Справа №766/25903/19
н/п 2/766/3742/21
про залишення позову без розгляду
17 серпня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., з участю представника відповідача Сімеоніді І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди,-
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області з 28.12.2019 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди. Провадження у справі відкрите 09 січня 2020 року в порядку загального позовного провадження, підготовче провадження закрите 18.11.2020 року, призначене судове засідання на 20.04.2021 року.
В судові засідання:
- 20.04.2021 року позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить його особистий підпис на повідомчому листі від 18.11.2020 р. (арк. справи 137) не з'явився, електронною поштою від ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення судового засідання через його погане самопочуття та рекомендації МОЗ, без його особистої участі справу не розглядати (арк. справи 148);
- 05.04.2021 р. позивач ОСОБА_1 не прибув, відомості щодо його належного повідомлення відсутні, канцелярією суду судова повістка, сформована 21.04.2021 р. не відправлена через недостатність фінансування та відсутності коштів на відправку поштової кореспонденції;
- 01.06.2021 р. позивач ОСОБА_1 не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою, направленою на вказаний у позовній заяві номер мобільного телефону, яка доставлена абоненту 05.05.2021 р. о 17-12 год. (арк. справи 152), про причини неявки суд не повідомлений;
- 06.07.2021 р. позивач ОСОБА_1 не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою, направленою на вказаний у позовній заяві номер мобільного телефону, яка доставлена абоненту 07.06.2021 р. о 11-59 год. (арк. справи 156), електронною поштою від ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення судового засідання через його виїзд за межі м.Херсон з метою оздоровлення, без його особистої участі справу не розглядати (арк. справи 157);
- 17.08.2021 р. позивач ОСОБА_1 не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою, направленою на вказаний у позовній заяві номер мобільного телефону, яка доставлена абоненту 06.07.2021 р. о 16-17 год. (арк. справи 162), електронною поштою від ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення судового засідання через призначення йому консультації у сімейного лікаря, без його особистої участі справу не розглядати (арк. справи 163).
Представник відповідача вважала доцільним через повторну неявку належним чином повідомленого позивача залишити позов без розгляду.
Судом за матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 в судове засідання 17.08.2021 р., будучі повідомленим про час, дату та місце судове засідання повторно не прибув, просив перенести розгляд справи та заперечував проти розгляду справи у його відсутність.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Судом встановлено, що в судові засідання, зокрема, 06 липня 2021 року, 17 серпня 2021 року позивач не з'явився - про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 р. у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
Ураховуючи вищевикладене, факт повторної неявки в судове засідання позивача, неподання заяви про розгляд справи у відсутність, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду та відсутність необхідності з'ясування поважності неявки позивача.
Залишення позовної заяви без розгляду не порушує інтереси сторін та не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Ухвала в повному обсязі складена 17 серпня 2021 року.
Керуючись ст. 223, 257 ч. 1 п. 3, 353, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів.
СуддяО. В. Ус