Справа №2034/9097/2012
Провадження № 6/635/188/2021
17 серпня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Полоз М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ПАРІС» звернулось до суду із заявою, якою просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» за виконавчим листом №2034/9097/2012, виданим на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви посилалось на те, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 14585,10 гривень. 23 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» укладений договір про відступлення права вимоги №2230/К, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» відступив, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» набув право вимоги за кредитним договором №001-20187-090607 від 09 червня 2007 року до боржника ОСОБА_1 .
Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи мається заява за підписом директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» Клевець С.В. про розгляд справи за відсутності представника. Стягувач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Боржник у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №2034/9097/2012, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заочним рішення Харківського районного суду Харківської області від09 жовтня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” задоволені, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банкстягнуто суму заборгованості за кредитним договором № 001-20187-090607 від 09 червня 2007 року станом на 06 червня 2012 року в сумі 14 370,50 гривень, судовий збір у розмірі 214,60 гривень, а всього 14 585,10 гривень.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо пред'явлення виконавчих листів за вказаним рішенням до виконання.
23 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» (Новий Кредитор) укладений договір про відступлення прав вимоги №2230/К, за умовами якого, зокрема, перебачено, що в порядку та на умовах, визначених договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених Договором. Новий кредитор в день укладення Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати сум, передбачених ст. 625 ЦК України.
Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору №2230/К про відступлення прав вимоги від 23 квітня 2020 року, до Нового кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» перейшло право вимоги в тому числі до боржника до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №001-20187-090607 від 09 червня 2007 року.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір до Договору №2230/К про відступлення прав вимоги від 23 квітня 2020 року підписаний сторонами і скріплений печатками. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання недійсним вказаного договору.
Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС», а останнє набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №001-20187-090607 від 09 червня 2007 року.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей512,514 ЦК України,статті 15 Закону України«Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Саме такий правовий висновок викладено викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей512,514 ЦК Українитастатті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПКУкраїни визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження№ 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).
Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» про заміну стягувача його правонаступником.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.247, 442 ЦПК України, суд-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС», стягувач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження- задовольнити повністю.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ПАРІС» за виконавчими листами, виданими на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року по справі №2034/9097/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя Т.В. Бобко