79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
31.07.07 Справа № 4/2671-27/361
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Бонк Т.Б.
суддів Марко Р.І.
Бойко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш»(далі ТзОВ «Фреш»), м.Львів від 13.06.2007 року № 126
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2007р.
у справі № 7/111-1626
за позовом Дочірнього підприємства «Фірма Леда», (далі ДП «Фірма Леда»), м.Одеса
до відповідача ТзОВ «Фреш», м.Львів
про стягнення 104 399,83 грн.
та зустрічним позовом ТзОВ «Фреш», м.Львів
до відповідача ДП «Фірма Леда», м. Одеса
про спонукання до виконання договору поставки
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2007р. у даній справі, суддя Судова-Хомюк Н.М., первісні позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш», що знаходиться за адресою: 79024, м.Львів, вул.. Промислова, 53 (р/р № 260023001427 у ЛФ АО «ВаБанк», МФО 325763, код ЄДРПОУ 23956445) на користь Дочірнього підприємства «Фірма Леда», що знаходиться за адресою: 65038, м. Одеса, пр-кт Шевченка, 31 (п/р № 26009315527 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 24761695) 96 324,42 грн.основного боргу, 261,66 грн.-3% річних, 965,86 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване положеннями норм ст.ст. 181,193 ГК України, ст.ст. 527,625 ЦК України, а також зокрема тим, що примірник протоколу розбіжностей до договору поставки № 46 від 20.01.2006р., долучений до зустрічної позовної заяви ТзОВ «Фреш»містить тільки реквізити сторони відповідача по первісному позову, а отже не є доказом зміни сторонами істотних умов договору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Фреш»подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2007р. у справі № 4/2671-27/361 повністю; прийняти нове рішення, яким в позові ДП «Фірма Леда»відмовити; зустрічний позов задоволити. Зокрема ТзОВ «Фреш»зазначає, що судом прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме відповідачем не заперечується факт існування заборгованості, протокол розбіжностей не надсилався іншій стороні.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши подані сторонами докази і оцінивши їх у сукупності, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
Між ДП «Фірма Леда»та ТзОВ «Фреш»укладено договір поставки товару № 46 від 20.01.2006р. (стр. 10-12).
Згідно з п.1.1. вищезазначеного договору Постачальник (ДП «Фірма Леда») зобов'язується в порядку та на умовах, визачених у Договорі, передати у власність Покупцеві (ТзОВ «Фреш») товари, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьму Договорі прийняти та оплатити товар.
На підставі вищезазначеного договору ДП «Фірма Леда»передало ТзОВ «Фреш»товар, що підтверджується накладною № 863 від 23.03.2006р., податковою накладною № 843 від 23.03.2006р. та товаро-транспортною накладною від 23.03.2006 року № 277303. Даний товар переданий на підставі довіреності ЯЛЕ № 726989 на загальну суму 188794,55 грн.(стр. 6-9).
Відповідно до п. 5.1. даного договору Покупець (ТзОВ «Фреш») здійснює оплату за поставлену партію товару не пізніше 21 календарного дня від дати їх поставки. Частину боргу у розмірі 92470,13 грн. було погашено.
Згідно п.9.4. вищезазначеного договору у разі прострочення покупцем оплати партії товару продавець має право вимагати, а покупець зобов'язаний заплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості простроченої партії товару день прострочення.
Відповідно п.1 ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Фреш»факту заборгованості не заперечує, щодо її наявності пояснює неможливістю врегулювати сторонами укладання протоколу розбіжностей.
У матеріалах справи наявний примірник протоколу розбіжностей до договору поставки товарів № 46 від 20.01.2006 року, який містить умови, запропоновані ТзОВ «Фреш»(Покупця), зокрема п.2.15, яким передбачено, що у випадку поганої реалізації товару або неможливості його реалізувати покупцем в силу різних причин, закінчення строків придатності, постачальник зобов'язаний на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від покупця за власний рахунок забрати такі товари, повернути за такий товар кошти та документально оформити даний факт. В редакції Постачальника (ДП «Фірма Леда») даний пункт відсутній. Даний протокол розбіжностей підписаний директором ТзОВ «Фреш».
Відповідно до ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його і в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода іншої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Згідно з ч.3 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
В матеріалах справи відсутні докази надіслання ТзОВ «Фреш»проекту протоколу розбіжностей до ДП «Фірма Леда», протокол розбіжностей підписаний лише директором ТзОВ «Фреш», отже він не погоджений сторонами. Також у договорі відсутні посилання на те, що договір підписаний з застереженнями, а саме з протоколом розбіжностей.
Відтак, з наведеного вбачається, що сторони досягли згоди щодо усіх умов визначених у договорі № 46 від 20.01.2006 року, про що свідчить його підписання сторонами та скріплений печатками відповідно до вимог ст.181 ГК України.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст..43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем не подано у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність і безпідставність заявленого первинного позову.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Постанову Господарського суду Львівської області від 16.05.2007р. року у справі №4/2671-27/361 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Фреш»- без задоволення.
2.Дана постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Судді Марко Р.І.
Бойко С.М.