17 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/9369/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної охорони України про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не проведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні; стягнення з відповідача на користь позивача у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 05.06.2019 по день фактичного розрахунку 01.04.2020 без утримання із суми податку з доходів фізичних осіб; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2015 по 27.04.2018; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 30.04.2015 по 27.04.2018.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позовна заява подана з порушенням вимог частин четвертої, шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- до позовної заяви не додані докази, що підтверджують не нарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2015 по 27.04.2018;
- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не проведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні, стягнення з відповідача на користь позивача у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 05.06.2019 по день фактичного розрахунку 01.04.2020 без утримання із суми податку з доходів фізичних осіб.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначає позивач, остаточний розрахунок при звільненні з ним проведено 27.12.2019, водночас, позовну заяву подано до суду лише 13.08.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду (пропуск строку становить більше ніж півтора року).
Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: 1) доказів, що підтверджують не нарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 30.04.2015 по 27.04.2018; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не проведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні, стягнення з відповідача на користь позивача у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата компенсації за речове майно) за період з 05.06.2019 по день фактичного розрахунку 01.04.2020 без утримання із суми податку з доходів фізичних осіб.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Баргаміна