ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2021Справа № 910/8433/21
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.»
про стягнення 129 000,00 грн,
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Пасічнюк С.В.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - позивач, АТ «СК «АРКС») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (далі - відповідач, ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.») про стягнення 129 000,00 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .
Позовні вимоги мотивовані тим, що АТ «СК «АРКС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 148924а0ко від 02.12.2020, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, визначено суму страхового відшкодування у розмірі 129 000,00 грн, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу «ТАТА LPT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.», позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 129 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8433/21, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ ЕР/200897301.
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/8433/21.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 про відкриття провадження у справі № 910/8433/21.
11.06.2021 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 9-02/20488 від 08.06.2021 у відповідь на запит суду з інформацією про страхове покриття за полісом № ЕР/200897301.
Судом встановлено, що при виготовленні ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 у справі №910/8433/21 допущено описку в її резолютивній частині щодо номера полісу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 постановлено виправити описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 про відкриття провадження у справі №910/8433/21, виклавши пункт 6 резолютивної частини даної ухвали в наступній редакції: "2. Витребувати у Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, а/с 272) письмову інформацію щодо умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/189338425, а саме: - назву страховика; - прізвище, ім'я та по-батькові страхувальника - особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована; - розмір ліміту відповідальності; - розмір франшизи; - забезпечений транспортний засіб; - строк дії полісу".
03.08.2021 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 9-02/27182 від 29.07.2021 з інформацією про страхове покриття за полісом ЕР/189338425.
У період з 02.08.2021 по 15.08.2021 суддя Гумега О.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази, а також надану Моторним (транспортним) страховим бюро України інформацію про страхове покриття за полісом ЕР/189338425.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
02.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Класік» № 148924а0ко (далі - договір страхування).
Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Nissan X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Строк дії договору страхування визначений з 29.12.2020 по 28.12.2021.
22.01.2021 на вулиці Запорізьке шосе в місті Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ТАТА LPT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
Згідно постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропотровська від 24.02.2021 у справі № 932/1003/21 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Nissan X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахований позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС».
Вартість матеріалів та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля «Nissan X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до рахунку ФОП Юр'єва Лариса Миколаївна № х20405 від 11.02.2021, становить 134 213,63 грн (далі - рахунок № х20405 від 11.02.2021).
За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № ARX2723216 від 17.02.2021 по договору страхування та розрахунку страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 134 213,63 грн, виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 752787 від 18.02.2021.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 22.01.2021) наведені визначення наступних термінів:
- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;
- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до полісу № ЕР/189338425, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (відповідачем), ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначений в сумі 130 000,00 грн. Станом на дату спірної ДТП (22.01.2021) поліс № ЕР/189338425 був діючим.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_2 керував автомобілем «ТАТА LPT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на законних підставах, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № ЕР/189338425, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений рахунком № х20405 від 11.02.2021, страховим актом № ARX2723216 від 17.02.2021, розрахунком страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 752787 від 18.02.2021.
Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № ЕР/189338425 становить 1 000,00 грн.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 3888 АРКС від 02.04.2021 про регресні вимоги, відповідно до якої просив відповідача відшкодувати в порядку регресу 134 213,63 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 07.04.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.
За встановлених обставин, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 129 000,00 грн (130 000,00 грн (вартість відновлювального ремонту, підтверджена рахунком № х20405 від 11.02.2021, страховим актом № ARX2723216 від 17.02.2021, розрахунком страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 752787 від 18.02.2021, з урахуванням ліміту за шкоду майну, встановленого полісом № ЕР/189338425) - 1 000,00 грн (франшиза за полісом № ЕР/189338425) = 129 000,00 грн).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 129 000,00 грн страхового відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання ним зобов'язання зі сплати страхового відшкодування в повному обсязі.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 270,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (Україна, 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (Україна, 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) 129 000,00 грн (сто двадцять дев'ять тисяч гривень 00 коп.) страхового відшкодування та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 18.08.2021.
Суддя Гумега О.В.