16.08.2021 Справа №607/7745/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливки Л.М.
за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 через представника - адвоката Будз Т.В. подала до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Будз Тарас Васильович до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 10 червня 2021 року.
У підготовче судове засідання 10 червня 2021 року позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Будз Т.В. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подавали.
При цьому адвокат Будз Т.В. подав до суду Договір №2-16-1 про розірвання Договору про надання правничої допомоги від 10 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Будз Тарасом Васильовичем, згідно якого сторони погодили розірвати Договір про надання правничої допомоги №1-16 від 26 квітня 2021 року.
У зв'язку із неявкою сторін у підготовче судове засідання 10 червня 2021 року, судом було відкладено підготовче судове засідання до 16 серпня 2021 року.
16 серпня 2021 року позивачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася у підготовче судове засідання, не повідомивши про причини неявки, заяв про проведення розгляду справи за її відсутності до суду не подавала.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у підготовче судове засідання не з'явився.
Надавши правову оцінку зазначеним обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (частини 1, 2, пункт 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Цією нормою права визначено два випадки у яких суд залишає позовну заяву без розгляду:
1. якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання;
2. позивач не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З аналізу вказаної норми закону слідує, що у першому випадку законодавець не встановлює жодного зв'язку між повторною неявкою позивача у судове засідання та причинами таких дій.
Ця обставина свідчить про те, що у разі повторної неявки позивача у судове засідання, поважність причин такої неявки не має значення при вирішенні питання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Водночас слід зазначити, що згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у випадку першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відтак, повторна неявка у судове засідання позивача має наслідком залишення позову без розгляду, незважаючи на причини з яких вона була допущена.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав передбачає його зацікавленість у розгляді справи в найкоротший строк, та покладає на нього обов'язок добросовісно користуватись своїми правами.
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. (Рішення ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р.).
Крім того, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.
Суд розцінює неявку позивачки ОСОБА_1 у судові засідання як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.
Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.
Також, частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
На підставі викладеного суд вважає, що вказану позовну заяву слід залиши без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання позивачки ОСОБА_1 , належним чином повідомлену про дату, час та місце розгляду справи, яка не подала заяви про розгляд справи за її відсутності з урахування того, що такі неявки перешкоджають розгляду справи.
На підставі наведеного та керуючись ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 353,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Дата постановлення та підписання ухвали суду - 16 серпня 2021 року.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка