про повернення позовної заяви
м. Вінниця
16 серпня 2021 р. Справа № 120/6729/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОГРУП"
до: Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 29.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:
позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для відповідачів) із зазначенням у ній ідентифікаційного коду відповідача Головного управління ДПС у Вінницькій області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, із уточненням прохальної частини позовної заяви з метою чіткого формулювання змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та доказами поважності причин його пропуску;
оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі 4540 грн за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію зазначеної ухвали позивач отримав 27.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
05.08.2021 на адресу суду на від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду із примірниками адміністративного позову в новій редакції.
10.08.2021 позивач подав до суду докази сплати судового збору в сумі 4540 грн.
Дослідивши подані на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви документи, вважаю, що позивачем усунено недоліків позовної заяви в частині надання позовної заяви в трьох примірниках (для суду та для відповідачів) із зазначенням у ній ідентифікаційного коду відповідача Головного управління ДПС у Вінницькій області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, із уточненням прохальної частини позовної заяви; оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі 4540 грн.
Визначаючись щодо поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд керується таким.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Із урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним.
У рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" від 12.07.2001 (п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).
Виходячи із системного аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у контексті практики ЄСПЛ, варто зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Варто зауважити, що причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.
Мотивуючи подану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач зазначає, що рішенням Державної податкової служби України від 25.02.2020 № 55589/39652387/2 залишено без задоволення скаргу ТОВ "ВІНАГРОГРУП" на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким товариству відмовлено в реєстрації податкової накладної № 85 від 28.01.2020. Не погодившись з цими рішеннями, позивач 06.07.2020 звернувся до суду з позовом щодо їх оскарження. Відповідній адміністративній справі було присвоєно №120/3174/20-а. Однак ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Н.В. від 20.11.2020 позовну заяву товариства було повернуто через неусунення недоліків позовної заяви. При цьому позивач зазначає, що це сталося не з його вини, оскільки поштове відправлення, надіслане судом за місцезнаходженням товариства, повернулося до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Крім того, протягом вересня-листопада 2020 року на юридичну адресу товариства не надходили жодні листи з Вінницького окружного адміністративного суду, або ж повідомлення АТ "Укрпошта" про необхідність отримання судової кореспонденції. Також позивач звертає увагу на те, що у зв'язку із запровадженням карантину працівники товариства працювали в обмеженому режимі, що передбачає можливість виконання своїх обов'язків поза робочими місцями, що розташовані в офісному приміщенні за юридичною адресою підприємства.
Перевіряючи вказані доводи, судом з'ясовано, що ТОВ "ВІНАГРОГРУП" дійсно зверталося до суду з позовом про оскарження рішення ДПС від 25.02.2020 №55589/39652387/2 про відмову у реєстрації податкової накладної № 85 від 28.01.2020 та зобов'язання контролюючого органу зареєструвати таку накладну в ЄРПН.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №120/3174/20-а позовну заяву ТОВ "ВІНАГРОГРУП" залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Оскільки у визначений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, ухвалою суду від 20.11.2020 позовну заяву ТОВ "ВІНАГРОГРУП" було повернуто особі, яка її подала, на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Крім того, встановлено, що 25.11.2020 поштовими засобами зв'язку позивач повторно надіслав до Вінницького окружного адміністративного суду аналогічну позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.12.2020 у справі № 120/7263/20-а позовну заяву ТОВ "ВІНАГРОГРУП" залишено без руху з наданням позивачу 10-денного строку з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 позовну заяву ТОВ "ВІНАГРОГРУП" повернуто особі, яка її подала, на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Втім, на переконання суду, зазначені вище обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду.
Так, згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-895цс15, перебіг строку звернення до суду не переривається, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Аналогічної позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 14.07.2020 у справі № 400/3065/19).
Таким чином, Верховний Суд однозначно підкреслює, що якщо особа неправильно подала позовну заяву і є ухвала про її повернення без розгляду, або подала цю заяву з недодержанням правил підсудності, то варіантів щодо строку давності немає. В такому випадку цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки неправильне подання позовної заяви не є поважною причиною.
Більше того, суду не надано доказів оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі № 120/3174/20-а про повернення позовної заяви ТОВ "ВІНАГРОГРУП". Отже, позивач вважав ухвалу законною, а відтак посилання на неї, як на підставу для поновлення строку, суд визнає необґрунтованим.
Докази оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 120/7263/20-а про повернення позовної заяви ТОВ "ВІНАГРОГРУП" також відсутні.
Щодо посилання позивача на запровадженим карантинних заходів, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645-III від 06.04.2020, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами від 25.03.2020), на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.
02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX.
Пунктом 9 цього Закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, зокрема строки звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином, з дня набрання чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи, а також строки подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення тощо, автоматично продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Втім, 17.07.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі Закон № 731-IX).
Вказаним законом з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України. Зокрема, і пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Крім того, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, з набранням чинності Законом № 731-IX продовження процесуального строку, встановленого судом, в тому числі строку для подання позовної заяви, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.
Тобто право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених Законом № 731-IX, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав.
Таким чином, Закон № 731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої через процедуру продовження/поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв'язку з карантинними обмеженнями. При цьому можливість продовження/поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.
Отже, звертаючись із клопотанням про поновлення строку звернення до суду позивач має навести обґрунтування щодо того, які саме карантинні обмеження унеможливили своєчасне подання даного позову та в чому саме це проявлялося.
Натомість позивач лише обмежився загальним посиланнями на факт запровадження на території України карантинних заходів. Водночас сам по собі факт запровадження в державі карантину у даному випадку не був перешкодою для своєчасного звернення позивача до суду.
Суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що співробітники ТОВ "ВІНАГРОГРУП" працювали в обмеженому режимі, що перешкоджало позивачу звернутись до суду в строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Водночас, позивачем не зазначено про інші поважні причини пропуску строку, які були об'єктивною перешкодою для звернення до суду із цим позовом, не пояснено їх зв'язок з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином та не надано доказів, які б підтверджували вказане.
Окрім цього, суд також зазначає, що з червня 2020 року в Україні загалом та Вінницькій області зокрема було істотно пом'якшено карантинні обмеження та запроваджено так званий "адаптивний карантин", під час якого діяли лише окремі обмеження, які загалом не могли перешкодити позивачу звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду.
Так, на початку липня 2020 року та у листопаді 2020 року позивач безперешкодно звернувся до суду. Однак, як вже зазначалося, відповідні позовні заяви була повернуті через неналежне використання позивачем своїх процесуальних прав та невиконання ним своїх процесуальних обов'язків.
На переконання суду, у такому вигляді заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали звернення до суду у визначений законом строк, тому вважаю, що заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються неповажними, відтак позов належить повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 121, 122, 123, 161, 169, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОГРУП" про поновлення процесуального строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОГРУП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович