору у розмірі 2 312 грн. 20 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 27 500 грн. 00 коп.»
Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки про порушення позивачем вимог чинних актів є суб'єктивною позицією членів палати, їх окремою думкою, що не підтверджує та не може підтверджувати порушення позивачем нормативно-правових актів з питань проведення судових експертиз та методик. При цьому, позивач стверджує, що не маючи достатніх аргументів та відповідних матеріалів справи, члени палати аргументують свої висновки власними суб'єктивними думками, мотивувальна частина не містить конкретного положення нормативно-правового акту, який порушено позивачем, та суть такого порушення
Також позивач стверджує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення є довідка Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року, яка складена з порушенням норм чинного законодавства та не може враховуватися при прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.
Іншою підставою позову позивачем визначено те, що рішення дисциплінарної комісії ЦЕКК №1 від 27.05.2020 р. не відповідає вимогам, що зазначені у п. 11 розділу VI Порядку розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затверджене наказом Міністерства юстиції України 03.03.2015 № 301/5, а на засіданні та при прийнятті рішення дисциплінарною палатою ЦЕКК не було досліджено та розглянуто усі документи, зокрема, документи, якими підтверджується позиція позивача, та не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини вчинення проступку та результати роботи судового експерта за попередні роки.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав правомірності прийнятого рішення та наявності довідки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року щодо висновків, наданих позивачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується сторонами, ОСОБА_1 (далі - позивач) рішенням Центральної експертної-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 06 липня 2018 року присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення економічних експертиз за спеціальністю 11.1 - Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; 11.2 - Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; 11.3 - Дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Позивачу видано свідоцтво №1953 від 06 липня 2018 року, яке дійсне до 06 липня 2021 року. Позивач працює та здійснює експертну діяльність у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа».
Статтею 14 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Згідно з частиною третьою статті 17 цього Закону, порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5 затверджено Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, відповідно до якого, ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
Вказаним положенням визначено організаційні засади, завдання та порядок діяльності Комісії. Основними завданнями ЦЕЕК серед іншого, є розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Положення, атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, порядок притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності та підстави, відповідно до яких виноситься питання на розгляд Комісії визначено Положенням № 301/5.
Відповідно до пункту 3, 4, 5, 6 розділу VI Положення № 301/5, підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності, до якого додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, зокрема, акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін'юсту керівника науково-дослідних установ судових експертиз (далі - НДУСЕ), а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку.
За результатами розгляду подання та доданих до нього документів, Комісія приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.
У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати Комісії або НДУСЕ.
За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта Комісія приймає одне з таких рішень: притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності (пункт 10 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, до Міністерства юстиції України надійшов лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02.03.2020 № 1458/11-5 щодо порушення питання дисциплінарної відповідальності стосовно позивача у зв'язку з можливими допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання висновку судово-економічної експертизи від 11.02.2020 № 2935 (далі - висновок № 2935).
09.04.2020 на засідання Комісії на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Ткаченко Н.М. від 20.03.2020 було винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача. За результатом розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 . Комісія від 09.04.2020 № 3 вирішила відкрити дисциплінарне провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 , витребувати у нього пояснення та з метою перевірки відповідності висновку № 2935 вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз доручити фахівцям Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Харківський НДІСЕ) провести аналіз Висновку № 2935.
Відповідно до наданої довідки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28 квітня 2020 року (а.с. 29-45, т.3), за результатами проведеного аналізу висновку № 2935, висновок складено з недотриманням вимог пунктів 2.2, 4.14 Інструкції № 53/5, зокрема: у вступній частині висновку не зазначено назву вступної частини «Вступ». Водночас, пунктом 4.14 вказаної Інструкції передбачено, що висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (висновки)).
Експерт при дослідженні застосував метод документальної перевірки та порівняння відповідно до експертних методик за реєстраційним кодом 11.0.22 «Вирішення судово-економічною експертизою питань щодо спричинення збитків», 11.0.08 «Методи, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз».
Послідовність викладення дослідження є логічним, окремі етапи дослідження взаємопов'язані, дотримано термінологічну точність в описуванні ходу та результатів дослідження. Дослідження викладено з посиланням на документи фінансової звітності ПрАТ, законодавчі та нормативні акти. Слід зазначити, що у дослідницькій частині висновку двічі повторюються цитати вимог одних і тих самих нормативних актів та статуту ПрАТ, що недоречним.
Відповідно до даних, наведених у висновку експерта, «Розрахунок розміру прямих та побічних збитків (втрачена вигода) по ПрАТ» проведено за період з листопада 2016 по 31 грудня 2018. При цьому, в ході дослідження експертом аналізуються документи річної фінансової звітності ПрАТ за 2016 рік. Документи, які підтверджують прямі збитки ПрАТ саме за період листопад-грудень 2016 року (період за який проводився розрахунок збитків ПрАТ за 2016 рік), експертом не досліджено, жодне посилання на регістри бухгалтерського обліку у дослідженні відсутнє. Також відсутні посилання на «Звіти про доходи та витрати страховика» та інші документи бухгалтерського обліку ПрАт, які перелічені у вступній частині висновку. Внаслідок зазначеного, висновки щодо документального підтвердження «Розрахунку розміру прямих та побічних збитків (втрачена вигода) по ПрАТ» викликають сумнів.
Балансова вартість акцій не може розглядатися як вартість, за якою доцільно придбавати акції на ринку, а може розглядатися виключно як вартість, за якою ці акції мають фігурувати в бухгалтерській звітності, оскільки це довідкова величина, що характеризує вартість чистих активів, яка припадає на одну просту акцію. При порівнянні ринкової та балансової вартості акцій можна виявити, що ринкова ціна може бути як вище, так і нижче балансової. Це пов'язано з тим, що балансова ціна визначається за даними бухгалтерської звітності та є досить стабільною величиною, а ринкова формується під впливом багатьох факторів.
Таким чином, визначення лише балансової ціни акції не дає підстави для висновку щодо знецінення акцій взагалі та отримання збитків від такого знецінення.
Враховуючи наведене, лише на підставі проведеного, виходячи з даних фінансової звітності ПрАТ, розрахунку не можливо документально підтвердити збитки від знецінення акцій.
На засіданні комісією визначено, що дослідницька частина Висновку № 2935 малоінформативна, не містить повного аналізу дослідження документів та розрахунків, Позивач не уточнив період, який ним досліджувався, що у свою чергу впливає на обґрунтованість зроблених судовим експертом висновків. Крім того, членами Комісії зазначено, що на сьогодні відсутня методика, яка б регламентувала порядок розрахунку недоодержаного прибутку (втраченої вигоди), тому, визначити правильність алгоритму проведених судовим експертом позивачем розрахунків неможливо.
27 травня 2020 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було прийнято рішення №1 від 27.05.2020 p., відповідно до якого Позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Також з матеріалів справи вбачається, що до Міністерства юстиції України надійшов лист ТОВ «Тутковський інтегровані рішення» від 13.01.2020 № 13/01-20 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у зв'язку з допущеннями ним порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методик проведення судових експертиз під час складання і висновку судової економічної експертизи від 13.12.2019 № 2911 (далі - висновок № 2911).
01.06.2020 на засідання Комісії на підставі подання директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя від 21.05.2020 було винесено питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 . За результатом розгляду питання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивача комісія вирішила відкрити дисциплінарне провадження стосовно судового експерта ОСОБА_1 , витребувати у нього пояснення та з метою перевірки відповідності висновку № 2911 вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз доручити фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Київський НДІСЕ) провести аналіз висновку № 2911.
Згідно наданої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз довідки від 11.06.2020р. (а.с. 102-103, т. 3), за результатами проведеного аналізу висновку № 2911, під час складання висновку № 2911 позивачем не дотримано вимог пунктів 2.1, 2.3, 4.14 Інструкції, проведено дослідження питань, що не відноситься до компетенції експерта-економіста, виявлені недоліки в кінцевому випадку призвели до отримання недостовірного результату.
Виходячи з пояснень та заперечень, наданих позивачем комісією зазначено, що у дослідницький частині висновку № 2911 відсутні будь-які розрахунки і дослідження, що свідчить про неповноту проведених досліджень, зокрема, дослідження документів з визначення документально обґрунтованого розміру заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії.
З огляду на викладене, комісією встановлено, що Позивачем не дотримано: пункти 2.2, 4.15 Інструкції, зокрема, щодо проведення повного дослідження, адже відповідно до пункту 2.2 Інструкції, на експерта покладаються такі обов'язки, зокрема, особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його; та пункту 4.15 - у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.
2 липня 2020 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України були прийнято рішення №2 від 02.07.2020 p., яким, відповідно до розділу VI Положення, притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва № 1953 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій на 6 місяців, зобов'язано позивача пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.
З огляду на те, що експертами, які проводили аналізи висновків № 2935 № 2911 конкретно вказано порушення вимог Інструкції, що недотримав позивач під час проведення експертиз, суд вважає дані рішення обґрунтованими.
Відповідно до пунктів 1,3, 12 розділу II Положення № 301/5, Комісія є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України. Комісія діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.
Засідання палати Комісії є правоможним, якщо в ньому беруть участь не менше половини постійного складу палати Комісії (в обов'язковому порядку за участі фахівця з процесуальних питань судової експертизи) та не менше двох фахівців зі змінного складу палат Комісії з тієї експертної спеціальності, з якої палата розглядає питання про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта або питання дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 15 розділу II Положення № 301/5, засідання палат Комісії може проводитися у режимі відеоконференцзв'язку. У такому випадку, хід і результати засідання палати Комісії фіксуються за допомогою технічних засобів. Фіксація починається з моменту оголошення головою палати про початок його проведення.
Після закінчення засідання у режимі відеоконференцзв'язку копія запису засідання комісії долучається до рішення Комісії.
Рішення Комісії за результатами засідання у режимі відеоконференцзв'язку підписується головою та секретарем Комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, засідання дисциплінарної Комісії 27.05.2020 та 02.07.2020 відбулись у режимі відеоконференцзв'язку, тому оскаржувані рішення були підписані головою та секретарем Комісії у порядку, визначеному пунктом 15 розділу II Положення № 301/5.
Суд доходить висновків, що відповідачем оскаржувані рішення прийняті з урахуванням обставин справи та з дотриманням балансу між порушенням та мірою покарання, зокрема, наявність більш суворого покарання враховує попереднє оскаржуване рішення, та мотивовані належним чином.
При цьому, неналежне виконання позивачем висновків підтверджується довідками експертів двох різних експертних установ, а жодною нормою чинного законодавства не передбачено можливості суду здійснювати рецензування висновків експерта.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
З огляду на відмову у позові судові витрати не розподіляються.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян