ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2021 Справа № 910/8804/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»
про стягнення 13 547,04 грн,
без виклику представників сторін
У червні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна», відповідач) про стягнення 13 547,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 06/03-01-000546 від 06.12.2017, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.05.2018, виплатив страхове відшкодування, а тому, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1166 Цивільного кодексу України, набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, з вини якої трапилась ДТП, була застрахована відповідачем - ПрАТ «СК «Євроінс Україна», позивач звернувся до останнього з вимого відшкодувати здійснену ним страхову виплату, проте відповідач здійснив виплату частково у розмірі 29 282,49 грн.
Враховуючи, що відповідачем залишилась не відшкодована заявлена сума у розмірі 13 547,04 грн, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 13 547,04 грн у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/8804/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
11.06.2021 від МТСБУ через відділ діловодства суду надійшов лист-відповідь з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
29.07.2021 від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про стан розгляду справи № 910/8804/21.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Так, ухвала суду від 03.06.2021 була отримана позивачем 07.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475283658. Вказана ухвала суду також була отримана відповідачем 08.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475283631.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
06.12.2017 між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/03-01-000546 (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Toyota Land Cruiser 150, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску.
Вигодонабувачем за вищевказаним договором визначений власник транспортного засобу, зазначений у свідоцтві про реєстрацію.
Зі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 вбачається, що власником автомобіля марки Toyota Land Cruiser 150, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, є ОСОБА_1
29.05.2018 у м. Львові на перехресті вул. Лучинська - пр-т Червоної Калини, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки Toyota Land Cruiser 150, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 11.07.2018 по справі № 464/3071/18 встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Судом встановлено, що 05.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою-погодженням на виплату страхового відшкодування у розмірі 42 929,53 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивачем був складений страховий акт № 180000165341 від 06.06.2018 та розрахунок суми страхового відшкодування до справи № 180000165341 від 06.06.2018, згідно з якими виплаті підлягала грошова сума в розмірі 42 929,53 грн. Зазначена сума у повному обсязі була сплачена позивачем на користь ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення № 3Р041114 від 07.06.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з приписами ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/3960971 з лімітом відповідальності по майну 100 000,00 грн та франшизою 0 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу № АМ/3960971 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки Volkswagen Golf, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Судом встановлено, що за умовами полісу № АМ/3960971 розмір франшизи становить 0 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач направив на адресу відповідача заяву (претензію) про виплату страхового відшкодування № 180000165341 від 15.06.2018, в якій просив відшкодувати сплачену позивачем страхову виплату в розмірі 42 929,53 грн.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
З огляду на наведені приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання відповідачем грошового обов'язку перед позивачем на момент розгляду та вирішення даного спору по суті настав.
Судом встановлено, що відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в розмірі 29 382,49 грн, частина сплаченої позивачем страхової виплати в розмірі 13 547,04 грн залишилась невідшкодованою відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до особи винною у ДТП - ОСОБА_2 з претензією № 180000165341 від 06.09.2018 про відшкодування шкоди у розмірі 13 547,04 грн.
Оскільки вказана вище претензія залишена ОСОБА_2 без задоволення, позивач звернувся про відшкодування шкоди з останньої в судовому порядку.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 16.10.2019 у справі № 464/1946/19 за позовом ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_3 , за участю третьої особи ПрАТ «СК «Євроінс Україна», у задоволенні вимог ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 відмовлено повністю, а також встановлено, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» при здійсненні виплати страхового відшкодування був застосований коефіцієнт фізичного зносу, який у даному випадку не застосовується, а отже, відсутні підстави для відшкодування шкоди ОСОБА_2
11.12.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією на доплату страхового відшкодування № 6076/АК/КК у розмірі 13 547,04 грн.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269) суму страхового відшкодування в розмірі 13 547,04 грн (тринадцять тисяч п'ятсот сорок сім грн 04 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.08.2021.
Суддя О.Г. Удалова