Іменем України
17 серпня 2021 року
м. Харків
справа 635/723/13-ц
провадження №22-ц/818/2416/21,
провадження №22-ц/818/2418/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів у частці від заробітку, зобов'язання брати участь у додаткових витратах на хворого батька та відшкодування витрат на утримання спільного майна; за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2020 року, постановлену під головуванням судді Пілюгіної О.М., в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області, -
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення суду від 04 лютого 2014 року та від 14 лютого 2020 року у справі за вищевказаним позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. ОСОБА_1 зазначає, що наявні підстави для роз'ясненняухвал суду від 04 лютого 2014 року та від 14 лютого 2020 року, оскільки є незрозумілим питання проведення індексації аліментів на його утримання.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без задоволення заяву позивача про роз'яснення рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що, у відповідності до вимог ст. 271 ЦПК України, відсутні підстави для роз'яснення рішення суду від 04 лютого 2014 року та від 14 лютого 2020 року у справі за вищевказаним позовом.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що у січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів у частці від заробітку, просив зобов'язати синів брати участь у додаткових витратах на хворого батька, інваліда 2 групи та відшкодування витрат на утримання спільного майна.
17 квітня 2013 року ухвалою Харківського районного суду Харківської області вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів у частці від заробітку, зобов'язання брати участь у додаткових витратах на хворого батька та відшкодування витрат на утримання спільного майна, роз'єднано у самостійні провадження з вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів у частці від заробітку, зобов'язання брати участь у додаткових витратах на хворого батька та відшкодування витрат на утримання спільного майна (а.с.74 т.1).
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Збільшено розмір аліментів на утримання непрацездатного батька, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 згідно рішення Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2011 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 280 грн. щомісячно замість 200 грн., до зміни матеріального положення чи стану здоров'я сторін, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили. В задоволенні вимог в частині зобов'язання сина брати участь у додаткових витратах на придбання телефону, ліків, одягу, харчів; а також в частині відшкодування витрат на утримання спільного майна у сумі 4600 грн. - ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с.102-105 т.1).
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 лютого 2014 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 21 травня 2013 року - задоволено. Роз'яснено позивачу, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі на підставі ч.2 ст.184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно п.8 ст. 8 ЦПК України, у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (а.с.136-137 т.1).
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Барсегяна Арутюна Овсеповича про зобов'язання державного виконавця усунути порушення щодо нарахування індексації аліментів з 01 червня 2013 року до 31 липня 2019 року відповідно до раніше ухвалених судових рішень по справі (а.с.162-165 т.2). У вказані ухвалі зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом про індексацію аліментів, що призначені за рішенням суду від 21 травня 2013 року, та рішення судом з цього приводу не ухвалювалося, тому відсутні підстави для проведення індексації аліментів з 01 червня 2013 року і державний виконавець після набрання чинності ЗУ № 1368-VIII від 17.05.2016 року проводить індексацію аліментів на утримання заявника відповідно вимог чинного законодавства з червня 2016 року, а в рішенні Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2013 року по справі № 635/723/13-ц, яке роз'яснено ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 лютого 2014 року, відсутні дані, що аліменти підлягають індексації.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 червня 2020 року залишена без змін ухвала Харківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с.231-235 т.2).
Обгрунтовуючи заяву про роз'яснення ухвал суду від 04 лютого 2014 року та від 14 лютого 2020 року у справі за вищевказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що мотивувальні частини вказаних рішень суду йому є незрозумілими в частині питання індексації аліментів, які підлягають стягненню на його утримання за рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 травня 2013 року.
Відповідно до приписів ч.1, 3 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.21Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню
Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, за змістомст.271 ЦПК України, та з врахуванням наведених роз'яснень, які містяться в зазначених постановах Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвали, які просить роз'яснити позивач, залишені без змін судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 просить суд роз'яснити мотивувальну частину ухвал Харківського районного суду Харківської області від 04 лютого 2014 року та від 14 лютого 2020 року (а.с.1 т.3).
Колегія суддів вважає, що передбачені процесуальним законом підстави для роз'яснення рішення від 04 лютого 2014 року та від 14 лютого 2020 року відсутні, оскільки вони є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містять вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.
Доводи заявника, які викладені в заяві про роз'яснення рішення, не є підставою для роз'яснення рішення суду у відповідності до вимог ст. 271 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: А.В. Котелевець
Н.П. Пилипчук
Повне судове рішення виготовлено 17.08.2021 року.