ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"17" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/729/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Тячів
до Фізичної особи - підприємця Закуреного Володимира Володимировича, м. Рахів про стягнення суми 364 800 грн. (з врахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог),
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача - Личко Л.М., адвокат, довіреність б/н від 15.07.2018 року
Відповідача - Стецяк Т.І., адвокат, ордер серії ЗР № 59678 від 15.12.2019 року
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Тячів заявлено позов до Фізичної особи - підприємця Закуреного Володимира Володимировича, м. Рахів про стягнення суми 169 800 грн. Клопотанням б/н від 25.09.2019 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму 364 800 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2021 року судове засідання у справі № 907/729/18 відкладено на 17.08.2021 року.
У судовому засіданні 17.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" подало заяву б/н від 17.08.2021 про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду даної справи. Заява обґрунтована покликанням на те, що позивач у заявленому позові пов'язує факт отримання послуги місця доставки митних вантажів із здійсненням відповідачем митного оформлення вантажу, тобто, стверджує, що послуга споживається в процесі митного оформлення. При цьому, наголошує на тому, що суддя Пригара Л.І. проголосила рішення у справі № 907/399/18 в аналогічних правовідносинах, однак з іншим відповідачем, яке на даний момент переглядається в апеляційному порядку. На думку позивача, наявність судового рішення, де суддею висловлено свою позицію з приводу правовідносин, які є аналогічними до даної справи, не може розцінюватися таким що надає достатньо гарантій, щоб відкинути всі легітимні підстави сумніватися в упередженості судді для стороннього спостерігача та відповідних учасників справи.
Суд встановивши, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал" у заяві про відвід судді Пригари Л.І. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість та необ'єктивність судді Пригари Л.І. при розгляді даної справи, а містять лише незгоду позивача із процесуальним рішенням судді, ухваленого у справі № 907/399/18, ухвалою від 17.08.2021 року визнав необґрунтованим відвід судді Пригари Лесі Іванівни від розгляду справи № 907/729/18.
За приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам /справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, яка врегульовує питання недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
На підставі ч. 9 ст. 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).
За приписами ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Положеннями ст. ст. 6, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Статтею 10 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.
Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року № 1 був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики (далі - Коментар).
В цьому Коментарі зазначено, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості у чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя; потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.
В Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Згідно з положеннями коментованої статті підставою для самовідводу може стати обставина, коли судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Це означає, що особисто судді стали відомі певні обставини або факти, які потенційно можуть вплинути на прийняття ним рішення по справі або викликати у сторін сумніви в справедливості та об'єктивності судді.
Як вбачається із поданої позивачем заяви про відвід судді Пригари Л.І. від розгляду даної справи, наведені в її обґрунтування аргументи позивача зводяться до незгоди останнього із висловленням позиції судді при ухваленні рішення у справі № 907/399/18. В даному випадку, на розгляді у головуючого судді Пригари Л.І. перебувала справа № 907/399/18, у якій досліджувалися окремі аналогічні обставини, за участі ТОВ "Термінал".
Наведена обставина не може бути підставою для висновку про наявність упередженості чи заінтересованості складу суду. Проте, суд не виключає, що під час розгляду справи будь-який із її учасників може заявити про недовіру складу суду з цієї підстави. Відтак, суд враховує, що з суб'єктивної точки зору учасників справи діючий склад суду при розгляді даного позову може вважатися не цілком безстороннім.
З метою уникнення будь - яких сумнівів в неупередженості судді Пригари Л.І. по відношенню до позивача, які можуть спричинити сумніви у безсторонності вказаної судді в інших учасників судового процесу, наслідком чого може бути скасування будь-якого судового рішення, прийнятого суддею у даній справі, можливого подання позивачем аналогічних заяв про відвід із такими самими аргументами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення самовідводу судді Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/729/18.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи безстороннім судом та з метою виключення сумнівів щодо неупередженого розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід головуючого судді Пригари Л.І. від розгляду справи № 907/729/18 та передати справу на повторний автоматизований розподіл у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ст. ст. 35, 36, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Пригари Лесі Іванівни у розгляді справи № 907/729/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Тячів до Фізичної особи - підприємця Закуреного Володимира Володимировича, м. Рахів про стягнення суми 364 800 грн. (з врахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог).
2. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
3. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 17.08.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.