17.08.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/383/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленів"
вул. Довженка, буд. 19, с.Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77611
ел. пошта: leniv_ltd@ukr.net
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода"
вул. 22-го Січня, буд. 83, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл.
ел. пошта: cbm-osmoloda@ukr.net
про стягнення заборгованості в сумі 38 052 грн 77 коп.
без повідомлення (виклику) представників сторін
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленів" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №10 від 16.03.2016 в розмірі 38 052 грн 77 коп., з яких: 27899 грн 33 коп. основного боргу, 4 951 грн 50 коп. пені, 3 406 грн 06 коп. інфляційних втрат та 1795 грн 47 коп. 3% річних.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2021, суд прийняв суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Копії ухвали від 05.05.2021, направлені сторонам за юридичними адресами, вручено позивачу - 12.05.2021, а відповідачу - 11.05.2021, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.
24.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 20.05.2021 (вх. №7546/21).
27.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№7887/21) та клопотання про виправлення описок в позовній заяві (вх.№7888/21).
15.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло заперечення б/н від 11.05.2021 (вх. №9019/21).
18.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 16.06.2021 (вх. №9338/21) про залишення заперечення без розгляду.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення договірних зобов'язань по договору про надання послуг №10 від 16.03.2016 не здійснив оплати за надані послуги відповідно до актів надання послуг №221 та №222 від 28.02.2021, у зв"язку із чим виникла заборгованість у розмірі 27 899 грн 33 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 4 951 грн 50 коп., втрати від інфляції в сумі 3 406 грн 06 коп. та 3% річних в сумі 1795 грн 47 коп.
Позиція відповідача. Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що строк договору про надання послуг від 16.03.2016 закінчився 18.03.2018; акти про надання послуг не містять вказівки на те, що такі послуги були надані на підставі договору; акти не містять інформації про те, в який строк замовник має обов"язок здійснити оплату товару, тобто строк оплати не встановлений, відповідно зобов"язання відповідача по оплаті не настало. Разом з тим, просить застосувати до вимоги про стягнення пені строки позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
16.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленів" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода" (відповідач, замовник) укладено договір №10 про надання послуг (а.с. 11-13), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов"язується за завданням замовника, власними силами надати замовнику послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
У розділі 2 договору сторони погодили відомості про послуги, зокрема: реставрація, загострення, ремонт деревообробного інструменту, інші послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення (п.п.2.1.1.-2.1.4).
Згідно з п. 2.2 договору, послуги надаються виконавцем протягом трьох робочих днів з моменту отримання відповідного замовлення від замовника та погодження з останнім їх обсягу та вартості.
У розділі 3 сторони погодили ціну та умови оплати.
Вартість послуг визначається сторонами за результатами їх надання, та фіксується в актах про надані послуги (п. 3.1).
Акт про надані послуги підписується сторонами після їх фактичного надання (п. 3.2).
Замовник зобов'язаний перерахувати суму грошових коштів, зазначену в акті про надані послуги протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання такого акту (п. 3.3).
Замовник має право відмовитись від підписання акту надання послуг, якщо буде встановлено, що такі послуги надані не в повному обсязі, або ж надані не якісно. Оплаті підлягають тільки ті послуги, які виконані якісно, в повному обсязі та щодо яких між сторонами підписано відповідний акт (п. 3.4).
Пунктом 5.1 передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 5.5 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі 5 % від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.
Згідно з п. 9.1, договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 16 березня 2017 року. Дія договору автоматично пролонгується терміном на один рік, якщо жодна зі сторін письмово не виразила бажання припинити його дію не менше чим за 30 днів до дати закінчення дії договору. Після закінчення річного терміну дію договору може бути припинено в будь-який час після письмового повідомлення, направленого одною зі сторін іншій стороні не менше чим за 30 днів до передбачуваної дати припинення дії договору.
Відповідно до акту надання послуг №221 від28.02.2019, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками, ТОВ "Ленів" (позивач) надав ТОВ ЦБМ "Осмолода" 9відповідачу) послуги по загостренню деревообробних інструментів на суму 4668 грн 00 коп., а відповідно до акту №222 від 28.02.2019 - послуги по ремонту, загостренню реставрації деревообробного інструменту на суму 23231 грн 33 коп. Підставою надання послуг у вказаних актах зазначено: договір про надання послуг (а.с.14, 16).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його вимог не допускається.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між сторонами виникли господарські відносини на підставі договору про надання послуг №10 від 16.03.2016, за умовами якого сторони означили види послуг, які надаються виконавцем: реставрація, загострення, ремонт деревообробного інструменту, інші послуги з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення(п.п.2.1.1.-2.1.4).
Як вбачається з актів наданих послуг № 221 від 28.02.2021 та №222 від 28.02.2021 виконавцем були виконані роботи (надані послуги) з переліку послуг, наведених в договорі на загальну суму 27899 грн 33 коп.
Замовник послуги прийняв та підписав акти наданих послуг, що не заперечується ним у відзиві на позов. Претензій до якості чи обсягу наданих послуг матеріали справи не містять.
Суд критично оцінює доводи відповідача про закінчення строку дії договору, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. (ст. 905 ЦК України).
В п.9.1 договору №10 від 16.03.2016 сторони погодили, що дія договору автоматично пролонгується терміном на один рік, якщо жодна зі сторін письмово не виразила бажання припинити його дію не менше чим за 30 днів до дати закінчення дії договору. Після закінчення річного терміну дію договору може бути припинено в будь-який час після письмового повідомлення, направленого одною зі сторін іншій стороні не менше чим за 30 днів до передбачуваної дати припинення дії договору.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору та протягом місяця до дати закінчення цього строку мали місце заперечення однієї з сторін щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Доказів того, що одна зі сторін у встановлений законом місячний строк до закінчення договору, чи в будь-який час зверталася про його припинення матеріали справи не містять.
Таким чином, в силу норм чинного законодавства та умов договору №10 від 16.03.2016, дія вказаного договору продовжувалася на той же строк і на тих же умовах, відповідно договір є чинним, а відтак обов"язковий для виконання сторонами.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг на загальну суму 27 899 грн 33 коп. У актах наданих послуг вказана підстава надання послуг - договір про надання послуг. Доказів того, що між сторонами були укладені інші договори надання послуг матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що виконані позивачем роботи (послуги) згідно актів надання послуг №№221 та 222 від 28.02.2019 вчинені саме на виконання умов договору про надання послуг від 16.03.2016.
Доводів в спростування заявлених позивачем вимог чи доказів оплати за надані послуги відповідач суду не надав.
За наведених обставин у їх сукупності, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 27 899 грн 33 коп. заборгованості за надані послуги є обґрунтованими і належать до задоволення.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
Прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем відповідно до умов п.3.3. договору про надання послуг від 16.03.2016 настало 06.03.2019 (після спливу 5 календарних днів після підписання актів наданих послуг).
Позивач розраховує 3% річних та інфляційні втрати за період з 05.03.2019 по 26.04.2021. Відповідно до розрахунку 3% річних складають 1795 грн 47 коп., інфляційні втрати - 3406 грн 06 коп.
Суд здійснив перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних збитків в системі ІПС "Законодавство" за період з 06.03.2019 (дня прострочення) по 26.04.2021 (по заявлений період), відповідно до якого за вказаний період сума 3% річних склала 1793 грн 20 коп., сума інфляційні втрат - 3536 грн 86 коп.
Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, отже до стягнення підлягають 3% річних в сумі 1793 грн 20 коп. та інфляційні втрати в сумі 3406 грн 06 коп.
В задоволенні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 4951 грн 50 коп. слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до п. 5.5 договору про надання послуг від 16.03.2016 сторони обумовили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі 5 % від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.
В ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За встановлених судом обставин, зобов"язання відповідача перед позивачем мало бути виконане у строк до 05.03.2019, прострочення виконання зобов"язання настало 06.03.2019, відповідно право на нарахування пені за прострочення відповідачем виконання зобов"язання по оплаті за виконані позивачем роботи припинилося через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме - 05.09.2019.
Згідно розрахунку позивача за період з 05.03.2019 по 05.09.2019 нараховано 4951 грн 50 копійок.
Судом здійснено перахунок пені в системі ІПС "Законодавство" в межах шестимісячного строку з дня прострочення виконання зобов"язання (з 06.03.2019 по 05.09.2019), відповідно до якого розмір пені становить 4924 грн 04 коп.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідач заявив про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог про стягнення пені, посилаючись на сплив встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України спеціального річного строку позовної давності для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 1 ч. 21 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи викладене, у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у розмір 27 грн 46 коп. належить відмовити у зв"язку з необґрунтованістю, а у розмірі 4924 грн 04 коп. - у зв"язку з пропуском строку позовної давності.
За наведених обставин, позов ТОВ "Ленів" належить до задоволення частково.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Судовий збір, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр будівельних матеріалів "Осмолода" (вул. 22-го Січня, буд. 83, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., код 31044378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленів" (вул. Довженка, буд. 19, с.Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77611, код 37486384) - 27 899 (двадцять сім тисяч вісімсот дев"яносто дев"ять) гривень 33 коп. заборгованості, 3406 (три тисячі чотириста шість) гривень 06 коп. інфляційних втрат, 1793 (одну тисячу сімсот дев"яносто три) гривні 20 коп. 3% річних та 1974 (одну тисячу дев"ятсот сімдесят чотири) гривні 44 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 17.08.2021
Суддя О. В. Рочняк