Постанова
Іменем України
17 серпня 2021 року
м. Харків
справа № 642/4676/20
провадження № 22-ц/818/4294/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в особі представника Крилової Олени Леонідівни, на заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 27 січня 2021 року, ухвалене суддею Бородіної О.В., -
У серпні 2020 року Акціонерне товариство комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 136124 грн. 15 коп., а також понесені АТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заявою № б/н від 06.05.2010 року відповідач отримав у АТ КБ «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві б/н від 06.05.2010 року. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 13.08.2020 має заборгованість у розмірі 223 144.83 грн., яка складається з 426,70- заборгованість за кредитом; 218 056,63 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4661,50 грн.- заборгованість за пенею. Кредитодавець на свій розсуд вимагає від божника частину суми заборгованості за кредитом, а саме : заборгованість за кредитом- 426,70 та 135697, 45 грн. заборгованість по процентам за користуванням кредитом з 06.05.2010 по 31.08.2019..
Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 27 січня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» - задоволено частково Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.05.2010 року в загальному розмірі 448,91 грн., яка складається з: 426,70 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22,21 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 6,92 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в цій частині. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 05.05.2010 року відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 зі строком дії відповідно до 01/14. У подальшому картка перевипускалася 09.02.2018 року терміном дії до 12/21, отже перебіг позовної давності починається зі спливом останнього дня місяця дії картки - 31.12.2021 року, тобто позовні вимоги були заявлені в межах строків позовної давності. Крім того, не погоджуються з рішенням суду в частині стягнення відсотків, оскільки відповідачем була підписана довідка про умови кредитування.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 06.05.2020 року ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», за яким відповідач отримав кредит у вигляді поновлювального кредитного ліміту на картковий рахунок з використанням платіжної картки Кредитка «Універсальна».
В анкеті-заяві позичальник своїм підписом засвідчив, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, та зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на вказаному сайті ПриватБанку.
Згідно Довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду, яка підписана позичальником 06.05.2010, погоджена сторонами базова процентна ставка за кредитом становила: 0,01% річних - протягом 30 днів по кожній витраті та 3,0% в місяць, що нараховується на залишок заборгованості.
При укладенні договору відповідач погодився на запропоновані банком умови кредитування, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна 30 днів пільгового періоду» від 06.05.2010, які відповідають вимогам статей 1055, 207 ЦК України щодо обов'язкової письмової форми кредитного договору, та не спростовані відповідачем.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів відповідачка зобов'язалася сплатити пеню та штраф, у розмірах, в залежності від виду кредитної картки.
Згідно наданого Банком розрахунку станом на 13.08.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 223 144.83 грн., яка складається з 426,70- заборгованість за кредитом; 218 056,63 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4661,50 грн.- заборгованість за пенею. Кредитодавець на свій розсуд вимагає від божника частину суми заборгованості за кредитом, а саме : заборгованість за кредитом- 426,70 та 135697, 45 грн. заборгованість по процентам за користуванням кредитом з 06.05.2010 по 31.08.2019..
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника 06 травня 2010 року відсоткова ставка за кредитом не визначена.
Між тим, в погодженій сторонами та підписаній відповідачем довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 06 травня 2010 року (а.с.19), зазначана відсоткова ставка - 36% на рік (3,0% на місяць).
Отже, під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 36,00 % на рік, яка, як вбачається із наданого Банком розрахунку не змінювалася.
Відповідно до частини другої ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Як вбачається з довідки між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був підписаний кредитний договір, за яким надано кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до 01/14.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог було надано суду довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_2 згідно кредитного договору б/н отримала в тому числі картку № НОМЕР_3 , відкриту 09.02.2018 року, терміном дії до 12/21 року.
Між тим, з виписки про рух коштів вбачається, що вказаною кредитною карткою № НОМЕР_3 відповідач не користувалася, за період відкриття зазначеної картки здійснювалися виключно нарахування відсотків та штрафних санкцій банком, та здійснювалось автоматичне списання коштів.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кредитна картка № НОМЕР_3 , була фактично отримана відповідачем.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №759/6799/15-ц та від 03 червня 2020 року у справі №569/13606/17-ц.
Надані АТ КБ «ПриватБанк» пояснення суду апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів того, що відповідачем згідно кредитного договору б/н отримано в тому числі картку № НОМЕР_3 , відкриту 09.02.2018 року, терміном дії до 12/21 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за відсотками у сумі 22,21 грн., оскільки у спірних правовідносинах строк кредитування визначається строком дії кредитної картки, що закінчився 31.01.2014, отже право банку нараховувати передбачені договором проценти за кредитом обмежується даним строком.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вирішив справу на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 27 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.В. Маміна
С.С. Кругова