Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2029/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м.Київ
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м.Харків
про стягнення 17 604,75 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 17 604,75 грн.
Судові витрати (2270,00 грн. судового збору) позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2029/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Ухвала господарського суду Харківської області від 31.05.2021 року, якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, була отримана останнім 31.05.2021 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2021 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
23.06.2021 року відповідач подав відзив (вх.№ 14799), в якому зазначив, що суму в розмірі 2 194,04 грн. (кріплення дверей) він не визнає, оскільки ці пошкодження не вказано у акті огляду.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.
08.05.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страховою компанією "АРКС" (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КМР" (страхувальник) було укладено договір № 531а0к5 добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" (далі - Договір). За вказаним договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "RENAULT SANDERO" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
23.11.2020 року о 18 год. 25 хв. біля буд. № 53, по вул. Ганни Світличної, у м.Павлограді сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів:
- "RENAULT SANDERO" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який було припарковано (яким керувала ОСОБА_1 ).
- "GEELY МК" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_2 .
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Потерпілого отримав механічні пошкодження.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.12.2020 року по справі № 185/8470/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку до позивача звернулась потерпіла сторона (страхувальник) та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів позивачем було складено страховий акт.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування власнику автомобіля "RENAULT SANDERO" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) проведено на підставі:
- Рахунку-фактури № Ч1С-000222 від 05.12.2020 року;
- ремонтної калькуляції № 1.003.20.0022160_MIS від 07.12.2020 року;
- акту огляду транспортного засобу від 30.11.2020 року;
- страхового акту № ARX2675545 від 08.12.2020 року;
- розрахунку страхового відшкодування.
На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17 604,75 грн.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами Договору.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "GEELY МК" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) була застрахована Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідач) за полісом №АО/004708747.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем було направлено відповідачу заяву про страхове відшкодування вих. №3773 АРКС від 12.02.2021 року, але на даний час страхове відшкодування відповідачем не сплачено.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
При цьому, визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.
За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже зазначалося, положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).
Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17.
Матеріали справи свідчать про дотримання позивачем річного строку з моменту скоєння ДТП на звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.
Щодо визначення розміру заподіяного матеріального збитку за наслідками ДТП, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 22.1 статті 22 Зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі статті 29 та пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи
При цьому звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.07.2018 року у справі №922/4013/17.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 року у справі № 911/482/17.
Як зазначалося вище, відносини між позивачем (страховик) та страхувальником виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №531а0к5 від 08.05.2020 року, правовідносини за яким регулюються Законом України "Про страхування", за положеннями ст.6 якого добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Законом України "Про страхування" не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.
Відповідно до п. 25.11. Договору при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої у розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 15 Договору умов:
"На базі СТО за вибором Страховика" - при розрахунку розміру страхового відшкодування в Кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором Страховика. При цьому, якщо період часу з 01 січня року випуску ТЗ, вказаного в свідоцтві про реєстрацію ТЗ (тимчасовому реєстраційному талоні), до дати настання страхового випадку не перевищує 48 (сорок вісім) місяців, то відновлювальний ремонт такого ТЗ здійснюється на базі авторизованої СТО, обраної Страховиком. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов'язується за обґрунтованими претензіями Страхувальника відшкодувати витрати, пов'язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування (п. 25.11.1. Договору).
"На базі СТО за вибором Страхувальника" - при розрахунку розміру страхового відшкодування в Кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО за вибором Страхувальника. При цьому, крім авторизованої СТО, Страхувальник має право обрати СТО, рекомендовану Страховиком (п. 25.11.2. Договору).
До суми страхового відшкодування, визначеного згідно з п. 25.11 цього Договору, також включаються додаткові витрати Страхувальника згідно з п. 29.8 та п. 29.9 Договору (у разі їх наявності та документального підтвердження) (п. 25.11.3. Договору).
Отже, визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури СТО (ФО-П Молоков М.П.), не суперечить приписам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
При цьому, не зазначення в акті огляду пошкоджень кріплень дверей не може бути підставою для відмови у позові в частині стягнення 2 194,04 грн., оскільки ці пошкодження мають прихований характер та їх важко встановити шляхом огляду транспортного засобу. Водночас в акті зазначено, що передні ліві двері були деформовані по всій площині, що свідчить про пошкодження також і кріплень, на яких ці двері тримаються. Отже, наявність цих пошкодження узгоджується з обставинами ДТП та іншими матеріалами справи.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Суд враховує, що полісом №АО/004708747 франшиза не передбачена.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в сумі 17 604,75 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
На підставі ст.ст. 9, 16, 20, 25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 6, 11, 512, 514, 979, 993 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 231-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, м. Харків; код ЄДРПОУ: 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912) - страхове відшкодування в розмірі 17 604,75 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.08.2021 року.
Суддя О.В. Смірнова