Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/627/21 Головуючий у суді І-ї інстанції
Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_1
16.08.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2021, якою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Малинського району Житомирської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працюючого, розлученого, перебуваючого у цивільному шлюбі та проживаючого спільно з ОСОБА_7 , осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_8 ,
захисник- адвокат - ОСОБА_5 ,
В провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20.07.2021 про направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду 22.07.2021 надійшов обвинувальний акт, направлений прокурором Долинського відділу Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 , у кримінальному проваджені, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2021 за № 12021121030000122, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.08.2021.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не пов'язаний з обмеженням волі.
Зазначила, що існування ризиків лише перелічені слідчим, однак доказів ії існування судом не досліджувалося.
Обвинувачений має постійне місце проживання, проживає разом із співмешканкою в с. Інгульське Кропивницького району Кіровоградської області.
Щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого та свідків, то вказане може бути попереджено покладення на нього відповідних обов'язків, як от обов'язок утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженні поза межами здійснення процесуальних дій.
З метою забезпечення контролю органами НП за поведінкою обвинуваченого у разі зміни йому запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, члени його сім'ї (співмешканка) надасть свою згоду на безперешкодний доступ працівників НП до домоволодіння.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини з якими закон пов'язує можливість, як застосування, так і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тому числі наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Відповідно вимог статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке з урахуванням положень статей 12, 24 КК України є умисним тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2021 ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, у зв'язку з продовженням існуванням ризиків ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_6 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених п.п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_6 офіційно не працює, проживає не за місцем реєстрації, схильний до вживання спиртних напоїв, а отже не має достатньо стійких соціальних зв'язків, що у сукупності з тяжкістю інкримінованого злочину та відповідно з мірою можливого покарання, - вказує на наявність ризиків: переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків, яких на час розгляду даного клопотання ще не допитано; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо незаконності подальшого його утримання під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.
Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_6 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підставою для скасування судового рішення є не будь - яке порушення вимог КПК України, а лише допущення судом істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Вирішення питання про запобіжні заходи відносно кількох обвинувачених одним судовим рішенням не заборонено чинним КПК і це не тягне за собою порушення індивідуалізації та персоніфікації кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422-1, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2021, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3