Єдиний унікальний номер 722/921/21
Номер провадження 1-в/722/89/21
12 серпня 2021 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
представника СВК 67 ОСОБА_4
та засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни в режимі відеоконференції клопотанняадвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_5 , про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт,-
Адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах засудженого ОСОБА_5 , звернувся до суду з вказаним вище клопотанням про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт.
Обґрунтовуючи подане клопотання, адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на стан здоров'я засудженого, його поведінку і ставлення до праці під час відбування покарання, вважає, що засуджений ОСОБА_5 на даний час довів своє виправлення.
З підстав, передбачених ст.82 КК України, просив замінити засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину покарання призначену вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2019 року, на більш м'яке, за саме на виправні роботи.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та представник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували щодо клопотання та просили у його задоволенні відмовити, обґрунтовуючи тим, що засуджений ОСОБА_5 під час відбування покарання не досяг необхідного ступеню виправлення, передбаченого ст.82 КК України, та застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким не заслуговує.
Розгляґд клопотання здійснювався за відсутності захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 , який у поданому клопотанні просив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши письмові матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно вироку Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2019 року засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.4 ст.187, ст.69 КК України, до 4-х років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 відраховується з моменту затримання, а саме з 12.04.2019 року.
Згідно розпорядження, вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2019 року відносно засудженого ОСОБА_5 набрав законної сили 16.01.2020 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24.01.2020 року зараховано засудженому ОСОБА_5 , в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 12.04.2019 року по 16.01.2020 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, внаслідок зарахування засудженому ОСОБА_5 у строк відбування покарання вказаного вище періоду попереднього ув'язнення, кінцевим строком відбування ним покарання у виді позбавлення волі є 07.07.2022 року.
Згідно ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Отже, виходячи із вказаної норми кримінального закону, заміна засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким, є правом, а не обов'язком суду.
Згідно п.3 ч.4 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
ОСОБА_5 , який засуджений за вчинення умисного особливо тяжкого злочину (ч.4 ст.187 КК України), на даний час відбув більше двох третин строку призначеного покарання.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, під час судового розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Із досліджених судом матеріалів клопотання та особової справи засудженого встановлено, що ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 12.04.2019 року. В державну установу «Сокирянська виправна колонія (№67)» прибув 13.03.2020 року.
Як вбачається із довідки про заохочення і стягнення на засудженого та матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_5 за час перебування в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор (№33)» та в період відбування покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався, у жодному випадку не заохочений.
Згідно довідки відділу організації та нормування праці №187 від 05.08.2021 року, а також особової справи встановлено, що по прибуттю до установи і по даний час до будь-яких оплачуваних робіт не залучається у зв'язку із стійким небажанням працювати.
Згідно довідки бухгалтерії №104, станом на 05.08.2021 року, виконавчих листів щодо засудженого ОСОБА_5 в установі на виконанні не перебуває.
Відповідно до довідки медичної частини №140 від 05.08.2021 року засуджений практично здоровий, працездатний, на даний час стан здоров'я засудженого задовільний.
Згідно характеристики, затвердженої 06.08.2021 року в.о. начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_7 , встановлено, що засуджений ОСОБА_5 у відношенні до персоналу установи напоказ тактовний. По відношенню до інших засуджених вживчивий, дружні стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості. Спальне місце та приліжкову тумбочку не завжди утримує в чистоті та порядку, має переважно охайний зовнішній вигляд. Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні відвідує під контролем і лише в якості спостерігача. Не завжди робить для себе належні висновки. Участі у програмах диференційованого виховного впливу не бажає приймати, роботи із самообслуговування та з благоустрою установи виконання покарань виконує неохоче та лише під контролем, до виконання даних робіт відноситься безвідповідально. Згідно вироку суду вину у вчиненому злочині визнав.
Відповідно до наявних в особовій справі засудженого виписок з протоколів засідання комісії відділення з оцінки ступеню виправлення засуджених, засуджений ОСОБА_5 :
- станом на 06.07.2020 року - не став на шлях виправлення (протокол №4 від 06.07.2020 року);
- станом на 25.01.2021 року - не став на шлях виправлення (протокол №1 від 25.01.2021 року).
Згідно ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК).
Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, із урахуванням особи засудженого ОСОБА_5 , суд не вбачає процесу достатніх позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого, а тому приходить до висновку, що останній на даний час не досяг відповідного ступеню виправлення, передбаченого ст.82 КК України, як «став на шлях виправлення».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт.
На підставі ст.82 КК України, ст.ст.6, 102, 107, 118 КВК України, керуючись ст.ст.369-372, 376, 392, 395, 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_5 , про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді виправних робіт- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії повного тексту ухвали.
Суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 17.08.2021 року