Номер провадження: 11-сс/813/1205/21
Номер справи місцевого суду: 496/2463/21 1-кс/496/1246/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.08.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.07.2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021160000000862 від 07.05.2021 року, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -
встановив:
оскарженою ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, до 03.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.
З представлених в апеляційний суд матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12021160000000862, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, за фактом вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
У квітні 2021 року, точний час, дата та місце досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_8 , переслідуючи мету незаконного особистого збагачення та збагачення інших осіб, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами та керуючись спільним корисливим мотивом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, шляхом неодноразового вимагання коштів у потерпілої ОСОБА_10 за не створення штучних перешкод у її господарській діяльності, не пошкодження належного потерпілій майна та приміщень, розташованих за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 - вчинив ряд дій, направлених на створення умов для вимагання та отримання коштів.
Так, з метою створення умов для подальшого вимагання грошових коштів у потерпілої, з метою залякування останньої та вчинення відносно неї психологічного впливу, ОСОБА_8 , перебуваючи у змові з групою невстановлених осіб, організував пошкодження майна потерпілої ОСОБА_10 , а саме в період часу з 11 по 12 квітня 2021 року, невстановлені особи, пошкодивши вхідні двері, проникли до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де вчинили погром, пошкодивши при цьому майно потерпілої, яке там знаходилось, в тому числі комп'ютерну техніку.
Також, в подальшому, 22.04.2021 року, приблизно в період часу з 19.40 год. до 19.46 год., група невстановлених осіб, в кількості не менше 7 осіб, спортивної тілобудови, одягнених в маски та спецодяг без пізнавальних знаків, пошкодивши вхідні двері, проникли до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , де вчинили погром, пошкодивши при цьому майно потерпілої, яке там знаходилось, в тому числі комп'ютерну техніку.
Крім цього, в період часу з 25 по 26 квітня 2021 року, група невстановлених осіб, пошкодивши вхідні двері, проникли до приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , де вчинили погром, пошкодивши при цьому майно потерпілої, яке там знаходилось, в тому числі комп'ютерну техніку.
Діючи далі, 18.05.2021 року, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий намір, направлений на незаконне заволодіння майном, шляхом неодноразового, щомісячного, вимагання коштів у потерпілої за не створення її перешкод у господарській діяльності, не пошкодження належного майна та приміщень, знаходячись у офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , зустрівся з потерпілою ОСОБА_10 , де в ході розмови, застосовуючи відносно неї психологічний вплив, висловив вимогу, що їй в подальшому потрібно щомісячно передавати особисто йому грошові кошти в загальній сумі 80000 грн, в іншому ж випадку відносно неї, майна, родичів, із застосуванням насильства, ним буде організовано та вчинено дії, в тому числі направлені на знищення та пошкодження усього наявного майна потерпілої розташованого за адресами здійснення нею господарської діяльності.
Вказані висловлювання ОСОБА_8 потерпіла ОСОБА_10 сприйняла реально як загрозу життю та здоров'ю безпосередньо їй та близьким родичам, цілісності її майна та створення перешкод для подальшої господарської діяльності.
В подальшому, 20.05.2021 року, приблизно о 13.00 год, ОСОБА_8 , перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного корисливого наміру, направленого на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілої, шляхом щомісячного вимагання коштів, зустрівся з ОСОБА_10 та реалізуючи свій корисливий намір, отримав від останньої першу частину обумовлених раніше грошових коштів в сумі 30000 грн, в якості оплати за невчинення ОСОБА_8 дій щодо пошкодження її майна та створення перешкод ведення господарської діяльності.
Далі, 03.06.2021 року, приблизно о 18.04 год., ОСОБА_8 , доводячи свій злочинний умисел по вимаганню грошових коштів до кінця, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , повторно зустрівся з ОСОБА_10 , та отримав від останньої другу частину раніше обумовлених грошових коштів в сумі 50000 грн, за не організацію та невчинення ним дій щодо пошкодження її майна та створення перешкод ведення господарської діяльності.
04.06.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.189 КК України.
З урахуванням вищевикладених обставин ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близьким родичам, обмеження прав, свобод та законних інтересів особи, пошкодження її майна (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
04.06.2021 року ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів до 01.08.2021 року.
27.07.2021 року постановою керівника Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_11 задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000000862 від 07.05.2021 року до трьох місяців, тобто до 04.09.2021 року.
27.07.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором Біляївської окружної прокуратури клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 до трьох місяців.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованого йому злочину, раніше встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконного впливу на потерпілу, свідків та експерта у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення; та іншим чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.07.2021 року клопотання слідчого задоволено та відносно підозрюваного ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на те, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. ст. 184, 199 КПК та визнав обґрунтованими доводи щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, яким до підозрюваного був запобіжний захід у виді тримання під вартою, та необхідності виконання ряду слідчих та процесуальних дій, що неможливо завершити до спливу терміну досудового розслідування. Також слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України; строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, а ризики, які існували при обранні запобіжного заходу не зменшилися та не відпали, а саме: підозрюваний може вжити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду; може здійснити незаконний вплив на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні. Врахувавши особу підозрюваного і стан його здоров'я, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Захисник посилається на необґрунтованість та невмотивованість оскарженої ухвали, з огляду на не визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, стверджує про відсутність обґрунтованої підозри та відсутність ризиків. Захисник просить врахувати наявність у ОСОБА_8 місця мешкання в м. Одесі, наявність міцних соціальних зв'язків (підозрюваний одружений та має малолітню дитину).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.08.2021 року в порядку підготовки до судового розгляду апеляційної скарги за клопотанням захисника ОСОБА_7 постановлено розгляд вказаної апеляційної скарги провести в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та підозрюваним ОСОБА_8 , а також його захисником ОСОБА_7 з приміщення КНП «МКЛ №11» ОМР з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon». Дату судового засідання визначено 10.08.2021 року на 15:30 год.
Однак, в судовому засіданні апеляційного суду 10.08.2021 року, яке було відкладено у зв'язку із неявкою прокурора, в режимі відео конференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» між Одеським апеляційним судом та КНП «МКЛ №11» ОМР підозрюваний ОСОБА_8 вказав про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі.
13.08.2021 року, в судовому засіданні апеляційного суду, захисник ОСОБА_7 пославшись на погіршення стану здоров'я підозрюваного, просив розглянути апеляційну скаргу без участі підозрюваного.
Приймаючи до уваги, встановлений факт перебування ОСОБА_8 в КНП «МКЛ №11» ОМР, який фактично не виявив бажання приймати участь у розгляді апеляційної скарги, враховуючи думку захисника підозрюваного, який вказав про можливість здійснення апеляційного перегляду справи за відсутності його підзахисного, апеляційний розгляд проведено без участі підозрюваного ОСОБА_8 , однак за участю його захисника та прокурора.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримав подану ним апеляційну скаргу в повному обсязі, просив ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого, застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Захисник посилається на те, що протягом останніх двох місяців жодних слідчих дій у кримінальному провадженні слідчим не здійснено, заявлені ризики не доведено, відомості щодо тиску на потерпілу відсутні. Крім того, захисник звернув увагу, що підозрюваного госпіталізовано до лікарні та прооперовано, а на теперішній час останній перебуває в КНП «МКЛ №11» ОМР, де проходить лікування.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, послався на те, що оскаржена ухвала постановлена з урахуванням обставин кримінального провадження, підозра є обґрунтованою та раніше встановлені в ході обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати. Крім того, прокурор повідомив, що для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно здійснити ряд слідчих (розшукових) заходів.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваному, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст.199 КПК, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, без визначення розміру застави.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , останній обґрунтовано підозрюється в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, оскільки докази, які долучені до клопотання слідчого, в своїй сукупності доводять обґрунтованість підозри, та на думку апеляційного суду, виключають собою можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Погоджуючись з рішенням слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, апеляційний суд враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Рішенням ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обґрунтованої підозри може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
При цьому, апеляційний суд констатує, що відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому, доводів щодо існування підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч.2 ст.87 КПК, стороною захисту апеляційному суду не наведено та судом не встановлено.
Доводи захисника про необґрунтованість підозри, з посиланням на те, що викладені в повідомлені про підозру обставини містять лише припущення слідчого та прокурора, апеляційний суд визнає непереконливими, оскільки долучені до клопотання докази є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри.
Апеляційний суд також визнає непереконливими доводи сторони захисту відносно того, що матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження факту причетності підозрюваного до інкримінованого йому злочину, його ролі у скоєному, оскільки ці обставини, зокрема роль підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочині, потребують додаткового дослідження в ході досудового розслідування. Водночас, станом на даний час матеріали досудового розслідування вказують на можливу причетність підозрюваного до злочину, який за версією слідства вчинила група осіб. Той факт, що на теперішній час в даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено лише ОСОБА_12 , не свідчить про необґрунтованість підозри, а може вказувати, що орган досудового розслідування можливо ще не зібрав достатньо доказів для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а тому обставини вчинення злочину потребують подальшої перевірки.
За таких обставин, на даній стадії досудового розслідування, апеляційний суд визнає непереконливими доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри.
Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 підозри, яка була пред'явлена у відповідності до вимог Глави 22 Кримінального процесуального закону України, необхідність завершення досудового розслідування, а також існування ризиків, а саме те, що: підозрюваний, перебуваючи на свободі, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведеності його вини у вчиненні злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, що виправдовуєнеобхідність продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 , та дає апеляційному суду можливість дійти висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою.
Доводи сторони захисту в частині відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК, які зазначені в оскарженій ухвалі, апеляційний суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.
Підставою застосування та продовження застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст.177 КПК.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь-яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Питання щодо існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_8 детально досліджувалось при обранні відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим та прокурором доведено, що з урахуванням обставин інкримінованого злочину, тяжкості можливого покарання та особи підозрюваного, станом на даний час ризик переховування підозрюваного не знизився та продовжує існувати.
Крім того в судовому засіданні апеляційного суду прокурором повідомлено, що станом на даний час вирішується питання щодо об'єднання даного кримінального провадження відносно ОСОБА_8 та іншого кримінального провадження, за фактом вчинення протиправних дій у м. Чорноморську що майна потерпілої і даному кримінальному провадженні.
Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного, на думку апеляційного суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , який на теперішній час підозрюється у скоєні тяжкого злочину за попередньою змовою з невстановленими особами, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК, не можна визнавати недоведеним та продовжує існувати.
Ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні також детально досліджувався при обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим та прокурором доведено, що станом на даний час вказаний ризик не зменшився та продовжує існувати.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор повідомив, що з урахуванням обставин кримінального провадження, органом досудового розслідування на теперішній час вжиті заходи безпеки щодо потерпілої та змінено місце її проживання.
При встановленні наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК - впливу на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні, апеляційний суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.
За результатами апеляційного розгляду, суд визнає неспроможними доводи сторони захисту щодо відсутності ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_8 на потерпілу та свідків, оскільки вони спростовуються раніше підтвердженими прокурором доказами, які в свою чергу перевірялися апеляційним судом під час перегляду ухвали слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги встановлені та підтверджені слідчим та прокурором факти здійснення незаконного впливу невстановлених осіб на потерпілу ОСОБА_10 з метою примусу відмови її від показань та свідчень в суді в рамках даного кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_8 на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
Посилання сторони захисту про те, що протягом двох місяців ніяких скарг від потерпілої та свідків на підозрюваного ОСОБА_8 не надходило, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки раніше встановлений вплив на потерпілу, органу досудового розслідування вдалось нівелювати шляхом обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування заходів безпеки до потерпілої та зміни місця її проживання.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК, в даному кримінальному провадженні продовжує існувати.
При цьому, слідчим суддею в ухвалі зазначено, що ризики, зазначені у клопотанні, передбачені п.п. 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, прокурором не доведено.
Твердження сторони захисту про необґрунтованість ухвали слідчого судді через не визначення розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів особи, пошкодження її майна (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Доводи сторони захисту щодо відсутності доказів на підтвердження застосування підозрюваним насильства до потерпілої чи погрози його застосування є необґрунтованими, оскільки вказані обставини вже встановлювалися судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали про обрання запобіжного заходу. Наявні у справі докази підтверджено існування факту послідовних погроз підозрюваного та інших невстановлених осіб в його інтересах щодо застосування насильства до потерпілої, а тому погодитися із стороною захисту, що вказані обставини втратили свою актуальність є передчасним.
Таким чином, обставини інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а саме вчинення вимагання із погрозою застосування насильства над потерпілою та її близькими родичами, обмеження прав, свобод та законних інтересів особи, пошкодження її майна, дають підстави на даній стадії досудового розслідування дійти висновку, що продовживши застосування до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя районного суду, у відповідності до ст. 183 КПК, на законних підставах не визначив розмір застави.
Мотивуючи неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано врахував те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено та задля його завершення необхідно провести ряд слідчих дій, які буде неможливо здійснити у разі ухилення підозрюваного від досудового розслідування у разі обрання відносно нього іншого запобіжного заходу.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, з огляду на таке.
Слідчим суддею враховані обставини даного злочину, в якому на даній стадії досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 за ч.2 ст.189 КК України, санкція статті якого передбачає покарання від трьох до семи років позбавлення волі.
Також, слідчим суддею враховано те, що досудове розслідування кримінального провадження у встановлений двомісячний строк органу досудового розслідування завершити не надається можливим, у зв'язку із чим постановою керівника Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_11 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтвердив, що досудове розслідування кримінального провадження триває та для його завершення необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) дій, зокрема завершити проведення призначених експертних досліджень та отримати висновки по ним, завершити отримання та дослідження інформації від операторів стільникового зв'язку, вирішити питання щодо об'єднання кримінальних проваджень, які розслідуються ОРУП №2 та у м. Чорноморську, встановити коло інших осіб, причетних до кримінального правопорушення, надати оцінку та сформулювати остаточне обвинувачення.
Доводи сторони захисту про те, що в ході двох місяців по досудовому розслідуванню слідчим не здійснено жодних дій, апеляційний суд визнає декларативними, оскільки в судовому засіданні апеляційного суду прокурором зазначено перелік слідчих дій, які були здійснені з часу обрання підозрюваному запобіжного заходу, зокрема призначені відповідні експертизи у кримінальному провадженні, досліджені предмети, які були вилучені в ході проведення обшуку, ініційовано питання щодо об'єднання кримінальних проваджень.
Доводи сторони захисту відносно того, що орган досудового розслідування не допитав підозрюваного визнаються апеляційним судом безпідставними, оскільки підозрюваний досить тривалий час перебуває в медичному закладі, що не може свідчити про ігнорування слідчим необхідності допитати підозрюваного, а також не вказує на бездіяльність органу досудового розслідування. При цьому, апеляційний суд звертає увагу сторони захисту, що у разі існування факту бездіяльності слідчого в даному кримінальному провадженні, сторона захисту не позбавлена права оскаржити таку бездіяльність слідчого у передбаченому законом порядку.
Доводи апелянта про те, що потерпіла у даному кримінальному провадженні здійснює незаконну господарську діяльність, зокрема утримує місця проведення азартних ігор без передбаченого законом дозволу, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду в даному кримінальному провадженні є правомірність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного, також наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 . У разі існування у сторони захисту відомостей щодо незаконної діяльності потерпілої, за яку передбачена кримінальна відповідальність, сторона захисту має діяти в межах кримінального процесуального закону, тобто не позбавлена права звернутися до правоохоронних органів із заявою в порядку ст.214 КПК.
Апеляційний суд враховує доводи сторони захисту про необхідність врахування стану здоров'я підозрюваного та ці обставини доведеними (а.с. 85, 86, 96-97).
Разом з тим, апеляційний суд визнає непереконливими твердження апелянта про незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , який унеможливлює його перебування в умовах слідчого ізолятора та його медичної частини.
Як було встановлено в судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_8 станом на даний час знаходиться у ЛОР-відділенні комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, зокрема проходить стаціонарне лікування, тобто йому надається належна медична допомога. Будь-яких медичних документів, які б свідчили про встановлення факту неможливості перебування підозрюваного в слідчому ізоляторі апеляційному суду не надано.
Окремо, апеляційний суд визнає непереконливими доводи сторони захисту відносно того, що тримання підозрюваного в слідчому ізоляторі містить загрозу його життю та здоров'ю, оскільки на теперішній час останній не перебуває в установі виконання покарань, а проходить лікування в закладі охорони здоров'я МОЗ.
При цьому, у разі завершення лікування в медичному закладі, а також за умови існування медичних застережень щодо подальшого перебування в слідчому ізоляторі, сторона захисту не позбавлена права ініціювати клопотання про зміну запобіжного заходу, мотивувавши його належним чином та підтвердити належними доказами.
Окрім цього, як було повідомлено апелянтом, за клопотанням захисника підозрюваному призначено судово-медичну експертизу для визначення можливості утримання ОСОБА_8 в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з огляду на стан його здоров'я (а.с.104-106).
В судовому засіданні апеляційного суду прокурором підтверджено признання вказаної експертизи та зазначено, що у разі встановлення у майбутньому відповідним висновком експертизи неможливості перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, органом досудового розслідування буде самостійно ініційовано питання щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному.
Доводи сторони захисту про перешкоджання та невжиття слідчим заходів для допуску експерта для проведення судово-медичної експертизи підозрюваного, апеляційний суд визнає декларативними, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що з письмовими клопотаннями щодо допуску експертів захисник до слідчого або прокурора не звертався.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що надана на теперішній час стороною захисту медична документація щодо стану здоров'я підозрюваного, не підтверджує критичного стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , який виключає можливість продовження застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що свідчить про відсутність обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у разі підтвердження незадовільного стану здоров'я підозрюваного, у відповідності до положень Закону України «Про попереднє ув'язнення» №3352-ХІІ від 30.06.1993 року, медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в слідчому ізоляторі організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Окрім того, слід зазначити, що у разі встановлення у визначеному законом порядку незадовільного стану здоров'я, який перешкоджатиме подальшому перебуванню підозрюваного під вартою, сторона захисту не позбавлена права звернутися до слідчого судді районного суду із відповідним клопотанням про зміну раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Апеляційним судом враховуються доводи сторони захисту стосовно наявності у підозрюваного місця мешкання, міцності соціальних зв'язків, дружини та дитини, однак вказані обставини не є достатніми та такими, які можуть гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованих йому дій та продовження існування раніше встановлених ризиків, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника суд визнає безпідставними.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 376, 404, 405, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.07.2021 року щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021160000000862 від 07.05.2021 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4