Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/743/21
Провадження № 2/650/246/21
16.08.2021 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді - Хомик І.І.
за участю секретаря - Ткаченко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 16.06.2021 р. головним державним виконавцем Великоолександрівського районного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Надточій С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65831470 з виконання виконавчого напису № 1800, виданого 21.01.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з гр. ОСОБА_1 заборгованості в сумі 34 231,61 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис як виконавчий документ не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження». Так, нотаріус вчиняє виконавчий напис ( щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна) на документах, що встановлюють заборгованість. Такими документами відповідно до п.5.1 та п. 5.2 Порядку вчинення нотаріальних дій ( затвердженого наказом МЮ України № 296/5 від 22.02.2012 р.) є оригінали документів або дублікати, що мають силу оригіналу.
По даному виконавчому провадженню вбачається, що виконавчий напис вчинено лише на підставі анкети - заяви та додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, які не можуть підтверджувати безспірну заборгованість позивача.
Крім того, порушено п. 8.8 ЗУ «Про нотаріат», а саме з дня виникнення права вимоги минуло більше 3 років.
Тому спірний виконавчий напис не відповідає вимогам закону і має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву в якій просять суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази, перевіривши наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
16.06.2021 р. головним державним виконавцем Великоолександрівського районного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Надточій С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65831470 з виконання виконавчого напису № 1800, виданого 21.01.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з гр. ОСОБА_1 заборгованості в сумі 34 231,61 грн. що підтверджується копією виконавчого напису, реєстраційний номер 1800 від 21.01.2020 р.
Судом встановлено, що відповідно до заяви про примусове виконання рішення від ТОВ «ФК управління активами» згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2021 року ВП № 65831470 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису.
В ході примусового виконання рішення про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 в порядку примусового виконання вказаного виконавчого напису.
Наведені докази суд визнає належними та допустимими, адже вони отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечувались сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Зміст позовних вимог, підстави позову та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини з приводу виконання кредитного договору шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, які врегульовані положеннями статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закону), статей 15, 16, 207, 261, 526, 610, 1054 ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Пунктами 1.1., 1.2. Порядку встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2.2. Порядку визначено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Згідно з пунктами 3.1. - 3.5. Порядку визначено, що: нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Статтею 87 ЗУ «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» встановлено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів, надаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Натомість, вказаний пункт, яким було доповнено Перелік, шляхом внесення змін до нього, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14 було визнано незаконним та не чинним, про що мається відповідний запис у преамбулі Переліку.
Таким чином, зважаючи на набрання чинності постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року № 826/20084/14 з моменту її проголошення, та залишення її без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, Переліком з 22 лютого 2017 року не передбачено переліку документів, за якими стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зважаючи на обов'язок нотаріуса у відповідності до частини другої статті 87 ЗУ «Про нотаріат» при вчиненні виконавчого напису, вирішуючи питання про стягнення заборгованості в безспірному порядку, керуватися виключно переліком документів, що встановлений Кабінетом Міністрів України, слід ствердити, що вчинення виконавчого напису за відсутності такого переліку є незаконним.
Отже, враховуючи, що на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, тобто станом на 21.01.2020 року, заява про видачу якого була подана в порядку забезпечення стягнення заборгованості за кредитним договором, вказаний перелік документів не був встановлений Кабінетом Міністрів України для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.
З огляду на зазначене суд визнає недоцільним дослідження доводів позивача щодо невиконання нотаріусом вимог частини другої статті 87 ЗУ «Про нотаріат», а саме щодо ненадання відповідачем нотаріусу оригіналу кредитного договору та розрахунку заборгованості із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
За умови відсутності у нотаріуса права вчиняти вказаний виконавчий напис із зазначених підстав також не підлягають аналізу доводи позивача щодо ненадання відповідачем документів, що підтверджують безспірність заборгованості, адже нотаріус позбавлений був підстав проводити відповідну перевірку у відповідності до частини першої статті 88 ЗУ «Про нотаріат».
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з тих підстав, що його вчинено нотаріусом, який не мав права його вчиняти.
У відповідності до статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого у встановленому законом порядку, суд покладає на відповідача, а відтак вони підлягають відшкодуванню останнім.
У відповідності до частини 7 статті 158 ЦПК України, за відсутністю клопотань учасників справи про скасування заходів забезпечення позову, відповідні заходи вжиті судом у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набранням даним рішенням законної сили.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 - 265, 279, 280 - 289 ЦПК України, ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 21 січня 2020 року, реєстраційний № 1800 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», заборгованості за кредитним договором № 500344631 від 16 лютого 2013 року в сумі 34 231 грн. 61 коп., таким, що не підлягає виконанню повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 908 грн - судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ І.І. ХОМИК