12.08.2021 Справа № 920/490/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Молодецькій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/490/21
за позовом: Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Сумській області (40000, м. Суми, а/с 1 ВПЗ "Суми", код 37970834)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Оганесяна Маіса Суреновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області (41627, Сумська область, Конотопський район, с. Попівка, площа Миру, буд. 1, код 04389220).
про стягнення 325844 грн. 97 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Семенова О.М., довіреність від 06.01.2021 №4-10/27;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явилася;
від прокурора: Тихонова О.М., службове посвідчення №057221 від 01.10.2020;
встановив:
Прокурор, відповідно до вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну природному навколишньому середовищу, в розмірі 325844,97 грн., зарахувавши її до місцевого бюджету Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, а також стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури судові витрати у справі.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.05.2021 було відкрито провадження у справі № 920/490/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.06.2021.
01.06.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 15.06.2021.
Ухвалою суду від 15.06.2021 підготовче провадження у справі закрите, призначено розгляд справи по суті на 05.07.2021. Розгляд справи по суті неодноразово відкладався.
04.08.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання від 03.08.2021 (вх.№2966) про закриття провадження у справі № 920/490/21.
Також, від представника відповідача надійшла до суду заява (вх№7220/21 від 12.08.2021) про залишення позову без розгляду, оскільки відповідач у справі припинив підприємницьку діяльність.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заяву про закриття провадження у даній справі і просила суд направити справу за належністю до Конотопського районного суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заяв відповідача у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в справі докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив наступне:
Предметом позову у даній справі є стягнення з ФОП Оганесяна М.С. шкоди в розмірі 325844,97 грн, заподіяної природному навколишньому середовищу.
Так, згідно наказу Державної екологічної інспекції у Сумській області № 240-П від 18.05.2020 «Про проведення позапланової перевірки», направлення на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ФОП Оганесян Маіс Суренович, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Приходько І.О. проведено позапланову перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства в частині здійснення повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища. За результатами перевірки складено акт № 166/07 від 22.05.2020.
Зокрема, перевіркою встановлено, що відповідачем наприкінці 2019- на початку 2020 року проведено незаконну рубку 85 дерев породи «верба» у прибережній смузі р.Ромен з її лівого боку, поблизу шлюзу № 9 на межі із земельною ділянкою з кадастровим номером 592086000:02:002:0172. Вказана земельна ділянка перебуває у відповідача в користуванні на підставі договору оренди землі від 15.08.2017, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області.
У подальшому, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Приходько І.О.складено протокол № 013509 від 29.10.2020 про адміністративне правопорушення стосовно відповідача за статтею 153 КУпАП, а 02.11.2020 відносно відповідача винесено постанову № 013509 про накладення адміністративного стягнення.
Відповідач звернувся до суду із заявою, в якій зазначає, що фізична особа підприємець Оганесян Маіс Суренович припинив здійснення підприємницької діяльності 22.10.2020 і на момент звернення прокурора з позовом до ФОП Оганесян Маіс Суренович він вже не був суб'єктом господарювання, що є підставою для закриття провадження у даній справі.
Відповідно до статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_1 з 22.10.2020 року припинив підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 цієї статті).
Отже, сторонами у господарському процесі за загальним правилом мають бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Беручи до уваги те, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості з фізичної особи, підприємницька діяльність якої станом на день відкриття провадження була припинена, суд приходить до висновку про те, що обґрунтованість позовних вимог Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Сумській області підлягає перевірці в порядку цивільного судочинства.
Наданими прокурором документами не підтверджується здійснення відповідачем господарської діяльності у період, коли відбулося заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу (наприкінці 2019 р.).
Так, договір оренди землі № 494 від 15.08.2017 (земельна ділянка, на якій відбулася незаконна рубка дерев) укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області в особі Відділу у Конотопському районі та фізичною особою ОСОБА_1 .
Згідно постанови Конотопського відділу поліції про закриття кримінального провадження від 22.10.2020 ОСОБА_1 не був допитаний слідчим, не з'ясовано, чи використовувалася ним земельна ділянка, на якій була здійснена рубка дерев, для провадження господарської діяльності. Ці питання не з'ясовані і під час допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та працівників Конотопського міжрайонного управління водного господарства Державного водного агенства України.
У постанові про накладення адміністративного стягнення № 013509 від 02.11.2020 зазначено, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, в той час як з 22.10.2020 ним припинена підприєницька діяльність.
Відтак суд приходить до висновку, що за суб'єктним складом спірні правовідносини позивача з відповідачем не мають ознак господарських.
Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 року у справі № 14-583цс18.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна господарському суду Сумської області.
За таких обставин, провадження у справі № 920/490/21 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з закриттям провадження у справі клопотання відповідача № 21/139 від 12.08.2021 про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Частиною 2 ст. 231 ГПК України передбачено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що з даними позовними вимогами він має право звернутися до місцевого загального суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Статтею 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір повертається в повному обсязі у випадках, в тому числі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом роз'яснюється, що згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена при поданні позову до господарського суду сума судового збору у розмірі 4887,67 грн. буде повернута Сумській обласній прокуратурі на підставі відповідної ухвали господарського суду Сумської області за наявності надходження до суду відповідного письмового клопотання.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на ту обставину, що закриття провадження у цій справі з підстав викладених у тексті цієї ухвали жодним чином не порушує право позивача на справедливий суд в розумінні норм ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.97) з огляду на те, що таке закриття здійснюється судом через недоліки, які мали місце з боку позивача при заявленні саме такого позову у відповідному вигляді.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що цей спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Керуючись статями 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Провадження у справі № 920/490/21 - закрити.
2.Копію ухвалу надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Повний текст ухвали складено 17.08.2021.
Суддя О.Ю. Соп'яненко