м. Вінниця
16 серпня 2021 р. Справа № 120/6942/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Чабан Я.С.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Войцишеної Г.В.
розглянувши у підготовчом судовому засіданні питання про залишення без руху позову ОСОБА_1
до: Вінницької обласної прокуратури
про: стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку.
В підготовчому судовому засіданні судом поставлено на розгляд питання про залишення позову без руху, виходячи з наступних міркувань.
Так, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки. При цьому, обгрунтовуючи позовні вимоги позивач у позові вказує на необхідність застосування положень КЗпП України щодо відсутності строків давності при звернені до суду з позовами про стягнення заробітку.
Оцінюючи таку позицію позивача суд вказує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень пункті 3.8, 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 13.01.2004 N 5, вихідна допомога при звільненні та середній заробіток (суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні) не входять до складу фонду основної та додаткової заробітної плати. А тому підстави для застосування частини другої статті 233 КЗпП відсутні.
Суд вказує, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону. Такого висновку Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, у постановах від 4 грудня 2019 року в адміністративній справі № 815/2681/17 та від 23.09.2020 р. у справі 1.380.2019.003695.
Згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо спірних у цій справі сум вихідної допомоги та середнього заробітку,- становить 1 місяць.
Як видно із матеріалів справи позивача звільнено 29.12.2020 р. та невиплачено спірну допомогу, тобто з грудня 2020 р. останній обізнаний про невиплату вихідної допомоги. Однак з позовом звернувся лише 30.06.2021 р., тобто із пропуском місячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності причин.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 121, 123 КАС України суд, -
адміністративний позов залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання повного тексу ухвали надати суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності його пропуску
Ухвала суду набирає законної сили у порядку визначеному статтею 256 КАС України.
Повний текст ухвали сторони можуть отримати: 20.08.21
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна