про повернення заяви
16 серпня 2021 року Справа № 915/1045/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
09.07.2021 Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 08.07.2021 (вх. № 10474/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, сформованою в системі "Електронний суд".
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1045/21 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), іншими законами України.
Статтею 91 КУзПБ встановлено, що відносини, пов'язані з провадженням у справах про банкрутство, визначених цим розділом, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст. 113 КУзПБ). Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст. ст. 115, 116 КУзПБ.
В частині 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
При перевірці підстав для звернення до суду відповідно вказаних норм судом було встановлено недоліки, у зв'язку з чим ухвалою суду від 14.07.2021 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено заявнику строк на їх усунення. В ухвалі судом зазначено про такі недоліки заяви:
1) заявником не додано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
2) наданий боржником конкретизований список кредиторів не містить зазначення складу грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо);
3) заявником не додано належних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
10.08.2021 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла вимога б/н від 10.08.2021 (вх. № 12200/21), в якій заявниця просить задовольнити вимогу та надіслати паперовий примірник ухвали про залишення заяви без руху від 14.07.2021 на її адресу: АДРЕСА_2 , оскільки вважає, що має право на отримання паперового примірника електронної копії ухвали про залишення заяви без руху, задля розрахунку та обчислення строків для реалізації власного права на виправлення недоліків, визначених в ухвалі Господарського суду Миколаївської області, яке гарантоване їй як заявнику частиною 2 статті 174 ГПК України.
Суд звертає увагу заявниці, що відповідно до статей 152, 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16 та вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами і доповненнями), з метою забезпечення обміну електронними документами між судами та учасниками судового процесу, наказом Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 №628 запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України.
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Крім того, у зв'язку з критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпеченням діяльності судів у 2021 році, зокрема в частині відсутності асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції, Господарський суд Миколаївської області тимчасово зупинив відправлення поштової кореспонденції з 08 липня 2021 року.
Таким чином, надсилання учасникам судових проваджень процесуальних документів здійснюється виключно засобами електронного зв'язку.
Так, з довідки Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2021 про доставку електронного листа вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення заяви без руху" від 14.07.2021 у справі № 915/1045/21 було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в її електронний кабінет. Вказаний документ доставлено до електронного кабінету - 16.07.2021.
Таким чином, боржником отримано вказану ухвалу суду про залишення заяви без руху 16.07.2021.
Відповідно до ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, заявниця мала усунути недоліки заяви до 26.07.2021 включно.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Отже, недотримання заявником приписів ст. 116 КУзПБ та ст. 174 ГПК України, а також не усунення вказаних судом недоліків у встановлений судом строк свідчить у даному випадку про порушення процесуальної дисципліни, яка встановлена національним процесуальним законодавством та тягне за собою застосування наслідків, встановлених статтею 38 КУзПБ та 174 ГПК України - повернення заяви та доданих до неї документів заявнику.
Таким чином, заява ОСОБА_1 б/н від 08.07.2021 (вх. № 10474/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню боржнику, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ та ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, а тому у даному випадку право боржника на доступ до правосуддя, закріплене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод даним судовим рішеннями у цій справі не порушується та не обмежується.
Враховуючи, що заява б/н від 08.07.2021 (вх. № 10474/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з додатками сформовано в системі "Електронний суд" та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, -
Заяву ОСОБА_1 б/н від 08.07.2021 (вх. № 10474/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст. 174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська