Справа № 496/3632/21
Провадження № 1-кс/496/1355/21
14 серпня 2021 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Молдова, м. Тираспіль, громадянина України, не одруженого, не маючого постійного місця мешкання, не маючого місця реєстрації,
за матеріалами кримінального провадження № 12021163250000239 від 13.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.4 ст.152 КК України,
Слідчий ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
При цьому вказує на те, що 13.08.2021 року близько 14:00 год, ОСОБА_5 , з метою задоволення статевої пристрасті, схопив малолітню ОСОБА_7 та затягнув її до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи в нежитловому приміщенні, із застосуванням фізичного насильства, яке виразилося у нанесенні малолітній ОСОБА_7 одного удару скляною пляшкою по голові та порізу правого ліктьового суглобу, не зважаючи на її опір, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, повалив останню на сміття, розстібнув верхній ґудзик шортів потерпілої, після чого спустив свої штани, з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на зґвалтування ОСОБА_7 , однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був застигнутий ОСОБА_8 . За даним фактом 13.08.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163250000239 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України. 13.08.2021 року о 16.30 год, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_5 . 14.08.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України. Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, а також на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним клопотанням.
13.08.2021 року о 16.30 год ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий.
14.08.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягала, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та просила застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави.
Захисник ОСОБА_4 і підозрюваний ОСОБА_5 просили вирішити клопотання на розсуд суду.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, не працює, не одружений, утриманців не має, за місцем реєстрації не мешкає, без постійного місця проживання, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому наявний ризик того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування.
Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним особливо тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, передбачені п. п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор у судовому засіданні не довів.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, а саме: незакінчений замах на зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
Виходячи з положень п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати підозрюваному розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому клопотання слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 176-178,182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня затримання, а саме з 13 серпня 2021 року до 11 жовтня 2021 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1