номер провадження справи 17/44/21
05.08.2021 Справа № 908/862/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання Василенко В.В.
розглянувши матеріали справи № 908/862/21
за позовною заявою: публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ", 69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 15
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС", 69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд. 32
про стягнення 1 045 851,00 грн.
У засіданні приймали участь:
від позивача: Фофанов Я.Л., довіреність від 28.07.21 № 144
від відповідача: Майстро Д.М., ордер серії ЗП № 000396 від 31.05.21
31.03.21 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство "МОТОР СІЧ" (далі АТ "МОТОР СІЧ") з позовною заявою за вих. від 22.03.21 № 163/СПО про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" (надалі ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС") 1 045 851,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР), з якої: 922 101,97 грн. основного боргу, 2 723,73 грн. пені, 80 641,73 грн. інфляційних та 40 474,57 грн. 3 % річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.21, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 05.04.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/862/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.04.21.
27.04.21 через канцелярію суду позивачем подано:
- клопотання за вих. від 23.04.21 № 163/СПО/2 про відкладення розгляду судового засідання у справі № 908/862/21 через службове відрядження представника позивача на 28.04.21 Економічного суду Вітебської області (Республіка Білорусь);
- клопотання за вих. від 26.04.21 № 163/СПО/3 про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме доказів повернення поштового відправлення (позовної заяви з додатками) позивачу через його невручення відділенням Укрпошти відповідачу із позначкою відповідного відділення Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою від 28.04.21 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 05.07.21 включно та відкладено підготовче засідання на 01.06.21.
Ухвалою від 01.06.21 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/862/21 на 05.07.21. Крім того, судом запропоновано позивачу надіслати повторно на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви за вих. від 22.03.21 № 163/СПО з додатками, а докази такого надсилання надати суду в судовому засідання 05.07.21.
22.06.21 до суду надійшло клопотання за вих. від 14.06.21 № 163/СПО/3 про приєднання письмових доказів до матеріалів справи № 908/862/21, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи № 908/862/21 оригінал опису вкладення до цінного листа з фіскальним чеком від 08.06.21, а також копію конверту цінного листа з відміткою поштового відділення щодо направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
24.06.21 від позивача до суду надійшли:
- клопотання за вих. від 23.06.21 № 163/СПО/5, в якому представник позивача просить суд продовжити строк підготовчого провадження по справі № 908/862/21 на 30 календарних днів;
- клопотання за вих. від 23.06.21 № 163/СПО/4, в якому представник позивача просить суд перенести розгляд справи № 908/862/21 на іншу дату, у зв'язку з тим, що уповноважений представник позивача Фофанов Я.Л. не зможе прийняти участь у судовому засіданні 05.07.21 оскільки буде знаходитись у службовому відрядженні для участі в засіданні Арбітражного суду міста Москви.
У судовому засіданні 05.07.21 судом відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача за вих. від 23.06.21 № 163/СПО/5 та за вих. від 23.06.21 № 163/СПО/4, з підстав викладених в ухвалі від 05.07.21 у цій справі.
Також, у судовому засіданні 05.07.21 судом задоволено клопотання позивача за вих. від 26.04.21 № 163/СПО/3 та за вих. від 14.06.21 № 163/СПО/3 про приєднання письмових доказів, а саме доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Крім того, у судовому засіданні 05.07.21 судом відмовлено в задоволені клопотання представника відповідача за вих. від 05.07.21, в якому заявник просив суд зобов'язати позивача надіслати (надати) відповідачу позовну заяву з усіма доданими документами до неї, з підстав викладених в ухвалі від 05.07.21 у цій справі.
Ухвалою від 05.07.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/862/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.21.
У судовому засіданні 06.07.21 приймав участь представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явились.
Враховуючи відсутність у судовому засіданні позивача судом оголошено зміст позовної заяви.
Судом запропоновано представнику відповідача оголосити вступне слово.
Представник відповідача повідомив суду, що він перед судовим засіданням 06.07.21 ознайомився із матеріалами справи № 908/862/21, у т.ч. із змістом позовної заяви та доданих до неї документів. У зв'язку із чим, представник відповідача просить суд надати час для визначення з клієнтом - відповідачем його правової позиції та відкласти розгляд справи, а також врахувати відсутність у судовому засіданні представника позивача.
Ухвалою від 06.07.21 судом оголошено перерву у судовому засіданні по суті спору на 05.08.21.
У засіданні суду 05.08.21 на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві за вих. від 22.03.21 № 163/СПО. Просив суд стягнути з ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" 1 045 851,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР), з якої: 922 101,97 грн. основного боргу, 2 723,73 грн. пені, 80 641,73 грн. інфляційних та 40 474,57 грн. 3 % річних.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог в усній формі. При цьому, письмового відзиву до суду не надав. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Крім того, в судовому засіданні 05.08.21 заявив усне клопотання про застосування строку позовної давності в частині стягнення боргу за актом виконаних робіт по наданню послуг з охорони об'єкту ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" в січні 2018 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
19.07.11 між акціонерним товариством "МОТОР СІЧ" (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" (Замовник) укладено договір про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" № 8259/11-К(УВОХР).
Відповідно до п. 1.1. договору, предмет договору: надання послуг по оформленню пропусків, забезпечення режиму в'їзду та виїзду службового автотранспорту, правил ввезення-вивезення та проносу-виносу матеріальних цінностей Замовника, охорони території орендованої Замовником.
У відповідності до п. 2.4.2. договору, оплата послуг за охорону об'єктів Замовника виконується згідно калькуляції витрат, узгодженої сторонами (Додаток № 1), Замовником щомісяця, на підставі рахунку АТ "МОТОР СІЧ", у відповідності з актом виконаних робіт.
Згідно із п. 3.1.1. договору, Виконавець має зобов'язання, щодо організації забезпечення охорони підприємства Замовника.
Пунктом 4.1.2. договору визначено, що Замовник зобов'язаний сплачувати послуги по дійсному договору не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі Акта виконаних робіт та виставленого Виконавцем рахунку.
Даний договір вступає в силу з дня підписання та діє до 31.12.12. Якщо за один місяць до спливу строку договору жодна із сторін не зажадає його припинення, договір визнається продовженим на колишніх умовах та на той же строк (п. 7.1. договору).
Додатковими угодами № 1 - № 12 до договору про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) продовжено строк дії вказаного договору та змінено Додаток № 1 до договору в частині розрахунку ціни послуг.
АТ "МОТОР СІЧ" надіслало ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" претензію за вих. від 29.09.20 № 1539/СПО, в якій позивач наполягає на сплаті заборгованості за цивільно-правовими договорами, в тому числі за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) в загальному розмірі 43 456 048,13 грн.
ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" у відповідь на претензію АТ "МОТОР СІЧ" надіслало останньому відповідь за вих. від 08.10.20 № 283 на претензію від 29.09.20 № 1539/СПО, в якій зазначило, що у зв'язку з невідповідністю претензії від 29.09.20 № 1539/СПО вимогам чинного законодавства, а саме ст. 222 ГК України, підприємство позбавлене можливості розглянути вказану претензію.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався та не визнавався недійсним. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Статтею 901 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать наявні у матеріалах цієї справи докази, позивач належним чином виконав умови договору про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР), надавши відповідачу послуг у загальній сумі 922 010,97 грн., що підтверджується належним чином підписаними актами виконаних робіт про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" та рахунками за період з січня 2018 р. по грудень 2020 р.
В свою чергу, відповідач отримавши послуги за договору про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) не здійснив повного розрахунку за них з позивачем, що передбачено п. 4.1.2. договору, чим відповідно здійснив відповідне його порушення.
Таким чином у відповідача виникла основна заборгованість перед позивачем за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) у загальній сумі 922 010,96 грн., що підтверджується актами виконаних робіт про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" та рахунками за період з січня 2018 р. по грудень 2020 р.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" суми боргу за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 922 010,96 грн.
Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 2 723,73 грн. пені за порушення грошових зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.
У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак, судом встановлено, що сторонами в договорі про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) не передбачено нарахування пені за прострочення сплати за надані послуги.
А тому, як наслідок, судом у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю відмовляється позивачу в задоволені вимоги про стягнення пені в повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 80 641,73 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 40 474,57 грн. 3 % річних.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних за допомогою ІПС "Законодавство" за період прострочки з 21.03.18 по 19.03.21, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми 3 % річних у розмірі 40 339,05 грн.
В іншій частині стягнення 3 % річних судом відмовляється, як необґрунтовано заявлена сума.
Перевіривши розрахунок розміру інфляційних нарахувань за допомогою ІПС "Законодавство" за період прострочки з 21.03.18 по 19.03.21, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми інфляційних втрат у розмірі 80 641,73 грн.
Судом відмовляється в задоволенні заявленого усного клопотання представника відповідача щодо застосування строку позовної давності в частині стягнення боргу за актом виконаних робіт по наданню послуг з охорони об'єкту ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" в січні 2018 року з огляду на наступне.
Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За приписами норм, викладених в частинах 3 та 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Абзацом 3 п. 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.13 № 10, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення: або передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, в який боржник має виконати зобов'язання. Виняток з цього правила становлять випадки, коли із закону або з договору випливає обов'язок негайного виконання зобов'язання: у такому разі перебіг позовної давності починається від дня пред'явлення вимоги кредитором.
Претензія АТ "МОТОР СІЧ" за вих. від 29.09.20 № 1539/СПО до ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" з проханням сплатити заборгованість за цивільно-правовими договорами, в т.ч. за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) в загальному розмірі 43 456 048,13 грн., була отримана відповідачем, що підтверджується відповіддю відповідача на вказану претензію, а саме відповідь за вих. від 08.10.20 № 283 на претензію від 29.09.20 № 1539/СПО.
Оскільки, загальна позовна давність, у відповідності до ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки, то позивачем правомірно заявлено стягнення боргу за договором про надання послуг по охороні об'єкта ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" від 19.07.11 № 8259/11-К(УВОХР) в частині стягнення основного боргу за актом виконаних робіт по наданню послуг з охорони об'єкту ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" в січні 2018 року.
Таким чином, розглянувши усне клопотання відповідача щодо застосуванню строку позовної давності в частині стягнення основного боргу за актом виконаних робіт по наданню послуг з охорони об'єкту ТОВ "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" в січні 2018 року, судом відмовляється в його задоволенні, як необґрунтоване та таке, що не відповідає закону.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СПІВДРУЖНІСТЬ-СЕРВІС" (69068, м. Запоріжжя, вул. Офіцерська, буд. 32, код ЄДРПОУ 31278992) на користь публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 15, код ЄДРПОУ 14307794) - 922 010 (дев'ятсот двадцять дві тисячі десять) грн. 96 коп. основного боргу, 80 641 (вісімдесят тисяч шістсот сорок одну) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 40 339 (сорок тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 05 коп. 3 % річних та 15 644 (п'ятнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 87 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 16.08.2021.
Суддя В.Л. Корсун