Дата документу 12.08.2021
Справа № 501/2006/21
2-а/501/35/21
12 серпня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області
Іллічівський міський суд області у складі:
головуючого судді - Смирнова В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.,
Справа № 501/2006/21
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області справу за адміністративним позовом:
позивача: ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
до
відповідача: Тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки майора ОСОБА_2 , місцезнаходження: 68002, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченко, буд. 10
третя особа: Головне управління Національної поліції в Одеській області, місцезнаходження: 65080, Одеська область, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А
предмет та підстави позову: про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень,
учасники справи - не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І виклад позиції позивача та відповідача.
25.06.2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки майора Напалова О.О.(далі відповідач), в якому просить про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10.06.2021 року офіцером відділу призову сектору комплектування Одеського обласного центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_3 на ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» було проведено перевірку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних і забезпечення функціонування системи військового обліку. За результатами проведеної перевірки було складено два протоколи про вчинені головою правління Підприємства Позивачем адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 2101 КУпАП, протокол № 07/2021 від 14.06.2021 р. 1);протокол № 08/2021 від 14.06.2021 р.
15.06.2021 року тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором ОСОБА_2 було розглянуто протоколи № 07/2021 та № 08/2021, складено та оголошено постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності:постанову №07/2021 від 15.06.2021 р.; постанову № 08/2021 від 15.06.2021 р.
Позивач ОСОБА_1 . не погоджується з винесеними постановами, тому змушена була звернутись до суду, та просить суд:
Визнати постанову № 07/2021 від 15.06.2021, винесену тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Напаловим Олександром Олександровичем, про накладення на ОСОБА_1 від 15.06.2021 протиправною та скасувати її.
Визнати постанову № 08/2021 від 15.06.2021, винесену тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Напаловим Олександром Олександровичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення протиправною та скасувати її.
Судові витрати покласти на Відповідача.
Відповідач сповіщався належним чином, в судове засідання не прибув, відзив не надав , про причини неявки не сповістив (а.с. 50).
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином, про причини неявки суд не сповістив (а.с. 56).
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав пояснення, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволення позовних вимог (а.с. 50, 57-60).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином, про причини неявки суд не сповістив (а.с. 50).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 02.07.2021 року відкрито провадження по справі (а.с. 49).
Судом на підставі ч. 4 ст. 229 КАС у зв'язку з неявкою у судове засідання у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що протоколом №07/2021 від 14.06.2021 про адміністративне правопорушення позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 9).
Відповідно протоколу №08/2021 від 14.06.2021 року, Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 10-11).
Згідно постанов № 07/2021 від 15.06.2021 року та № 08/2021 від 15.06.2021 року про накладення адміністративного стягнення винесених тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 , з позивача ОСОБА_1 стягнено штрафи в розмірі 8 500,00 грн., та відповідно 5 100,00 грн. (а.с. 12-17).
V. Оцінка Суду.
Проведена 10.06.2021 перевірка, за результатами якої були складені протоколи № 7/2021 та № 8/2021, була здійснена з порушенням норм чинного законодавства.
10.06.2021 Підприємство відмовило уповноваженому на проведення перевірки ОСОБА_3 у її здійсненні з мотивів незаконності, після чого уповноважений викликав на місце працівників Національної поліції України, які своїм втручанням забезпечили йому допуск на територію Підприємства.
Вказане підтверджується записом у журналі перевірки стану обліку військовозобов'язаних і призовників Підприємства, вчиненим особисто ОСОБА_3 ..
Позивач вважає дії працівників Національної поліції України протиправними у зв'язку з нижче наведеним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Ч. З ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
Відповідно до п. 59 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р., № 921, органи Національної поліції:
1)за зверненням районних (міських) військових комісаріатів здійснюють досудове розслідування стосовно ухилення військовозобов'язаних від військового обліку;
2)за зверненням органів місцевого самоврядування та районних (міських) військових комісаріатів здійснюють розшук, затримання і доставку до районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов'язку;
3)за зверненням районних (міських) військових комісаріатів здійснюють інформування щодо наявності судимості або перебування під слідством призовників і військовозобов'язаних, які приймаються на військову службу за контрактом.
Законодавством України не передбачено повноваження Національної поліції по забезпеченню проведення перевірок у сфері організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних і забезпечення функціонування системи військового обліку, включаючи забезпечення допуску уповноважених на проведення перевірок осіб на територію підприємства.
Відтак, своїми діями працівники Національної поліції України вийшли за межі повноважень, наданих їм Конституцією та законами України.
Юридичні наслідки збору доказів з порушенням вимог законодавства
Відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Верховний Суд у своїй постанові від 25.07.2019 у справі № 523/5624/16-а за адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення встановив, що поняття обвинувачення може застосовуватися й щодо провадження в справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 1-07/07 зазначено наступне:
відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», п. п. 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», п. 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»).
Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
Якби незаконне втручання працівників Національної поліції в проведення перевірки не мало б місце, то уповноважений на її проведення ОСОБА_3 не був би допущений на територію Підприємства, а відтак, усі одержані ним за результатами такої перевірки докази, не були б зібрані.
Таким чином, усі зібрані в ході зазначеної перевірки докази є недопустимими.
Постановою № 07/2021 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 11 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. №921.
Відповідно до п. 11 зазначеного порядку за наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях менше 500 призовників і військовозобов'язаних обов'язки щодо ведення військового обліку покладаються на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом, якій встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, крім державних службовців.
З 2016 року щодо Підприємства відкрито провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи наведене, з метою економії коштів підприємства, наказом №90/1-к від 09.11.2020 р. Позивач поклала обов'язки щодо ведення військового обліку на себе як на голову правління Підприємства (див. додаток № 8).
При цьому, покладаючи на себе обов'язки щодо ведення військового обліку, Позивач керувалася ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», згідно з якою персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Відтак, Позивач діяла відповідно до встановлених законом вимог, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2101 КУпАП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в п. 25 постанови від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016):
дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з зчинених правопорушень.
Таким чином, розглядаючи протоколи №7/2021 та № 8/2021, тимчасово виконуючий обов'язки військового комісару Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 мав право скласти лише одну постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 210і КУпАП.
Водночас, тимчасово виконуючий обов'язки військового комісару Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 складаючи постанови № 7/2021 та № 8/2021 про притягнення до адміністративної відповідальності, не врахував зазначеної норми КУпАП, чим порушив права Позивача на належну правову процедуру та справедливий розгляд справи, а також принцип законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Недопустимість втручання в дискреційні повноваження Відповідача
Враховуючи характер порушень, зазначених в попередньому підпункті позову, їх виправлення є неможливим після винесення оскаржуваних постанов в силу наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в п. п. 21-22 постанови від 31.10.2019 р. у справі № 266/3228/16-а: за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є виключною компетенцією уповноваженого органу.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Враховуючи вище викладене, наслідком недотримання Відповідачем вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП має бути скасування обох постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки ні суд, ні Позивач не мають компетенції визначити розмір стягнення за вчинене правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Керуючись Кодексом України про адміністративне правопорушення України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки майора Напалова Олександра Олександровича, третя особа - Головне управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень- задовольнити.
Визнати постанову № 07/2021 від 15.06.2021 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Напаловим Олександром Олександровичем, про накладення на ОСОБА_1 від 15.06.2021 протиправною та скасувати її.
Визнати постанову № 08/2021 від 15.06.2021 року винесену тимчасово виконуючим обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Напаловим Олександром Олександровичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення протиправною та скасувати її.
Стягнути з тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара Чорноморського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Копію рішення невідкладно надіслати учасникам справи, оскільки вони не були присутні під час його проголошення.
Судове рішення за наслідками розгляду справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його оскарження з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області В.В. Смирнов