Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" серпня 2021 р. Справа № 922/14/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Політучій В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековолокно" (61011, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 33 ; код ЄДРПОУ: 40112872)
до AL MEETHAQ (ELMEETHAQ) CENTER FOR INDUSTRIAL PARTS (11821, Йорданське Хашимітське Королівство, м. Амман, район Халда, вулиця Мазала аш-Шарари, Торговий комплекс "Раджаб Наймат"; поштова скринька 1788; індекс 11821; державний номер організації - 100035432; номер реєстрації в торговому реєстрі - 142586 від 28.05.2003; ID експортера - 600155; свідоцтво про реєстрацію експортера - № 142/66; номер платника податків - 8089981)
про стягнення 10176,00 дол. США
за участю представників сторін:
позивача - Оганезов О.А. (ордер серії АО № 1036896 від 16.08.2021);
відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековолокно", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з AL MEETHAQ (ELMEETHAQ) CENTER FOR INDUSTRIAL PARTS, м. Амман, Йорданське Хашимітське Королівство (далі за текстом - відповідач) 10176 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2020 становить 287485,23 грн.).
Заявлений позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 13/08 від 13.08.2019 щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару визначеного даним контрактом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2021 у справі № 922/14/21 позовну заяву залишено без руху; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви; надано останньому п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків.
Позивач звернувся до суду з заявою (вх. № 1089 від 19.01.2021) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2021 зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.06.2021; вирішено після отримання від позивача документів, вказаних в п. 10 ухвали від 22.01.2021, звернутися до Міністерства Юстиції України з метою звернення до Центрального органу Йорданського Хашимітського Королівства з приводу надання правової допомоги щодо вручення уповноваженій особі відповідача копій судових та позасудових документів; провадження у справі № 922/14/21 зупинено до проведення підготовчого судового засідання.
Після надходження від позивача документів, вказаних в п. 10 ухвали від 22.01.2021 господарський суд Харківської області супровідним листом від 08.02.2022 № 003179 направив відповідні документи на адресу Міністерства Юстиції України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.06.2021 провадження у справі № 922/14/215 поновлено. Іншою ухвалою господарського суду від 29.06.2021 та відкладено проведення підготовчого судового засідання на 19.07.2021.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2021 проведення підготовчого судового засідання на 02.08.2021.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою від 22.01.2021.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.08.2021.
На судове засідання 16.08.2021 прибув представник позивача, який підтримує вимоги, викладені у позовній заяві та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач на судове засідання 16.08.2021 свого уповноваженого представника не направив, при причини неприбуття суд не повідомив, хоча судом вжито всіх передбачених законом для повідомлення останнього про дату, час та місце проведення судового засідання.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Оскільки місцем реєстрації відповідача у даній справі є м. Амман, Йорданське Хашимітське Королівство, з метою його повідомлення про час та місце розгляду справи суд звернувся до Міністерства юстиції України з метою звернення останнього до Центрального органу Йорданського Хашимітського Королівства з приводу надання правової допомоги щодо вручення уповноваженій особі підприємства відповідача копій судових та позасудових документів (на підставі договору про взаємну правову допомогу у цивільних справах від 27.10.2019 ратифікований Верховною радою України 02.09.2020 згідно з Законом України «Про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у цивільних справах»).
На відповідне звернення суду до Міністерства Юстиції України (лист № 017546 від 30.06.2021) Міністерство юстиції України надіслало на адресу суду лист (вх. № 17668 від 29.07.2021) на підтвердження звернення до Міністерства закордонних справ України з метою передачі компетентним органам Йорданського Хашимітського Королівства доручення господарського суду Харківської області для виконання.
Також судом здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань шляхом розміщення відповідного оголошення в мережі інтернет на офіційному веб-сайті господарського суду Харківської області.
Таким чином, судом вжито всіх можливих та передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 13.08.2019 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір № 13/08 (далі за текстом - договір; а. с. 9-12), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно з інвойсом відходи ПЕТ пляшки, іменовані надалі - товар, на умовах, викладених у цьому контракті (п. 1.1 договору).
Згідно з п. п. 2.3-2.4 договору незалежно від терміну поставки, зазначеного в інвойсі, термін поставки конкретної партії товару не повинен перевищувати 45 (сорок п'ять) робочих днів у Йорданії з дати списання коштів з рахунку покупця на рахунок продавця і виплата відображається в повному обсязі на рахунку постачальника в якості передоплати за поставку конкретної партії товару.
Постачальник повинен повідомити покупця про термін готовності товару до відвантаження протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту зарахування передоплати на рахунок постачальника. Підставою для підготовки партії товару є передоплата, перерахована покупцем на рахунок постачальника відповідно до п. 4.2 цього контракту.
Пунктами 3.1, 3.4 договору також передбачено, що валюта цього контракту - долар США.
Приблизна сума контракту становить 800000 (вісімсот тисяч) доларів США +/- 10%, що приблизно відповідає приблизній кількості товару - 2000 тон. Точна сума контракту і точну кількість товару за контрактом становить суму всіх інвойсів, підписаних і виконаних за час дії контракту.
Відповідно до п. п. 4.1-4.2 договору розрахунки за ним здійснюються в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в цьому контракті.
Протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами інвойсу на поставку партії товару, покупець здійснює передоплату в розмірі 30% від вартості партії товару, визначеної підписаною сторонами проформою інвойсу за допомогою банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника, реквізити якого вказані в розділі 11 цього контракту.
Пунктами 8.1 та 8.2 договору встановлено, що у разі затримки поставки товару з вини постачальника, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,4% від загальної партії товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання на валютний рахунок покупця в порядку досудового розв'язання спору. Пеня не може перевищувати більше 10% від вартості не поставленого товару.
У разі затримки поставлення товару з боку постачальника, постачальник несе відповідальність у вигляді повного повернення коштів, отриманих від покупця, на рахунок покупця протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту відправки покупцем на електронну пошту письмового запиту про повернення коштів.
За умовами п. 9.1 договору сторони обговорили, що всі суперечки, розбіжності або вимоги, які виникають з цього договору, в тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в господарському суді Харківської області відповідно до матеріального і процесуального права України.
У відповідності до п. 10.1 договору справжній контракт діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за їх наявності) до 31 грудня 2020 року включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за контрактом.
Згідно з інвойсом № 03022020 від 19.02.2020 сторонами узгоджено найменування, кількість та вартість товару, який відповідач зобов'язався поставити позивача в рамках цього договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов зазначеного договору перерахував на користь відповідача попередню оплату за товар, який відповідач в подальшому мав поставити, у загальній сумі 7632,00 дол. США, що підтверджується банківською квитанцією ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» щодо здійснення валютної операції SWIFT б/н від 26.02.2020 (а. с. 14).
Однак, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки товару, визначеного інвойсом № 03022020 від 19.02.2020 до договору, не виконав.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся до відповідача з досудовою претензією № 197 від 09.11.2020 (а. с. 16), в якій на підставі невиконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару, вимагав повернути сплачену ним передоплату в сумі 7632,00 дол. США. Однак, зазначена досудова претензія була залишена відповідачем без відповіді, а викладені у ній вимоги - без задоволення.
Обставини щодо стягнення з відповідача передоплати за договором в сумі 7632 дол. США стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем на підставі пунктів 8.1 та 8.2 договору нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 2544 дол. США.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначалось, на підставі положень п. 9.1 договору всі суперечки, розбіжності або вимоги, які виникають з цього договору, в тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в господарському суді Харківської області відповідно до матеріального і процесуального права України.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з п. 8.2. договору, у разі затримки поставлення товару з боку постачальника, постачальник несе відповідальність у вигляді повного повернення коштів, отриманих від покупця, на рахунок покупця протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту відправки покупцем на електронну пошту письмового запиту про повернення коштів.
Як вже зазначалося, позивач на виконання умов договору перерахував на користь відповідача попередню оплату за товар, який відповідач в подальшому мав поставити, у загальній сумі 7632,00 дол. США, що підтверджується банківською квитанцією ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» щодо здійснення валютної операції SWIFT б/н від 26.02.2020 (а. с. 14).
Таким чином, в силу положень п. 2.4. договору, товар мав бути поставлений відповідачем в термін, який не перевищує 45 робочих днів в Йорданії, починаючи з 26.02.2020.
Проте, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем умов контакту щодо поставки позивачу товару, передбаченого умовами договору та інвойсом № 03022020 від 19.02.2020.
В зв'язку з невиконанням відповідачем умов контакту щодо поставки товару, у позивача на підставі ч. 1 та 2 ст. 693 ЦК України та п. 8.2. договору виникло право вимоги від відповідача на повернення суми попередньої оплати.
Однак, матеріали справи також не містять і доказів повернення відповідачем на користь позивача 7632,00 дол. США, отриманих в якості передоплати, в добровільному порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7632,00 дол. США.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п. 8.1 договору у разі затримки поставки товару з вини постачальника, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,4% від загальної партії товару за кожен день прострочення виконання зобов'язання на валютний рахунок покупця в порядку досудового розв'язання спору. Пеня не може перевищувати більше 10% від вартості не поставленого товару.
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язань з поставки обумовленого між сторонами товару, доводи позивача про можливість нарахування пені за такі прострочення є такими, що ґрунтуються на умовах договору та вимогах чинного законодавства України, а тому є правомірними.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку про його правомірність та арифметичну вірність.
За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідач на користь позивача пені в сумі 2544,00 дол. США також підлягає задоволенню.
Разом з тим, при прийнятті рішення суд враховує, що згідно з ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Гривня є законним платіжним засобом на території України.
Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст.192 ЦК України).
Такі випадки, передбачені ст. 193, ч. 4 ст. 524 ЦК України, Законом України від 16.04.1991 № 959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
Згідно з ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справі за № 6-284цс17 та у справі за № 6-1672цс16.
У позовній заяві позивач просить суд визначити гривневий еквівалент заборгованості станом на момент направлення його позовної заяви до суду.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином, заборгованість, що стягується згідно з даним судовим рішення підлягає визначенню в гривні згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату направлення позивачем позовної заяви до суду, тобто 23.12.2020.
Згідно з відомостями на офіційному сайті НБУ (https://bank.gov.ua/) станом на 23.12.2020 офіційний курс гривні по відношенню до долара США становить 28,4551 грн за 1 дол. США.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату надсилання позивачем позову в гривневому еквіваленті становить 289559,10 грн.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. ст. 123, 129 ГПК України, та враховує факт понесення позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 4343,39 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з AL MEETHAQ (ELMEETHAQ) CENTER FOR INDUSTRIAL PARTS (11821, Йорданське Хашимітське Королівство, м. Амман, район Халда, вулиця Мазала аш-Шарари, Торговий комплекс "Раджаб Наймат"; поштова скринька 1788; індекс 11821; державний номер організації - 100035432; номер реєстрації в торговому реєстрі - 142586 від 28.05.2003; ID експортера - 600155; свідоцтво про реєстрацію експортера - № 142/66; номер платника податків - 8089981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековолокно" (адреса: 61011, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 33 ; код ЄДРПОУ: 40112872):
10176 дол. США (що за офіційним курсом НБУ станом на 23.12.2020 становить 287485,23 грн) боргу;
4343,39 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "18" серпня 2021 р.
Суддя О.І. Байбак