Справа № 428/10879/20
Провадження № 2/428/621/2021
02 червня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання Федорущенко А.Г.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є наймачем квартири АДРЕСА_1 , в якій крім нього зареєстрована також його дочка - відповідач ОСОБА_2 . Позивач просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням з тих підстав, що відповідач не проживає у вказаній квартирі понад шість місяців та добровільно з реєстраційного обліку не знімається.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона сусідка позивача. ОСОБА_2 - дочка позивача, на даний момент у квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Відповідач понад 10 років не проживає за вказаною адресою, так як виїхала до Російської Федерації, живе у м. Москва, зі слів батьків. Позивач проживає разом з дружиною, в гостях у позивача свідок була 7 років назад.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона сусідка позивача. ОСОБА_2 - дочка позивача, на даний момент у квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Відповідач понад 12 років не проживає за вказаною адресою, так як виїхала до Російської Федерації, живе у м. Москва. Останній раз відповідач приїжджала додому років 3-4 назад. Позивач проживає разом з дружиною, відповідач разом з батьками не проживає.
Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією контрольного талону до ордеру № 2065 А, виданого 17.12.1968 року Виконкомом Сєвєродонецької міської ради на підставі дозволу виконкому № 956 від 18.08.1966, ОСОБА_5 з сім'єю з 3 осіб ( ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ) дозволено зайняти житлову площу, розташовану по АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки № 105, виданої 12.04.2021 Комунальним підприємством «Житлосервіс «Світанок», ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за послугу з управління багатоквартирними будинками на підставі ордеру.
З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 24.04.2015 Богородським відділом ЗАГС Управління ЗАГС Москви вбачається, що ОСОБА_7 (російською) та ОСОБА_2 (російською) 24.04.2015 уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 508. Прізвище чоловіка після укладення шлюбу ОСОБА_7 (російською), прізвище дружини - ОСОБА_2 (російською).
Згідно з копією паспорту громадянина Російської Федерації № НОМЕР_3 , виданого 22.01.2019 ГУ МВС Росії по Московській області, код підрозділу 500-008, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Сєвєродонецьк Ворошиловградської області, є громадянкою Російської Федерації.
Відповідно до копії довідки про склад сім'ї № 20326, виданої відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 14.12.2020, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права користування житловим приміщенням. Вказані правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає більше ніж десять років без поважних причин, тобто понад шість місяців, суд вважає, що досліджені судом докази свідчать про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 0.0.1953170459.1 від 22.12.2020 у сумі 840,80 грн.
Разом з тим, суд враховує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив не стягувати судовий збір з відповідача, а тому вважає за можливе не стягувати судові витрати з відповідача та залишити їх за рахунок позивача.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_4 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 .
Суддя І. С. Посохов