13.08.2021 Справа №607/12309/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 інспектора Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Іванчишина Р.І., відповідача-2 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №220903 від 30 червня 2021 року, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Іванчишина Р.І. (відповідача-1), Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, надалі відповідач-2, в якому просить скасувати постанову серії ГАБ №220903 від 30 червня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 170 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути сплачений ним судовий збір та витрати на правову допомогу. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що 30 червня 2021 року приблизно 0 02 год. 00 хв. він повертався до свого місця проживання, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Дорогою, намагаючись викликати таксі, виявив, що його мобільний телефон розрядився і не працює. Розуміючи, що в такий пізній час вже все зачинено, він вирішив піти до приміщення залізничного вокзалу та зарядити там телефон, для того, щоб викликати таксі. Коли ОСОБА_1 прийшов на залізничний вокзал і підключив телефон, до нього підійшли працівники поліції і почали з'ясовувати, що він робить в такий пізній час доби в приміщенні вокзалу. Працівники поліції ставилися до нього підозріло, його пояснення до уваги не брали. Тоді, розуміючи, що його поведінка законна, один з поліцейських повідомив, для встановлення особи та перевірки, чи не перебуває у розшуку, його доставлять до найближчого відділку поліції. На вказане ОСОБА_1 заперечив і передав працівнику поліції своє водійське посвідчення, щоб встановити особу. Після цього поліцейський склав невідомий йому ( ОСОБА_1 ) документ, наказав підписати та пояснив, що оформив постанову за порушення маскового режиму. ОСОБА_1 вважає постанову такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні порушені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, у спірній постанові зазначено, що ОСОБА_1 30 червня 2021 року близько 02 год. 50 хв. перебував в громадському приміщенні, що знаходиться в м. Тернополі Майдан Привокзальний, 1 в будівлі залізничного вокзалу перебував в масці, яка щільно не закривала рот та ніс. Також, позивач зазначив, що після цього працівник поліції пояснив, що оформив на нього невеликий штраф за порушення маскового режиму і що цим він допоможе поліції, а вони нададуть йому можливість спокійно зарядити телефон і поїхати додому. Після цього ОСОБА_1 перебував у шоковому стані, швидко викликав таксі та поїхав додому. Зазначає, що його позбавили пояснити всі обставини вчиненого правопорушення. Вважає, що сама по собі оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Зазначає, що повністю відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, а також, що його права та конституційні гарантії були істотно порушені співробітниками поліції. ОСОБА_1 не було надано можливість користуватися правами наданими ст. 268 КУпАП, а саме не вдалось з'ясувати, чи відбулось фіксування порушення інспектором, не надано можливості надати письмові пояснення та не надано для ознайомлення належних та допустимих доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, користуватись правовою допомогою адвоката, дії відповідача вважає незаконними та просить скасувати постанову.
Ухвалою суду від 29.07.2021р. відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач-1 - інспектор Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Іванчишин Р.І. в судове засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подавав. Згідно заяви від 13.08.2021р. інспектор Іванишин Р.І. просить проводити судові засідання без його участі та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, оскільки постанова прийнята ту відповідності до вимог закону за встановлене порушення.
13 серпня 2021 року на адресу суду надійшов письмовий відзив від відповідача-2 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому проти заявленого адміністративного позову заперечує, просить відмовити у його задоволені, посилаючись на те, що інспектором Іванчишином Р.І. було належним чином зафіксоване порушення ОСОБА_1 , а саме факт неналежного носіння маски, яке відобразилося у недобросовісному виконанні покладених обов'язків на позивача, коли останній сидів у приміщенні, чим усвідомлюючи свої порушення свого діяння, розуміючи норми закону, опустив захисну маску, чим не був захищений ні він, ні оточуючі у приміщенні вокзалу, чим порушив підпункт 1 пункту 3 постанови КМ України №1236 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №220903 від 30 червня 2021 року, ОСОБА_1 30 червня 2021 року близько 02 год. 50 хв. перебував в громадському приміщенні, що знаходиться в м. Тернополі Майдан Привокзальний, 1, в будівлі залізничного вокзалу перебував в масці, яка щільно не закривала рот та ніс, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З наведеної вище норми слідує, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є відповідний Орган в особі конкретної посадової особи. Отже, інспектори поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а не від свого імені.
Відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Частинами 3, 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
З огляду на викладене вище, суд приходить, що належним відповідачем у справі, предметом якої є оспорювання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повинен бути відповідний орган Національної поліції, а відтак, позов ОСОБА_1 до відповідача-1 - інспектора СПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Іванчишина Р.І про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає, оскільки заявлений до неналежного відповідача. Заяви від позивача про заміну належного відповідача до суду не надходило.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача - ГУНП в Тернопільській області.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із вказаних відповідачем-2 у відзиві обґрунтувань та доданого фотознімка встановлено, що у позивача ОСОБА_1 не прикритий ніс та рот захисною маскою, що підтверджує факт вчинення ним порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, передбачено покарання у виді штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведені вище обставини і норми законодавства, суд дійшов висновку, що інспектором було встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його доведеність, розгляд інспектором поліції справи про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП відбувалося у відповідності до вимог КУпАП, інспектор поліції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови від 30.06.2021р. серії ГАБ №220903 є необґрунтованими і спрямовані на уникнення від відповідальності та призначеного покарання.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача-2 та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
У зв'язку з наведеним, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Крім цього, 09 серпня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від позивача, в якому зазначено про те, що позивач поніс судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн., які просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у відшкодуванні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3000 грн. та відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 454 грн. у зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, а розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 244, 250, 251, 252, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 33, 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача-1 інспектора Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Іванчишина Р.І., відповідача-2 Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №220903 від 30 червня 2021 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмий апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_1 ;
Відповідач-1: інспектор Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Іванчишин Р.І., вул.Шевченка,10, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108720.
Відповідач-2: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області. вул.Валова,11, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108720.
Рішення суду складено 13 серпня 2021 року.
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський