Справа № 496/4292/20
Провадження № 3/496/63/21
11 серпня 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від 1 взводу 5 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого лікарем-стоматологом у дитячій поліклініці №2 м. Одеси,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 02.10.2020 р. о 19-30 год. рухаючись в Одеський області Біляївський район, траса- М-15 - 21 км. керуючи автомобілем «Nissan Altima» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Porshe» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився попереду, в результаті чого автомобіль «Porshe» реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з автомобілем «Reno Daster» реєстраційний номер НОМЕР_3 на синьому фоні. При дорожньо-транспортній пригоді (далі- ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що у ДТП винні всі учасники. Так, він рухався з дозволеною швидкістю (приблизно 100 км/год) на вказаному прямому відрізку автошляху, в темний час доби і мав достатню дистанцію з попереду рухаючимися автомобілями, але автомобіль «Porshe» різко зупинився попереду і тому сталося ДТП. Вказав, що ліхтарі зупинки в автомобілі «Porshe» не горіли і тому він його вдарив. Уникнути зіткнення він не зміг, так як, йому не вистачило часу натиснути на гальма, бо йому здавалося, що автомобілі попереду рухаються, але під'їхавши ближче він зрозумів, що автомобілі стоять. В момент ДТП його автомобіль був технічно справним. Стверджує, що автомобіль «Porshe» вдарив поліцейський автомобіль і тому зупинився. Уникнути удару він не мав можливості, бо раптово все трапилося і на узбіччі були дерева.
У судових засіданнях представник ОСОБА_1 адвокат Коливай С.В. пояснив, що встановити винуватця ДТП неможливо без проведення автотехнічної експертизи і у суду недостатньо інформації для прийняття рішення по справі.
З метою всебічного та повного з'ясування обставин справи, судом були здійсненні виклики у судове засідання для надання пояснень потерпілого ОСОБА_2 та працівників поліції Задорожної К.В., ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що в той день він рухався на автомобілі «Porshe» реєстраційний номер НОМЕР_2 по автошляху М15 в напрямку м. Ізмаїл. Починаючи рух з перехрестя «Два стовпи» був затор. Під'їжджаючи до відрізку шляху де відбулося ДТП, він побачив попереду автомобілі, які зупинилися і також здійснив (штатне) гальмування до повної зупинки автомобіля, тримаючи ногу на педалі гальмування і в цей час відчув по заду удар і одразу спрацювали подушки безпеки та його автомобіль відкинуло на попереду стоячий поліцейський автомобіль. В момент його руху і ДТП автомобіль був новий та повністю справний, а тому попереджувальні ліхтарі гальма працювали. Видимість на автошляху в цей час була ідеальна. Поліцейський автомобіль, який зупинився по переду нього, він не пошкоджував, так як саме від одного удару автомобіля «Nissan Altima» його автомобіль вдарив поліцейський автомобіль. Уникнути удару він немав змоги, так як, він був здійснений позаду нього.
Допитана у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_4 пояснила, що протокол складний нею відповідно до вимог чинного законодавства. Свідків на час прибуття працівників поліції на місці ДТП не було. Протокол та схема були складені відповідно до пояснень учасників ДТП. Жодних клопотань, заяв або зауважень не надійшло від учасників ДТП щодо складеного протоколу та схеми ДТП.
Допитаний у судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що він керував ТЗ «Reno Daster» реєстраційний номер НОМЕР_3 та рухався по вказаному у протоколі автошляху, так як був затор він зупинився дотримуючись дистанції з попереду рухаючимися автомобілями. Після зупинки відчув удар позаду, удар був один. Також надав суду відеозапис з відеореєстратора, яким був облаштований поліцейський автомобіль в момент вказаної ДТП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на вище викладене суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення учасників ДТП, їх представників (адвокатів), а також приймаючи до уваги пояснення працівників поліції, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.12.1. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Слід зазначити, що пункт 13.1 ПДР України, передбачає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.?
Під час судового розгляду ОСОБА_1 пояснив, що він побачив попереду автомобілі, але має поганий зір і тому помітив їх за 50-100 м., що вони зупинилися і тільки потім почав гальмувати. Вказані пояснення підтверджують недотримання ОСОБА_1 вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР, а саме ним не було обрану безпечну швидкість руху з урахуванням поганого зору та не було дотримано безпечної дистанції та безпечного інтервалу з автомобілем, який зупинився попереду.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 встановлених у судовому засіданні обставин, його вина підтверджується достатніми та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 114265 від 02.10.2020 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 02.10.2020 року, письмовими поясненнями учасників ДТП, відеодоказами, з яких вбачається, що удар був один та автомобіль «Nissan Altima» перебуває по заду автомобіля «Porshe» і вони мають механічні ушкодження.
Обставини справи, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП знайшли своє підтвердження у судовому засіданні під час допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтвердили факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що призвело до ДТП та пошкодження автомобілів. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не було надано, тому вищевикладені докази суд вважає належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Пунктами 1.3., 1.4. Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказів на спростування наведених висновків не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання не здобуто.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Клопотання про призначення експертиз по справі були розглянуті судом з постановлення рішення про призначення експертизи, але експертизи не були виконанні у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 витрат експерта та недостатністю вхідних даних.
Суд звертає увагу, що під час судового засідання ОСОБА_1 пояснив, що дійсно не здійснив оплату витрат на експертизу і не надав дані щодо свого автомобіля експерту, бо його представник роз'яснив йому, що цього не потрібно робити. Тобто вбачається свідоме затягування розгляду справи з боку особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення, відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до вищевказаного протоколу правопорушення скоєно 02.10.2020 року та на момент закінчення розгляду справи сплив 3-хмісячний термін.
З правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Приписом п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Так, посилаючись на п. 7 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень, щодо визнання особи винною у вчиненні правопорушення у разі закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, правовий аналіз абз. 1 ст. 247 КУпАП, на думку суду, дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що поєднання закриття провадження по справі з визнанням винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже, за правилами ст. 284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
При цьому, суд за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не приймає рішення про закриття провадження за п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тому фактично встановлює наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчився, суд прийшов до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 124, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку із спливом строків накладення стягнення, встановлених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текс постанови складено 13.08.2021 року.
Суддя О.П. Галич