79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.08.2021 справа № 914/1661/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участі секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства «Святогора», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.ФРУТ», м. Львів
про стягнення 290330,07 грн заборгованості за договором поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017
За участю представників сторін:
від позивача: Гапон Н.Г.
від відповідача: не з'явився
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Святогора» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.ФРУТ» про стягнення 290330,07 грн заборгованості за договором поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 справу №914/1661/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.07.21.
В судовому засіданні 06.07.2021 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 03.08.2021.
Ухвалою суду від 03.08.2021 заяву (вх.№3148/21 від 02.08.2021) Приватного підприємства «Святогора» про забезпечення позову повернуто заявнику, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.08.2021.
Представник позивача в судове засідання 17.08.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 17.08.2021 не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про переведення боргу №62/М/2019 від 20.11.2019 та Додаткової угоди від 10.01.2020 до Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017 як Новим боржником згідно Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 18.06.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901413964248 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, ВУЛИЦЯ АРТИЩІВСЬКА, будинок 9, корпус 1) копія ухвали суду від 18.06.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 25.06.2021.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обставини справи
26.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (Покупець) та Приватним підприємством «Святогора» (Постачальник) укладено Договір поставки №71/РТ/2017 (Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю Товару, а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість.
Відповідно до п.1.2. Договору поставки найменування, одиниця вимірювання, ціна та кількість Товару, що постачається, зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п.2.1. Договору поставки ціна за одиницю та загальна вартість Товар, що постачається, зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.
На виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено покупцю товар на загальну суму 254111,88 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №РН-0000468 від 10.09.2019 на суму 82703,88 грн, №№РН-0000506 від 27.09.2019 на суму 78000,00 грн, №РН-0000532 від 09.10.2019 на суму 93408,00 грн.
У відповідності до п.3.3. Договору поставки право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття товару і підписання видаткових накладних.
Як зазначає позивач у позовній заяві, з метою погашення боргу 20.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (Первісний боржник) та Приватним підприємством «Святогора» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.ФРУТ» (Новий боржник) укладено Договір про переведення боргу №62/М/2019 (Договір про переведення), відповідно до п.1.2. якого Первісний боржник переводить на Нового боржника грошове зобов'язання у розмірі 695878,32 грн (шістсот дев'яносто п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 32 копійки), що виникло на підставі основного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Згідно з п.1.1. Договору про переведення цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло на підставі Договору №71/РТ/2017 від 26.04.2017 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (Основний договір).
Новий Боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором (п.1.3. Договору про переведення).
Також, 10.01.2020 між Приватним підприємством «Святогора» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.ФРУТ» (Платник) укладено Додаткову угоду до Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017, відповідно до п.1. якої Сторони домовились, що оплата по даному Договору може здійснюватися Замовником або третьою особою (платником) на умовах і в строки, які визначені Договором.
Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог, окрім суми основного боргу в розмірі 254 111,88 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 23851,19 грн інфляційних нарахувань та 12367,00 грн 3 % річних.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив.
Позиція суду
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі Договору про переведення боргу №62/М/2019 від 20.11.2019 згідно Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017 та Додаткової угоди від 10.01.2020 до Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017.
Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
На підставі Договору про переведення боргу №62/М/2019 від 20.11.2019 відповідач як Новий боржник зобов'язався виконати зобов'язання первісного боржника (ТОВ «Яблуневий дар») в сумі 695878,32 грн (шістсот дев'яносто п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 32 копійки) згідно Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017.
А у відповідності до укладеної 10.01.2020 Додаткової угоди до Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017 відповідача визначено в якості платника поряд з покупцем (ТОВ «Яблуневий дар») згідно Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 2.3. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за Товар на підставі виставленого рахунку на умовах повної чи часткової передоплати або на умовах відстрочки платежу на термін не більше 30 календарних днів з моменту поставки Товару. Покупець має право затримати оплату за поставлений товар щодо якого Постачальником не надано оригіналів належним чином оформлених видаткових накладних та рахунків-фактур до моменту їх отримання. При цьому будь-яка відповідальність до Покупця за порушення строків оплати не застосовується.
З огляду на викладене, відповідач був зобов'язаний оплатити поставлений товар:
- згідно видаткової накладної №РН-0000468 від 10.09.2019 на суму 82703,88 грн - до 10.10.2019;
- згідно видаткової накладної №РН-0000506 від 27.09.2019 на суму 78000,00 грн - до 28.10.2019 (відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України, оскільки останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день);
- згідно видаткової накладної №РН-0000532 від 09.10.2019 на суму 93408,00 грн - до 08.11.2019.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором про переведення боргу №62/М/2019 від 20.11.2019 та Додатковою угодою до Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017 відповідач не оплатив вартість поставленого товару.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Як вбачається з положень Договору про переведення боргу №62/М/2019 від 20.11.2019, відповідач як Новий боржник зобов'язався виконати зобов'язання первісного боржника в сумі 695878,32 грн згідно Договору поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів проведення оплати відповідачем за Договором про переведення боргу №62/М/2019 від 20.11.2019. Положеннями самого Договору не конкретизується, що саме входить в суму 695878,32 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 254111,88 грн основного боргу за Договором поставки №71/РТ/2017 від 26.04.2017.
Відповідно до п.4.1. Договору поставки у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, провівши перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних (згідно видаткової накладної №РН-0000468 від 10.09.2019 на суму 82703,88 грн за період з 11.10.2019 по 10.06.2021; згідно видаткової накладної №РН-0000506 від 27.09.2019 на суму 78000,00 грн за період з 29.10.2019 по 10.06.2021; згідно видаткової накладної №РН-0000532 від 09.10.2019 на суму 93408,00 грн за період з 09.11.2019 по 10.06.2021) суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 23851,19 грн інфляційних нарахувань в межах заявлених позовних вимог та 12360,60 грн 3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4354,95 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученням №3273 від 10.06.2021.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.ФРУТ» (ідентифікаційний код 41179849; 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, ВУЛИЦЯ АРТИЩІВСЬКА, будинок 9, корпус 1) на користь Приватного підприємства «Святогора» (ідентифікаційний код 38037550; 79005, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОЦЮБИНСЬКОГО, будинок 1, квартира 12Б) 254111,88 грн (двісті п'ятдесят чотири тисячі сто одинадцять гривень 88 копійок) основного боргу, 23851,19 грн (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят одна гривня 19 копійок) інфляційних нарахувань, 12360,60 грн (дванадцять тисяч триста шістдесят гривень 60 копійок) 3 % річних та 4354,85 грн (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 85 копійок) судового збору.
3. Відмовити в частині позовної вимоги про стягнення 6,4 грн 3 % річних.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 17.08.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк