вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5421/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ"
до ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ДНІПРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ"
про стягнення 132035,78грн., з яких 129294,04грн. основної заборговасті; 2242,28грн. пені; 499,46грн. трьох процентів річних (договір №41ST497-817-21 від 26.02.2021 постачання природного газу)
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 31.05.2021 за вих.№497007.2-Ск-7860-0521 до ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ДНІПРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ" (далі - відповідач) про стягнення 132035,78грн., з яких 129294,04грн. основної заборгованості; 2242,28грн. пені; 499,46грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги обґрунтовано на підставі договору №41ST497-817-21 від 26.02.2021 постачання природного газу.
Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5421/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021.
Ухвалою від 07.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 07.07.2021.
У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.
Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи необхідність надання додаткового часу задля забезпечення можливості подачі відповідачем відзиву, господарський суд констатує, що строк на вирішення даної справи не є порушеним.
З урахуванням викладеного, з метою дотримання принципу здійснення правосуддя у розумні строки, справу розглянуто за відсутності відзиву відповідача, повідомленого належним чином про відкриття провадження у справі в порядку письмового провадження із визначенням строку на подання відзиву на позовну заяву.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
18.08.2021 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
26.02.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу №41SТ497-817-21 (далі - договір).
У лютому 2021 року природний газ в обсязі 18497куб.метрів на суму 129294,04грн. поставлено позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2021 №ДОЗ81006101, який підписано сторонами без зауважень.
Відповідач оплату поставленого позивачем природного газу не здійснив, у зв'язку з чим основна заборгованість становить 129294,04грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків від 09.04.2021.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню за період прострочення з 11.03.2021 по 26.04.2021 на суму 2242,28грн.;
- три проценти річних за період прострочення з 11.03.2021 по 26.04.2021 на суму 499,46грн.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.
Ухвалу від 07.06.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 17.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 18.06.2021.
Відповідачу в ухвалі від 07.06.2021 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подачі відзиву по 02.07.2021.
Станом на 18.08.2021 відзив на позов не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладення договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування пені. 6. Правомірність нарахування трьох процентів річних.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
1. Обставини укладання договору.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Між сторонами укладено договір №41SТ497-817-21 від 26.02.2021 на постачання природного газу (далі - договір).
Предмет договору. Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1 договору).
Ціна договору. Очікувана сума договору становить 49999,82грн., у тому числі ПДВ - 20%. (пункт 3.5 договору).
Строк. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в інформаційній платформі Оператора ГТС до 28.02.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме з 01.02.2021 (пункт 9.1 договору).
Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
2. Природа договору.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
3. Факт поставки товару.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу природний газ, що підтверджується Актом №ДОЗ81006101 від 28.02.2021 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 26.02.2021 №41SТ497-817-21 на суму 129294,04грн., який підписано представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств.
Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем природного газу матеріали справи не містять.
Отже, факт поставки природного газу визнається підтвердженим.
4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до пункту 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:
4.2.1. Оплата газу здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі природного газу та рахунку;
4.2.2. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (пункт 3.5 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.
Строк оплати є таким, що настав.
Доказів оплати природного газу в сумі 129294,04грн. відповідач не надав.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.
В якості доказу визнання заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 129294,04грн., господарський суд приймає підписаний сторонами Акт звіряння від 09.04.2021 за яким відповідач визнав існуючу перед позивачем заборгованість.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 129294,04грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
5. Правомірність нарахування пені.
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом VI договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Щодо розрахунку пені.
Позивач нарахував пеню за період прострочення з 11.03.2021 по 26.04.2021 на суму 2242,28грн.
Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
Правильність розрахунку трьох процентів річних.
Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо розрахунку трьох процентів річних.
Позивач нарахував три проценти річних за період прострочення з 11.03.2021 по 26.04.2021 на суму 499,46грн.
Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимог не заперечив.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ПОЛЯ, будинок 2, ЛІТ. А-2; Ідентифікаційний код 39572642) до ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ДНІПРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ" (Україна, 49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТРУДОВИХ РЕЗЕРВІВ, будинок 4; Ідентифікаційний код 25004849) про стягнення 132035,78грн., з яких 129294,04грн. основної заборгованості; 2242,28грн. пені; 499,46грн. трьох процентів річних (договір №41ST497-817-21 від 26.02.2021 постачання природного газу) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "ДНІПРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ" (Україна, 49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТРУДОВИХ РЕЗЕРВІВ, будинок 4; Ідентифікаційний код 25004849) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ПОЛЯ, будинок 2, ЛІТ. А-2; Ідентифікаційний код 39572642) 129294,04грн. (сто двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто чотири грн. 04 коп.) основної заборгованості; 2242,28грн. (дві тисячі двісті сорок дві грн. 28 коп.) пені; 499,46грн. (чотириста дев'яносто дев'ять грн. 46 коп.) трьох процентів річних; 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Дата підписання та складення повного судового рішення - 18.08.2021.
Суддя І.В. Петренко