17 серпня 2021 року справа № 580/536/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання - Мельник Т.В.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представників позивача - Севастьянової А.В. та Гричаненка О.М. (згідно з ордерами),
представника відповідача - Клименка Д.А. (в порядку самопредставництва),
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації про протиправним і скасування рішення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд.131/1; код ЄДРПОУ 23000072) (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнень (заява від 09.08.2021) просила:
визнати протиправним і скасувати наказу від 19.11.2019 №59/02.1-02 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
поновити її на посаді головного спеціаліста Відділу організації заходів цивільного захисту Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації з 11.01.2020;
стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 12.06.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив загальне позовне провадження.
01.07.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що у спірних правовідносинах не допустив порушень вимог закону, а позивача звільнив у зв'язку з негативним висновком про результати її оцінювання, що проведене за умов ухилення позивача від його проведення. Під час перевірки стану охорони державної таємниці у відповідача виявлено 16 порушень і встановлено в цьому вину позивача.
08.07.2020 суд задовольнив клопотання позивача про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду за наслідками вирішення спору у справі №580/3897/19.
20.07.2021 суд поновив провадження та продовжив судовий розгляд справи у підготовчому провадженні.
Під час підготовчого провадження суд долучив всі подані сторонами докази, прийняв до розгляду заяву від 09.08.2021 щодо остаточного складу позовних вимог та залишив без розгляду її раніше подані письмові заяви до суті та клопотання про призначення експертизи. Протокольно ухвалою суду відмовлено у залученні до розгляду справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Черкаську обласну організацію профспілки працівників державних установ.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
З трудової книжки НОМЕР_2 суд установив, що позивач з 01.05.2016 проходила публічну службу у відповідача на посаді головного спеціаліста відділу організації заходів цивільного захисту Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації.
Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста організації цивільного захисту, затвердженої начальником управління цивільного захисту Черкаської ОДА 26.05.2016, завданням і обов'язками є організація та забезпечення контролю, аналіз та оцінка стану справ на дорученому напрямку, розроблення пропозицій, комплекси заходів, плани, участь в їх виконанні, підготовка проектів рішень та пропозицій тощо.
Крім того, наказом відповідача від 25.05.2018 №7ДСК позивач призначена відповідальною особою за забезпечення режиму секретності ведення секретного діловодства в управлінні.
30.09.2019 видав наказ №52/02.1-02, яким затвердив список державних службовців категорії "Б" і "В", що підлягають оцінюванню у 2019 році, а також встановив строки визначення результатів виконання завдань державними службовцями згідно графіку: подання безпосередньому керівнику звіту про результати службової діяльності та виконання затверджених завдань і заповнену форму щодо результатів виконання завдань до 18.10.2019; проведення оціночних співбесід з 21.10.2019 до 28.10.2019; заповнення форми результатів виконання завдань до 29.10.2019; у разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами здійснити таке ознайомлення протягом 5 днів.
Згідно з додатком №2 до наказу №52/02.1-02 від 30.09.2019 позивач підлягала проходженню оцінювання службової діяльності у 2019 році.
28.12.2018 начальник управління цивільного захисту Черкаської ОДА погодив завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця категорії "В" позивачу (ознайомлена 23.01.2019):
1) забезпечення дотримання режиму секретності в управлінні - ключовий показник налагодження дієвого контролю за дотриманням вимог законодавства з відомостями, що становлять державну та службову таємницю;
2) запровадження комплексу заходів, направлених на підвищення ефективності контролю за дотриманням вимог законодавства при обліку, зберіганні, розробці документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом та забезпечення режиму секретності в управлінні - ключовий показник уточнення переліку відомостей, що становлять службову інформацію, яка підлягає захисту в процесі обробки, використанні та розповсюдженні. Переглянути, внести зміни та подати на затвердження інструкцію про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, в структурних підрозділах управління відповідно до вимог ПКМУ від 19 жовтня 2016 р. № 736 „ Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію" створення та запровадженим комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах управління цивільного захисту, призначеної для обробки службової інформації і якій надається гриф обмеження доступу „ Для службового користування";
3) проведення комплексу заходів щодо здійснення санітарної обробки людей та одягу в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - ключовий показник уточнити перелік суб'єктів господарювання, які можуть надавати населенню санітарно-гігієнічні послуги на проведення санітарної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Підготувати проекти цивільно-правових угод щодо можливого залучення суб'єктів господарювання до проведення санітарно-гігієнічної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків;
4) забезпечення проведення комплексу заходів щодо протипожежного захисту лісів, торфовищ та сільгоспугідь протягом пожежонебезпечного періоду 2019 року - ключовий показник розроблення та погодження комплексного плану дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо протипожежного захисту лісів, торфовищ і сільгоспугідь у весняно-літній період 2019 року. Узагальнення інформації щодо виконання заходів, передбачених Комплексним планом.
Із копій листків непрацездатності, виданих позивачу, суд установив:
АДФ №885911 та АДФ №885946 в період з 01.10.2019 до 20.10.2019 року позивач перебувала на амбулаторному лікуванні;
АДФ №838350 в період з 22.10.2019 до 05.11.2019 року на стаціонарному лікуванні;
АДФ №841118 та АДФ №715138 в період з 11.11.2019 до 29.11.2019;
АДФ №795939 в період з 02.12.2019 до 14.12.2019 на стаціонарному лікуванні;
АДФ №801617 в період з 15.12.2019 до 28.12.2019 на стаціонарному лікуванні;
АДФ №841327 в період з 02.01.2020 до 09.01.2020 на амбулаторному лікуванні.
23.10.2019 дорученням начальника управління Цивільного захисту №03 за підсумками службової наради з метою неупередженого вивчення якості виконання позивачем поставлених завдань за відповідний 2019 рік створено робочу групу у складі: Шевчука М.П. - начальника відділу організації заходів цивільного захисту; Науменка В.М. - начальника відділу планування заходів цивільного захисту, зв'язку та оповіщення населення; Таресенка А.В. - начальника відділу забезпечення діяльності управління; Гринюка А.Д. - юрисконсульта відділу забезпечення діяльності управління.
29.10.2019 складено довідку про результати виконання позивачем, згідно з якою середній бал становить 1,75 у зв'язку з тим, що більшість завдань виконано частково, результати виконання завдань 1-3 не можуть бути використані в роботі через необхідність суттєвого доопрацювання, а виконання поставлених завдань здійснювалось неефективно, неякісно, з низьким ступенем ініціативності та з порушенням правил етичної поведінки.
Результати діяльності державного службовця встановлені на підставі критеріїв:
1) контроль за дотриманням вимог законодавства з охорони державної таємниці здійснюється з порушенням, оскільки під час виконання завдань державний службовець потребував суттєвого коригування проектів документів, проявив низьку самостійність, недостатність знань, потребував нагадувань і контролю з боку керівництва в період січень-жовтень 2019 року - 2 бали;
2) перелік відомостей, що становлять службову інформацію, яка підлягає захисту в процесі обробки, використанні та розповсюдженні, складений, однак результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдань державний службовець в цілому підійшов формально. Результат мав негативний відгук з боку керівництва - 1 бал:
інструкція про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію затверджена ще у 2017 році, зміни у 2019 році не вносились, інструкція не переглядалась. Облікові журнали ведуться з порушенням вимог законодавства та за застарілими формами;
проект плану заходів щодо створення та запровадження комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах управління цивільного захисту розроблений але при розробці державний службовець підійшов формально тому результат не може бути використаний в роботі. Також в проекті плану не були визначені основні завдання та шляхи вирішення;
3) результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдань державний службовець в цілому підійшов формально. Результат мав негативний відгук з боку керівництва. Під час виконання завдання було порушено правила етичної поведінки - 1 бал:
перелік суб'єктів господарювання, які можуть надавати населенню санітарно- гігієнічні послуги на проведення санітарної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків на розгляд та погодження не надавався;
проекти цивільно-правових угод щодо можливого залучення суб'єктів господарювання до проведення санітарно-гігієнічної обробки людей, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надзвичайних екологічних ситуацій і ліквідації їх наслідків на розгляд та погодження не надавались.
Протягом 2019 року відповідач проводив оцінювання службової діяльності власних працівників. У результаті щодо позивача склав висновок з оцінкою "негативна", який затвердив наказом від 15.11.2019 №58/02.1-02.а.
Позивач звіти про результати виконання завдань за 2019 рік не заповнювала та не проходила оціночну співбесіду. Згадані висновок і наказ оскаржила в Черкаському окружному адміністративному суді (справа №580/3897/19).
Відповідач направив у Черкаську обласну організацію профспілки працівників державних установ подання про звільнення позивача з посади із-за вказаних результатів її оцінювання. Вказана організація у його задоволенні відмовила з мотивів його надходження до спливу строку на оскарження таких результатів.
19.11.2019 до часу вирішення вказаної судової справи відповідач видав спірний наказ №59/02.1-02 "Про звільнення ОСОБА_1 " (далі - Спірне рішення). В обґрунтування зазначено, що її звільнено у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання її службової діяльності на підставі п.3 ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» відповідно до ч.6 ст.44 вказаного Закону та п.7 Положення про управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядження від 01.02.2016 №18. Пунктом 2 вказаного наказу визначено днем звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у відповідному документі.
Відповідно до табелів обліку робочого часу позивач протягом грудня 2019 року до 10 січня 2020 року перебувала на лікарняних, що підтверджується листками непрацездатності в матеріалах справи (№795939 - з 02.12.2019 до 13.12.2019, №801617 - з 15.12.2019 до 29.12.2019, інші в проміжку дні є вихідними, не робочими для відповідача згідно з табелем дні). Як наслідок, позивача звільнено з посади 10.11.2020.
Тому позивач звернулася в суд з вищевказаним позовом.
Надаючи оцінку встановлений обставинам спору суду урахував встановлений ст.19 Конституції України обов'язок всіх органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Підстави припинення державної служби вказані в ст.83 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Зокрема, державна служба припиняється:
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);
3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);
4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону);
5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);
6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);
7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).
Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.
У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. Вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його бажанням у разі виходу на пенсію або досягнення 65-річного віку.
У зв'язку з потребами служби державний службовець за рішенням суб'єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймається суб'єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.
Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення згідно з ч.1 ст.87 Закону №889-VIII є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;
1-1) ліквідація державного органу;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Відповідно до ч.5 ст.87 Закону №889-VIII наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.
Встановлені обставини спору свідчать, що спірне рішення щодо звільнення позивача прийняте в період її тимчасової непрацездатності у зв'язку з результатами оцінювання відповідності її займаній посаді.
Відповідно до ч.ч. 1-5, 11 ст. 44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640 затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 року № 591) (далі - Типовий порядок №640, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Пункти 2-5 встановлюють, що метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб'єкт призначення; служба управління персоналом.
Державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).
Згідно з п.7 Порядку №640 про проведення оцінювання суб'єктом призначення приймається наказ (розпорядження), у якому зазначається: список державних службовців, оцінювання яких проводиться; строк проведення оцінювання; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" (за потреби).
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (п. 8 Порядку №640).
Пунктами 9-11 Поряду №640 визначено, що оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання.
Оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Визначення завдань і ключових показників для державного службовця проводиться у грудні року, що передує звітному, або протягом десяти робочих днів після призначення (переведення) на посаду. У разі відсутності державного службовця у зв'язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю, а також у випадках, визначених пунктом 6 цього Типового порядку, такі завдання і ключові показники визначаються протягом п'яти робочих днів з дня його виходу на роботу.
Як встановлено судом, результати оцінювання позивача встановлені 29.10.2019 у період її тимчасової непрацездатності.
Згідно з п.28 Поряду №640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Відповідно до п.34 Поряду №640 результати оцінювання затверджуються суб'єктом призначення.
Суд у вказаній вище справі встановив, що оцінювання позивача проведено з порушенням встановленого порядку, виставлення результатів відбувалось формально, без будь-якого обґрунтування виставлених балів. Результати такого оцінювання скасовано судом.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 в справі №580/3897/19, що набрало законної сили 08.06.2021, визнано протиправними та скасовані висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача з оцінкою "негативна" і наказ відповідача від 15.11.2019 №58/02.1-02 в частині щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки судом підтверджено протиправність підстав, за які винесене спірне рішення, припинення державної служби з позивачем не відповідає вказаним вимогам закону.
Посилання відповідача на неналежне виконання позивачем службових обов'язків не враховане, оскільки інших підстав, аніж отримання негативної оцінки за результатом оцінювання позивача спірне рішення не містить. Водночас згідно з абзацом другим ч.2 ст.77 КАС України у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тому суд дійшов висновку, що Спірне рішення протиправне і підлягає скасуванню.
Відповідно до абзаців 1-5 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, наявні підстави для поновлення позивача на посаді, з якої її було звільнено та присудити суми коштів за вимушений прогул. Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Для розрахунку коштів за вимушений прогул суд урахував вимоги Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до п.2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Абзац четвертий вказаного пункту Порядку передбачає, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до табелів обліку робочого часу позивач в останні два календарні місяці до звільнення відпрацювала: у листопаді 2019 року - 3 дні (решта перебувала на лікарняному - тимчасово непрацездатна), у грудні 2019 року - перебувала на лікарняних, що підтверджується листками непрацездатності (№795939 - з 02.12.2019 до 13.12.2019, №801617 - з15.12.2019 до 29.12.2019, інші в проміжку дні є вихідними, не робочими для відповідача згідно з табелем дні). Отже, для розрахунку підлягає врахуванню дохід жовтня 2019 року. Однак протягом всього цього місяця згідно з табелем обліку позивач також перебувала на лікарняному, не відпрацювавши жодного дня. Тому для розрахунку підлягає відпрацьований позивачем вересень 2019 року.
Згідно з п.3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.
При обчисленні середньої заробітної плати відповідно до п.4 Порядку не враховуються:
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати;
м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
н) винагороди державним виконавцям.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Відповідно до п.8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Позивач не обчислила конкретної суми коштів, які вважає вимушеним прогулом, на дату вирішення спору судом, хоча регламент засідань по суті був зі сторонами заздалегідь узгоджений.
На виконання вимог ст.235 КЗпП України суд для обчислення вимушеного прогулу також урахував.
Згідно з розрахунковим листом за 2019 рік позивачу у вересні 2019 року нараховано заробітну плату за 20 відпрацьованих дні, у листопаді 2019 року - 3. Врахувавши викладені норми щодо складових, які включаються для обчислення середньоденної заробітної плати, суд дійшов висновку, вона становить: 10564,96грн (нарахована заробітна плата за вересень 2019 року - сума коштів за відпустку, нарахована у цьому місяці) + 1584,75грн (нарахований дохід за листопад 2019 року - оплата лікарняних- матеріальна допомога на соціально-побутові питання, що нараховані у цьому ж місяці) ) / 23 (кількість фактично відпрацьованих днів) = 528,25грн.
Кількість робочих днів:
у 2020 році: січень з 11.01.2020 - 17, лютий - 20, березень - 21, квітень - 21, травень -19, червень - 20, липень - 23, серпень - 20, вересень - 22, жовтень - 21, листопад - 21, грудень - 22;
у 2021 році: січень- 19, лютий - 20, березень - 22, квітень - 21, травень - 18, червень - 20, липень - 22, серпень до 17 числа - 12.
Оскільки вимушений прогул з 11 січня 2020 року до дати вирішення судом спору (17.08.2021) - 401 робочий день, на її користь підлягає стягненню 401*528,25грн = 211828,25грн.
Відповідно до пунктів 2-3 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Щодо розподілу судових витрат суд урахував.
Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Докази понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору: квитанція №3 від 05.06.2021 на суму 840,80грн, фіскальний чек від 09.07.2021 на суму 2228,70 грн з відповідними призначеннями платежу. Отже, загальна сума таких витрат - 3069,50грн.
При сплаті вказаного судового збору квитанцією №3 позивач та її адвокати не врахували п.1 ч.1 ст.5 Закону України 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - ЗУ №3674-VI), згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Фіскальним чеком від 09.07.2021 доплачено судовий збір у зв'язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, а саме доповнено вимогою стягнути з відповідача моральну шкоду. Проте під час підготовчого провадження позивач відкликала таку заяву та подала заяву від 09.08.2021 щодо уточнення складу позовних вимог, за кожну з яких ст.5 ЗУ №3674-VI передбачено пільгу у формі звільнення від їх сплати.
Тобто, вказана сума коштів сплачена надміру. Тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тому суд дійшов висновку повернути вказану суму коштів сплаченого судового збору з державного бюджету України.
Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат відповіднодо ч.3 вказаної норми:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того суд урахував, що позивач користувалася правовою допомогою адвокатів, що підтверджується договором, розрахунком та їх особистою участю в усіх призначуваних судових засіданнях. Вказані адвокати брали участь у т.ч. під час розгляду справи №580/3897/19, в якій питання відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося. Водночас позивач у судових засіданнях у цій справі, що відбулися 13.08.2021 та 17.08.2021, повідомила суду, що понесла такі витрати в обох судових справах.
Підтверджено укладення позивачем договору №05/07/21-3 з адвокатським бюро «БУНЯКІН ТА ПАРТНЕРИ», яким передбачено виплату гонорару в сумі 40000,00грн. Його предметом визначено загальні юридичні та адвокатські послуги. Номери судових справ, в яких надається така допомога, не вказані.
У специфікації до вказаного договору вказано про надання таких послуг: юридичні консультації - 1500грн/год, участь у судових засіданнях 1500,00грн/год, складання процесуальних документів та інше - 1500,00грн/год.
Вказане Бюро уклало договори з адвокатами, що представляли інтереси позивача у судових справах: Севастьяновою А.В. - від 05.07.2021 №05/07/21-4 та Гричаненком О.М. - від 05.07.221 №06/07/21-5. У вказаних договорах також не вказано конкретних судових справ, до яких вони залучені, а позивач не є стороною таких договорів. Однак на підставі ордерів вказані адвокати були присутні у підготовчих і судових засіданнях у цій справі.
Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №05/07/21-3-1 від 16.08.2021, рахунками-фактурами №05/07/21-3-2, №05/07/21-3-1, квитанціями від 16.08.2021 та меморіальними ордерами №@2PL742574 та №@2PL742559 підтверджується, що витрати позивача за надані за вказаними договорами послуги становлять 20000,00грн.
Зважаючи на місячний дохід позивача, який вона отримувала під час несення служби у відповідача та факти тривалої тимчасової непрацездатності, предмет спору та якість юридичної роботи, незначну складність порівняно зі справою №580/3897/19, вказана сума коштів достатньо не обґрунтована.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зважаючи на те, що між тими ж сторонами розглядалися 2 судові справи щодо пов'язаних обставин припинення публічної служби позивача, в яких надали правову допомогу одні і ті ж адвокати, а вказані вище документи не підтверджують, що вся сума коштів стосується виключно однієї цієї судової справи, зважаючи на результат вирішеного спору, суд дійшов висновку, що справедливим і обґрунтованим є стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10000,00грн такого виду витрат.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати наказ Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд.131/1; код ЄДРПОУ 23000072) від 19.11.2019 №59/02.1-02 "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді головного спеціаліста Відділу організації заходів цивільного захисту Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації з 11.01.2020.
Стягнути з Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд.131/1; код ЄДРПОУ 23000072) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 211828,25грн (двісті одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень двадцять п'ять копійок).
2. Стягнути з Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул.Смілянська, буд.131/1; код ЄДРПОУ 23000072) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в розмірі 10000,00грн (десять тисяч гривень нуль копійок).
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір за за звернення з позовною заявою в сумі 3069,50грн (три тисячі шістдесят дев'ять гривень п'ятдесят копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині присудження виплати коштів за вимушений прогул у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді. Набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Повний текст рішенян виготовлений 18.08.2021.