Справа № 635/2607/20
Провадження по справі № 2/635/1354/2021
17 серпня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Полоз М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат на дитину,
Позивач ОСОБА_1 , пред'явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_2 , звернувшись в подальшому із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на неповнолітню дитину у розмірі 24407,96 гривень.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
У судові засідання, призначені на 26 жовтня 2020 року на 10 годину 30 хвилин, на 03 грудня 2020 року на 13 годину 30 хвилин, на 17 березня 2021 року на 16 годину 00 хвилин, на 05 липня 2021 року на 12 годину 30 хвилин, на 16 липня 2021 року на 11 годину 00 хвилин та на 17 серпня 2021 року на 11 годину 30 хвилин, позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, про що в матеріалах справи маються відповідні докази, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі висновки зробив Верховний Суд в постанові від 15 квітня 2020 року по справі № 201/10953/18-ц.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України вбачається, що суд залишає заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; він повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Як свідчать матеріали справи, позивач, будучи своєчасно і належним чином повідомленою про день час та місце розгляду справи, неодноразово не з'являлась у судові засідання, в тому числі два рази поспіль, у зв'язку з чим судові засідання відкладались. Будучи належним чином проінформований про хід розгляду позову, позивач не проявляла належну увагу в захисті своїх інтересів та не вживала необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями судового процесу. Із заявами про розгляд справи за її відсутності протягом всього знаходження даної справи в провадженні суду, а саме з 06 травня 2020 року, позивач також не зверталась. Надані сторонами докази не дають можливості розглянути справу за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оскільки такі докази мають фактичні дані, які підлягають з'ясуванню саме під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, встановивши те, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з'явилась у зазначені судові засідання, не надала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності, а її нез'явлення перешкоджає розгляду справи, виходячи з вимог ст.ст. 223, 257 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
При цьому, суд вважає, що право ОСОБА_1 на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що стали підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.44, 223, 247, 257 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат на дитину- залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя Т.В.Бобко