м. Вінниця
16 серпня 2021 р. Справа № 120/868/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 14.09.2020 № 2-13837/15-20-сг "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 від 14.07.2020 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність, яка розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту), та прийняти мотивоване рішення у формі наказу, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.
25.06.2021 судом видано виконавчі листи з метою виконання рішення від 17.05.2021.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Заводнюк І.М. від 14.07.2021 відкрито виконавче провадження № 66076463 з примусового виконання рішення від 17.05.2021.
29.07.2021 на адресу суду від ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.
У заяві законний представник просить замінити боржника у виконавчому провадженні Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області його правонаступником - Вінницькою міською радою.
Обґрунтовуючи заяву представник зазначив, що у спірних правовідносинах наявні ознаки публічного правонаступництва, оскільки бажана для його сина земельна ділянка передана у комунальну власність, що зумовило часткове передання адміністративної компетенції від Головного управління Держгеокадастру до органу місцевого самоврядування.
Ухвалою суду від 03.08.2021 заяву про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 12.08.2021.
09.08.2021 на адресу суду надійшли заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, у яких боржник (відповідач) просить відмовити у її задоволенні.
Обґрунтовуючи заперечення відповідач заперечив виникнення відносин публічного правонаступництва між органами Держгеокадастру та місцевого самоврядування.
12.08.2021 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд процесуального питання пов'язаного із заміною сторони виконавчого провадження без його участі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про підтвердження отримання ухвали.
За приписами ч. 2 ст. 379 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Тому, враховуючи зазначені обставини та керуючись нормою ч. 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Визначаючись щодо заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.
У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З наведеного слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
У заяві яка розглядається позивач зіслався на те, що у спірних правовідносинах наявні ознаки публічного правонаступництва суб'єктів владних повноважень внаслідок чого відбулося часткове передання адміністративної компетенції від територіального органу Держгеокадастру до органу місцевого самоврядування.
Оцінюючи вказаний аргумент, який є ключовим при розгляді заяви, суд враховує, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15), від 30 листопада 2020 року (справа № 260/453/19).
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом, у тому числі на стадії виконання судового рішення, сторони у тому випадку, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі чи у виконавчому провадженні) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
До того ж суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові №826/14670/16 від 09.11.2020 року, який полягає у наступному.
Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Аналізуючи вказані правові позиції слід зробити висновок, що підставою виникнення публічного правонаступництва може стати:
припинення суб'єкта владних повноважень, що супроводжується передачею його адміністративної компетенції іншому суб'єкту;
передача адміністративної компетенції суб'єкта владних повноважень без його припинення;
вступ у публічно - правові відносини іншого суб'єкта на місце того, який припинився або втратив компетенцію у спірних правовідносинах.
При цьому слід звернути увагу, що виникнення такого явища як "публічне правонаступництво" пов'язано виключно із змінами статусу суб'єкта правовідносин (його припинення та/або передача адміністративної компетенції).
Натомість, зміна іншого елементу правовідносин, а саме їх об'єкту (благо, заради якого суб'єкти вступають у правовідношення), не є підставою виникнення публічного правонаступництва.
У цій справі спір виник у правовідносинах щодо реалізації позивачем права на безоплатну передачу у власність земельної ділянки яка розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).
На момент звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, бажана для нього земельна ділянка перебувала у державній власності.
Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області неправомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу, а тому рішенням суд позов задоволено частково, та з поміж іншого, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 від 14.07.2020 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення бажаної для нього земельної ділянки державної форми власності.
Відповідачем (боржником) до суду подано наказ від 16.06.2021, із якого встановлено, що за результатом повторного розгляду клопотання позивача від 14.07.2020 органом Держгеокадастру відмовлено у його задоволенні із посиланням на те, що земельна ділянка віднесена до земель комунальної власності Вінницької міської територіальної громади.
Судом із поданих позивачем відомостей про земельну ділянку встановлено, що бажану для нього земельну ділянку за кадастровим номером 0520687300:01:006:0031 було передано у комунальну власність Вінницькій міській раді, а право комунальної власності зареєстроване в державному реєстрі прав 27.01.2021 за № 40307012 (а.с.70).
Відтак, беззаперечним є факт зміни правового режиму землі на яку претендував позивач, як об'єкту правовідносин, внаслідок передачі її із державної у комунальну власність.
Водночас нормативний обсяг адміністративної компетенції суб'єктів правовідносин (відповідача у справі та органу місцевого самоврядування) залишився незмінним.
Зокрема органи Держгеокадастру продовжили здійснювати адміністративну компетенцію та приймати рішення щодо питань про передачу у власність чи користування земельних ділянок державної власності (ч. 4 ст. 122 ЗК України), а органи місцевого самоврядування здійснювали та продовжують здійснювати адміністративну компетенцію у сфері розпорядження землями комунальної власності (ч. 1 ст. 122 ЗК України).
Не змінилось і правове регулювання компетенції суб'єктів права власності на землю, що передбачене нормами ст. 80 ЗК України.
Зокрема, відповідно до пунктів "б", "в" статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є:
- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
До того ж судом досліджено загальнодоступні відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і встановлено, що жодних змін відносно юридичних осіб - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Вінницької міської ради, які б вказували на виникнення відносин правонаступництва між цими суб'єктами владних повноважень не відбувалося.
Підсумовуючи суд зазначає, що правовідносини пов'язані із реалізацією позивачем права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки яка розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області орієнтовною площею 2,0 га, на стадії виконання рішення ухваленого у цій справі зазнали певних змін. Однак такі зміни стосуються виключно правового режиму бажаної для позивача землі (як об'єкта правовідносин) та її переходу із державної до комунальної власності, тоді як правовий статус органів Держгеокадастру та органів місцевого самоврядування (суб'єктів правовідносин) не змінився. Судом не встановлено факту припинення суб'єкта владних повноважень (ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області), що супроводжувалося б передачею його адміністративної компетенції органу місцевого самоврядування, як і не встановлено факту передачі адміністративної компетенції відповідача без його припинення.
Отже, в цьому випадку відсутні підстави стверджувати про наявність обставин, які зумовлюють публічне правонаступництво Вінницької міської ради адміністративної компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а тому зава про заміну боржника у виконавчому провадженні його правонаступником задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 52, 229, 243, 379 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 66076463 - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Богоніс Михайло Богданович