61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
10.08.2021 Справа № 905/1050/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815), в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108)
до відповідача: приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191075)
про стягнення штрафу в сумі 41 765,00 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення штрафу в сумі 41 765,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем ваги відправленого вантажу за накладною №53177093, що підтверджується комерційним актом № 454201/7 від 23.02.2021
Представник позивача під час розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглянути справу без його участі. 05.08.2021 на адресу суду надійшли пояснення по справі з приводу доданого до позовної заяви акту загальної форми № 43768 від 22.02.2021 ст. Покровськ. Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, вказаний акт сформовано в електронному вигляді на станції Покровськ по прибуттю поїзда № 2111, в якому маршрутом прибуло 57 вагонів. Як зазначено в описовій частині акту, головою потягу був вагон № 60275674, хвостовою частиною вагон № 566822107, считано - 57 вагонів. Вагони у кількості 57 були оформлені за різними перевізними документами (накладними), й однією з накладних на вагони була накладна № 53177127 (вагон № 60275674) та номер цієї накладної, номер вагону при оформленні акту загальної форми в електронному вигляді підтягнувся в зазначеній до графи «накладна №» «вагон №», так як програма передбачає лише вписування невеликої кількості символів. Однак, саме цей акт загальної форми № 43768 від 22.02.2021 і був підставою в тому числі проведення контрольного зважування по станції Чаплине вагону № 53590568, який прямував у складі потяга № 2111, в якому маршрутом прибуло 57 вагонів, за накладною № 53177093, та за наслідком контрольного зважування якого було складено комерційний акт № 454201/7 від 23.02.2021.
Представник відповідача під час розгляду справи надав відзив, в якому просив зменшити розмір штрафних санкцій до однієї провізної плати.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
22.02.2021 за залізничною накладною на групу вагонів №53177093 зі станції Авдіївка Донецької області залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вагон з вантажем - кокс доменний (вологий), відправник : приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод».
При оформлені залізничної накладної №53177093 у вагоні №53590568 відповідачем вказано масу вантажу - 42900 кг.
Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах вантажовідправником.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтверджена відміткою представника відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил.
Згідно з п.1.2. Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Пунктом 1.3. Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
У відповідності до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
У графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджує представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов'язок перевіряти його масу.
Відповідно до матеріалів справи, 23.02.2021 на станції Чаплине Придніпровської залізниці проведено зважування вагону № 53590568, який прибув 22.02.2021.
В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №53177093 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Чаплине, про що складено комерційний акт №454201/7 від 22.02.2021.
Із зазначеного акту вбачається, що на підставі попутного акту загальної форми станції Покровськ №43768 від 22.02.2021 вагон подано на контрольне зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чаплине ЗАВ №1465 (держ. повірка 16.09.2020) виявилося: брутто 71 100 кг, тара з документа 23900 кг, нетто 47200 кг, що більше документа на 4300 кг. Згідно документа значиться: кокс доменний (вологий). Вантаж маркований по центру поздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Вага визначена відправником на вагонних вагах (100т) зав № 2. Брутто не вказано, тара 23900 кг, нетто 42900 кг. Фактично виявлено: поверхня вантажу вище бортів на 40-50 см, шапкою, маркування згідно ел. документа. Над 1-ми люками маються зниження рівня навантаження вантажу та технологічні скоси до торцевих дверей вагона близько 120 см-160 см х 280 смх80 см - 150 см. Маркування слабке, частково нанесене нерівномірно, частину вантажу не покриває. Вагон бездверний, люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Зважування здійснювала приймальник поїздів Помазан К.Г., у присутності приймальника поїздів Гуща Н.В. та начальника станції Чаплине (1 класу) Дрозд Г.М.
Доказів того, що комерційний акт з боку залізниці підписано не належними особами, суду не представлено.
На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, при перевірці вантажу у вагоні №53590568, який прибув з комерційним актом попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці №454201/7 від 22.02.2021 на підставі зазначеного комерційного акту станцією призначення складено комерційний акт №454201/7/179 від 23.02.2021 та зроблено відповідну відмітку у розділі “Є” комерційного акту №454201/7/179 від 23.02.2021, яку засвідчено підписом повноважних осіб.
Комерційний акт попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці №454201/7 від 22.02.2021 було зареєстровано на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці під №№454201/7/179 від 23.02.2021.
Відповідно до ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Зазначена правова позиція наведена також у постанові Верховного Суду у справі №914/2339/17 від 05.02.2019.
Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно приписів ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.
Тобто підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є також акт загальної форми, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини першої статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею, або акти загальної форми.
За змістом частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Відтак, надаючи оцінку комерційному акту № 454201/7 від 23.02.2021 суд враховує, що в розділі "А" зафіксовано, що вагон № 53590568 із потягом № 2113 прибув на станцію 22 лютого 2021 року. Також у вказаному акті зазначено про те, що він складений 23.02.2021 на станції Чаплине на додаток до акту станції Покровськ Донецької залізниці № 43768 від 22.02.2021 про невідповідність маси вантажу вказаної в документі (накладна № 53590568) з масою вантажу, завантаженої фактично.
При дослідженні доданого до позовної заяви акту загальної форми № 43768 від 23.02.2021 судом встановлено, що його складено на станції Покровськ Донецької залізниці щодо вагону № 60275674, який прямував у складі потягу № 2111 за залізничною накладною №53177127.
Під час розгляду даної справи від позивача надійшли пояснення, згідно яких вказаний акт сформовано в електронному вигляді на станції Покровськ по прибуттю поїзда № 2111, в якому маршрутом прибуло 57 вагонів. Як зазначено в описовій частині акту, головою потягу був вагон № 60275674, хвостовою частиною вагон № 566822107, считано - 57 вагонів. Вагони у кількості 57 були оформлені за різними перевізними документами (накладними), й однією з накладних на вагони була накладна № 53177127 (вагон № 60275674) та номер цієї накладної, номер вагону при оформленні акту загальної форми в електронному вигляді підтягнувся в зазначеній до графи «накладна №» «вагон №», так як програма передбачає лише вписування невеликої кількості символів. Однак, саме цей акт загальної форми №43768 від 22.02.2021 і був підставою в тому числі проведення контрольного зважування по станції Чаплине вагону № 53590568, який прямував у складі потяга № 2111, в якому маршрутом прибуло 57 вагонів, за накладною № 53177093, та за наслідком контрольного зважування якого було складено комерційний акт № 454201/7 від 23.02.2021.
Суд відхиляє доводи позивача, викладені у вищезазначених поясненнях, оскільки з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити, яка конкретна кількість вагонів та з якими номерами була відправлена за залізничною накладною № 53177093 у складі конкретного потягу, зокрема, чи входив спірний вагон № 53590568 до складу потягу № 2113, як зазначено у комерційному акті, чи до складу потягу № 2111, як зазначено у акті загальної форми № 43768 від 22.02.2021, на підставі якого, за твердженням позивача, було складено комерційний акт № 454201/7 від 23.02.2021.
Оскільки комерційний акт № 454201/7 від 23.02.2021 був складений на додаток до акту станції Покровськ № 43768 від 22.02.2021, а з огляду на приписи ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, суд вважає за більш вірогідну обставину складання комерційного акту № 454201/7 від 23.02.2021 саме на підставі даних, вказаних у акті загальної форми станції Покровськ №43768 від 22.02.2021.
Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи акту загальної форми № 43768 від 22.02.2021, складеного на станції Покровськ Донецької залізниці, вагону № 60275674, який прямував у складі потягу поїздом № 2111 за залізничною накладною №53177127, був складений у зв'язку з виявленою комерційною несправністю. Вантаж маркований по центру поздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. У наявності поверхня ванта вище бортів 40см-50 см, маркування відповідає ел.документам. Над 1-ми люками маються зниження рівня навантаження вантажу та технологічні скоси до торцевих дверей вагона близько 120 см-160 см х 280 смх80 см - 150 см. Маркування слабке, частково нанесене нерівномірно, частину вантажу не покриває. Вагон бездверний, люка зачинені, течі вантажу немає.
Таким чином, за висновком суду, викладені у акті загальної форми № 43768 від 22.02.2021 обставини стосуються саме вагону № 60275674, а не вагону № 53590568, за невірне зазначення маси вантажу в якому позивач просить стягнути штраф у розмірі 41 765,00 грн.
Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Оскільки матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену масу вантажу в сумі 41 765,00 грн., уз зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Під час розгляду даної справи відповідачем було заявлено клопотання про зменшення судом суми штрафу до однієї провізної плати.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд відмовляє у задоволенні заявленого відповідачем вказаного клопотання.
Відповідно до приписів ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення штрафу в сумі 41 765,00 грн. - відмовити.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 10.08.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2021.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова