вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"16" серпня 2021 р. Cправа № 904/6675/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллкомп" б/н від 20.07.2021 (вх. № 01-48/65/21) про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллкомп" (вул. Б.Хмельницького, 139, , м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000)
до: Фізичної особи-підприємця Заславського Дмитра Ілліча ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 1 471 319,11 грн,
До Господарському суду Вінницької області надійшли позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллкомп" до Фізичної особи-підприємця Заславського Дмитра Ілліча про стягнення 1 471 319,11 грн, які передано за підсудністю Господарським судом Дніпропетровської області відповідно до ухвали від 23.07.2021 у справі №904/6675/21.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №3010/20 від 30.10.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллкомп" заявлено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Заславського Дмитра Ілліча 1 471 319,11 грн, з яких: 1 201 200,00 грн - основного боргу; 29 054,59 - 3% річних, 111 542,50 грн. - інфляційних, 129 522,02 грн. - пені
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу майно, в межах ціни позову.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що за результатами аналізу загальнодоступних державних реєстрів, в тому числі Єдиного державного реєстру судових рішень, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек тощо, позивачу стало відомо, що:
- рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2018 по справі № 127/26248/17 стягнуто з Заславського Дмитра Ілліча на користь ОСОБА_2 заборгованість за Договором позики від 24.01.2017 в розмірі 1 002 712,33 грн та судові витрати в сумі 8 352,40 грн, що свідчить про те, що у відповідача окрім зобов'язань за Договором поставки №3010/20 від 30.10.2020 існують зобов'язання і за іншими господарськими договорами, укладеними з третіми особами;
- відповідач має грошові та майнові зобов'язання за Кредитними договорами та Договорами застави, укладеними з Акціонерним товариством "Міжнародний Інвестиційний Банк", а саме:
- за Кредитним договором №27.20-СВD.103 від 28.12.2020 розмір основного зобов'язання відповідача складає 90 000,00 доларів США.
На забезпечення виконання Заславським Д.І. своїх зобов'язань за наведеним Кредитним договором між відповідачем та Банком укладено: Договір застави товарів у переробці №27.20-СВD/РL.103-3 від 28.12.2020. Вартість предмета застави сторони оцінили у сумі 1 110 970,00 грн; Договір застави обладнання №27.20-СВD/РL.103-1 від 28.12.2020. Вартість предмета застави cторони оцінили у сумі 3 594 025,00 грн;
- за Кредитним договором №15.20-СВD.103 від 27.08.2020 розмір основного зобов'язання відповідача складає 1 500 000,00 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань за наведеним Кредитним договором між відповідачем та Банком укладено: Договір застави обладнання №15.20-СВD/РL.103-2 від 27.08.2020. Вартість предмета застави сторони оцінили у сумі 3 265 463,00 грн.; Договір застави обладнання №15.20-СВD/РL.103-1 від 27.08.2020. Вартість предмета застави сторони оцінили у сумі 1 801 333,30 грн.;
- за Кредитним договором №3.20-СВD.103 від 29.04.2020 розмір основного зобов'язання Відповідача складає 1 200 000,00 грн.
На забезпечення виконання зобов'язань за наведеним Кредитним договором між відповідачем та Банком укладено Договір застави обладнання №3.20-СВD/РL.103 від 29.04.2020;
- за Кредитним договором №5.19-СВD.103 від 22.04.2019 розмір основного зобов'язання відповідача складає 135 000,00 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань за наведеним Кредитним договором між відповідачем та Банком укладено: Договір застави обладнання №5.19-СВD/РL.103-2 від 22.04.2019; Договір застави товарів у переробці №5.19-СВD/РL.103-3 від 22.04.2019 року. Загальна вартість предметів застави сторони оцінили у сумі 1 108 046,61 грн.
Таким чином, на думку заявника, вбачається, що відповідачем активно ведеться господарська діяльність, отримуються кредити та укладаються договори на забезпечення виконання ним кредитних зобов'язань, що супроводжується передачею належного Заславському Д.І. майна в заставу.
З огляду на вищевикладене заявник вважає, наведені обставини вказують на реальну можливість відчуження значної частини майна відповідача з метою погашення заборгованості (виконання зобов'язань) перед третіми особами (Банком), що в свою чергу ускладнить виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог ТОВ "Оллком".
Також, у заяві вказано, що на квартиру Заславського Д.І. , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку відповідач набув на підставі Договору довічного утримання № 3546 від 03.07.2018, накладено заборону на нерухоме майно.
Вимоги позивача носять майновий характер, обсяг грошових коштів, що підлягає стягненню за позовною заявою складає 1 471 319,11 грн та є досить значним, у зв'язку з чим наявність заборон звернення стягнення на майно відповідача свідчить про те, що позивач буде позбавлений можливості у майбутньому отримати максимально необхідну суму за рахунок активів відповідача для задоволення своїх грошових вимог під час виконання рішення суду.
Відтак, на думку заявника, викладені вище обставини, наявність значної заборгованості перед позивачем, що є предметом спору у даній справі, відсутність документально підтверджених відомостей щодо вжиття відповідачем заходів, спрямованих на погашення такої заборгованості, дають підстави допускати ймовірність настання обставин, за яких належне відповідачу майно буде реалізоване, а наявні та отримані грошові кошти будуть направлені на погашення заборгованості за зобов'язаннями перед третіми особами.
Посилаючись на наведені вище обставини, заявник просить суд: в межах ціни позову в розмірі 1 471 319,11 грн вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне Заславському Дмитру Іллічу майно, в тому числі на:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яку відповідач набув на підставі Договору купівлі - продажу №28 від 17.01.2012;
- автомобіль марки Nissan Juke 2011 року випуску, об'єм двигуна 1618, зареєстрований 23.07.2013;
- частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙДІС" (код ЄДРПОУ 38635418) у розмірі 8 000,00 грн, що становить 25% статутного капіталу Товариства.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватися у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. Вказаної позиції, зокрема, притримується КГС ВС у постанові від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20, подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Предметом спору в даному випадку є вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Заславського Дмитра Ілліча заборгованості за договором поставки №3010/20 від 30.10.2020.
Разом з тим, на переконання суду, обраний заявником захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача у даній справі не є таким, що перебуває у зв'язку з предметом позовної вимоги, позаяк квартира, автомобіль та частка у статутному капіталі товариства, на які, зокрема, заявник просить накласти арешт жодним чином не пов'язуються із заборгованістю за договором поставки.
Окремо слід зазначити, що пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України розмежовує поняття майна та грошових коштів для цілей вжиття заходів забезпечення позову, тому в разі заявлення позовної вимоги про стягнення грошових коштів адекватним заходом забезпечення позову слід вважати накладення арешту на грошові кошти відповідача, а не на майно.
Посилання позивача (заявника) на рішення Вінницького міського суду від 06.03.2018 у справі № 127/26248/17 за яким було стягнуто з Заславського Дмитра Ілліча на користь ОСОБА_2 заборгованість за Договором позики від 24.01.2017 в розмірі 1 002 712,33 грн достеменно не підтверджує наявність такої заборгованості на даний час, позаяк доказів щодо виконання/невиконання такого рішення суду до заяви не додано.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що укладення між відповідачем та банком більшості договорів застави відбулось ще до виникнення між останніми правовідносин за договором поставки №3010/20 від 30.10.2020, заборгованість за яким є предметом спору у даній справі (договори застави укладено у 2019 році та серпні 2020).
Посилання позивача, що відповідачем отримуються кредити та укладаються договори на забезпечення виконання ним кредитних зобов'язань не вказує на потенційну неможливість виконання рішення суду в майбутньому (в разі задоволення позову), а дійсно свідчить про активну господарську діяльність Фізичної особи-підприємця Заславського Дмитра Ілліча, як про те зазначає сам заявник.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що останнім не наведено обґрунтованих мотивів та доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову, як і не визначено адекватного заходу забезпечення позову, покликаному сприяти ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллкомп" б/н від 20.07.2021 (вх. № 01-48/65/21) про забезпечення позову у справі № 904/6675/21 шляхом накладення арешту на все належне Заславському Дмитру Іллічу майно в межах суми 1 471 319,11 грн - відмовити.
2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення; та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата складання повного тексту ухвали 16.08.2021.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - позивачу - вул. Б.Хмельницького, 139, , м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
4,5 - відповідачу - АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1.