79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.08.2021 Справа № 902/339/21
За позовом:Державної установи «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія», м. Вінниця
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс», м. Львів
про:стягнення грошових коштів та пені за договором про закупівлю товару №UA-2020-03-03-000812-c від 18.03.2020
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - О.О. Шевчук
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
У квітні 2021 року Державна установа «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з ТОВ «Транс Ойл Сервіс» грошових коштів та пені за договором про закупівлю товару №UA-2020-03-03-000812-c від 18.03.2020р.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021р. у справі №902/339/21 позовну заяву Державної установи «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №902/339/21 передано на розгляд судді Р.В. Крупника.
Ухвалою від 07.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 05.07.2021.
Ухвалою суду від 05.07.2021 розгляд справи було відкладено на 12.08.2021 та викликано відповідача в судове засідання.
Представник позивача у судове засідання 12.08.2021 не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 12.08.2021 не з'явився.
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
На електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №18729/21 від 12.08.2021). Клопотання обґрунтоване тим, що в системі «Електронний суд» під час спроби перегляду документів по справі №902/339/21, відображається вікно «Документ в процесі завантаження. Спробуйте будь ласка пізніше». Оскільки представник не мав можливості ознайомитися із матеріалами справи з технічних причин, відповідно встановлений судом строк для подання відзиву та доказів по справі є недостатнім, а тому представник просить суд відкласти розгляд справи.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Незважаючи на те, що представник відповідача, будучи проінформованим про перебування справи №902/339/21 у провадженні Господарського суду Львівської області (клопотання представника відповідача - адвоката Богославець О.М. (вх. №15385/21 від 02.07.2021) про відкладення розгляду справи), він не звертався до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відповідно не прибував до суду для такого ознайомлення. Більше того, у КП «Діловодство спеціалізованого суду» по справі №902/339/21 не має зареєстрованої заяви адвоката Богославця О.М. про його реєстрацію в системі «Електронний суд» та надання доступу до матеріалів справи №902/339/21.
Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що представник відповідача був обізнаний про перебування справи №902/339/21 у провадженні суду, наданим йому ГПК України правом на ознайомлення із матеріалами справи не скористався, беручи до уваги закінчення процесуального строку розгляду справи, суд ухвалив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтований тим, що 18.03.2020 між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено договір про закупівлю товару № UA-2020-03-03-000812-c, відповідно до якого постачальник зобов'язувався у 2020 році поставити покупцеві бензин А-95 (в талонах номіналом по 10 літрів), а покупець прийняти та оплатити товар. Як стверджує позивач, згідно Актів приймання-передачі талонів на пальне №41 від 18.03.2020 та №165 від 10.06.2020 постачальник передав покупцеві талони на відпуск пального в обсязі 2540 літрів, а позивач у свою чергу, у повному обсязі здійснив оплату товару. У жовтні 2020 покупцем повернуто постачальнику на заміну талони на пальне (бензин А-95 на 1220 літрів), а останній здійснив обмін таких талонів. У грудні 2020 мережі АЗС постачальника відмовилися здійснювати відпуск пального за наявними у покупця талонами, у зв'язку з чим покупець згідно Акту приймання-передачі талонів на пальне від 03.12.2020 повернув постачальнику талони (бензин А-95 у кількості 800 літрів). Незважаючи на одержання талонів та Акту приймання-передачі талонів на пальне від 03.12.2020, такий зі сторони відповідача ні підписаний, ні повернутий не був, талони замінені не були. З метою досудового врегулювання спору покупець звертався до постачальника з відповідними претензіями, однак такі залишені без відповіді. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення 24138,45 грн. вартості товару та 943,65 грн. пені за договором про закупівлю товару №UA-2020-03-03-000812-c від 18.03.2020.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву та/або доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
18.03.2020 між Державною установою «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» (покупцем) та ТОВ «Транс Ойл Сервіс» (постачальником) укладено договір про закупівлю товару № UA-2020-03-03-000812-c (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. - 1.3. Договору, постачальник зобов'язується у 2020 році поставити покупцеві товар, а саме - бензин А-95 (в талонах номіналом по 10 літрів), кількість якого зазначена сторонами в специфікації (Додаток №1 до договору), а покупець - прийняти і оплатити даний товар. Найменування товару: бензин А-95 (код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти). Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами: талонами на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997.
Згідно п. 5.2. - 5.3. Договору, передача та прийом товару здійснюється по талонах з оформленням відповідних бухгалтерських документів. Заправка (по талонах) має здійснюватися постачальником цілодобово на автозаправних станціях (АЗС), адреси яких зазначені у Додатку 2 до цього договору. Право власності на покупця на поставлений товар виникає з моменту прийому талонів на товар покупцем. Факт прийому засвідчується відміткою покупця на відповідній накладній, шляхом складання акту приймання-передачі.
На підставі видаткової накладної №41 від 18.03.2020 відповідачем передано, а покупцем одержано бензин А-95 в кількості 1300 л. на суму 29562,00 грн., а на підставі видаткової накладної №165 від 10.06.2020 - бензин А-95 в кількості 1240 л. на суму 28197,60 грн.
Відповідно до Специфікації до Договору, вартість товару складає 57759,60 грн. за 2540 л.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться протягом 10 банківських днів після отримання покупцем талонів на товар та підписання сторонами видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Обумовлений Договором товар за видатковими накладними №41 від 18.03.2020 та №165 від 10.06.2020 був оплачений позивачем двома платежами 27.03.2020 та 15.06.2020 на загальну суму 57759,60 грн.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного Договору відповідачем було передано відповідачеві талони на бензин: за Актом приймання-передачі талонів на пальне від 18.03.2020 передано 115 талонів на пальне по 10 л.; за Актом приймання-передачі талонів на пальне від 10.06.2020 передано 84 талони на пальне по 10 л. та 20 талонів по 20 л.
Позивачем стверджується у позовній заяві, що у жовтні 2020 мережі АЗС, які зазначені в Додатку 2 до Договору відмовилися здійснювати відпуск пального за наявними талонами, а тому позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити заміну талонів.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі Акту приймання-передачі талонів на пальне від 16.10.2020, покупець передав постачальнику талони на бензин в кількості 84 шт. по 10 л. та 19 шт. по 20 л.
Постачальник у свою чергу, на підставі пп. 6.3.3. п. 6.3. Договору здійснив заміну одержаних талонів, зокрема, згідно Акту приймання-передачі талонів на пальне від 21.10.2020 передав покупцю 10 талонів на бензин по 10 літрів, згідно Акту приймання-передачі талонів на пальне від 29.10.2020 передав 25 талонів по 20 літрів, згідно Акту приймання-передачі талонів на пальне від 04.11.2020 передав 10 талонів по 10 літів та 5 талонів по 20 літрів, Акту приймання-передачі талонів на пальне від 06.11.2020 передав 20 талонів по 20 літрів та 2 талони по 10 літрів.
Оскільки з грудня 2020 мережі АЗС, які зазначені в Додатку 2 до Договору відмовилися здійснювати відпуск пального за наявними у позивача талонами, останнім складено та надіслано відповідачеві Акт приймання-передачі талонів на пальне від 03.12.2020, згідно якого повернуто на заміну 40 талонів по 20 літрів.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.01.2021 представниками позивача та за участі представників АЗС (визначених у Додатку 2 до Договору) були складені Акти про нездійснення відпуску товару (бензин А-95 в талонах), оскільки картки INTER-CARD не обслуговуються.
У зв'язку з наведеним, позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію від 11.01.2021 №04/09, якою ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» вимагала у ТОВ «Транс Ойл Сервіс» здійснити заміну неякісних талонів на бензин (1020 літрів).
У подальшому, зважаючи на відсутність відповіді на претензію від 11.01.2021 №04/09 та не здійснення заміни повернених талонів на пальне, позивач звернувся до відповідача із претензією від 23.02.2021 №35/09, відповідно до якої вимагав повернути сплачені кошти у розмірі 23194,80 грн. за бензин А-95 у кількості 1020 літрів.
Так як претензія задоволена відповідачем не була, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем заявленого до стягнення боргу та пені, у матеріалах справи відсутні.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ч. 1-2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1). Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2).
Як встановлено судом, позивач придбав у відповідача товар - бензин марки А-95 у талонах в кількості 2540 літрів, загальною вартістю 57759,60 грн., які позивачем сплачено у повному обсязі.
Відповідно до пп. 6.3.1., 6.3.2., 6.3.3. п. 6.3. Договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 договору; замінити неякісний товар протягом 2 (двох) днів з моменту одержання претензії про встановлення неякісності товару від покупця.
У матеріалах справи наявна претензія позивача про заміну неякісних талонів на пальне, акти про невідпуск пального на АЗС, які вказані в додатку 2 до Договору. Таким чином, позивачем підтверджено вжиття заходів щодо повідомлення відповідача про недоліки відпуску пального по придбаних талонах. У свою чергу, відповідач не відреагував на звернення позивача, зокрема, ні здійснив обміну талонів, ні повернув кошти за недопоставлений товар (талони на бензин А-95).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу приписів ст. 612 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (положення ст. 13 ЦК України).
Із суті правовідносин, що виникли між сторонами та виходячи з обставин справи, зокрема, здійснення позивачем оплати товару у повному розмірі (який зазначений у Специфікації до Договору), суд зазначає, що фактично позивачем придбано товар на умовах переоплати, а тому до правовідносин застосовуються положення ст. 693 ЦК України.
Згідно п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затв. наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Так, п. 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затв. постановою КМУ від 20.12.1997 №1442 передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Враховуючи суть правовідносин між сторонами та специфіку придбання палива у спосіб придбання талонів з метою пред'явлення на визначених АЗС для отримання палива у межах строку дії таких талонів, суд зазначає, що протягом строку дії Договору, а саме до 31.12.2020, позивачу мали бути передані талони, які уже на час передачі мали бути забезпечені узгодженою кількістю палива, доступного для фактичного отримання позивачем при пред'явленні талонів на АЗС.
Як встановлено судом, позивачу передані відповідні талони, проте, лише частина з них виявилась придатними для їх отоварювання. Наведене відповідачем не спростовано.
Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону, здійснює фактичний відпуск товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Як встановлено вище, відповідач неналежним чином виконував свій обов'язок щодо поставки товару - бензину марки А-95 на АЗС за скретч-картками, придбаними позивачем у відповідача.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не зміг отримати пальне за отриманими від відповідачами талонами на загальну суму 23194,80 грн., що становить 1020 літрів бензину А-95.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також, відповідно до ст. 669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Положеннями ч. 1 ст. 670 ЦК України визначено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені взяті на себе зобов'язання щодо заміни неякісних (непридатних) талонів на пальне, відповідно позивач вправі вимагати у відповідача повернення грошових коштів за оплачений, але непоставлений товар - бензин А-95 в кількості 1020 літрів, загальною вартістю 23194,80 грн.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 7.3. Договору сторонами погоджено, що при невиконанні постачальником умов п. 6.3.3. щодо заміни неякісної продукції, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від вартості неякісної продукції.
Як вбачається зі змісту Договору та Акту приймання-передачі талонів на пальне від 16.10.2020 (у якому сторони під час повернення талонів покликаються саме на п. 6.3.3. Договору), враховуючи, що відпуск товару здійснювався не безпосередньо, а через видані відповідачем талони, під неякісним товаром слід розуміти талони, за якими відпуск пального неможливий.
Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає, що така підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Ойл Сервіс» (79008, м. Львів, вул. Староєврейська, буд. 7А; код ЄДРПОУ 42647162) на користь Державної установи «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія» (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 53, кім. 111; код ЄДРПОУ 38511934) 23194,80 грн. боргу, 943,65 грн. пені та 2270,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2021 року
Суддя Р.В. Крупник