вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"17" серпня 2021 р. Справа№ 910/570/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1В»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 (повний текст складено 22.07.2021)
у справі № 910/570/20 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс"
про зобов'язання вчинити дії , -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, позов задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" передати ОСББ "Зарічна 1В" визначену документацію щодо будинку 1-В по вулиці Зарічній в місті Києві та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
03.09.2020 Господарським судом міста Києва на виконання рішення суду від 27.05.2020 було видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у задоволенні скарги ОСББ "Зарічна 1В" на дії державного виконавця відмовлено.
05.08.2021, не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021, ОСББ «Зарічна 1В» подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. У поданій апеляційній скарзі заявник звернувся з клопотаннями:
- про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого вказує про отримання ним копії оскаржуваної ухвали 02.08.2021;
- про долучення до матеріалів справи додатково поданих доказів (згідно з наведеним переліком).
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що до скарги не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 7) п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів апеляційної інстанції в цьому випадку враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч. 4 ст. 258 ГПК України).
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі підлягає сплаті 2 270 грн судового збору.
ОСББ «Зарічна 1В» доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не надало, що підтверджується зокрема переліком додатків до цієї апеляційної скарги за підписом адвоката Агафонова А.В. в інтересах ОСББ «Зарічна 1В».
За текстом апеляційної скарги ОСББ «Зарічна 1В» не вказує, що є особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору в установленому законодавством розмірі, то така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.
Розглянувши заявлене скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
У п. 53 рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. п. 57 рішення від 28.05.1985 у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), series A, № 93).
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлені законом.
Частинами 1, 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Зокрема п. 4 ч. 3 ст. 258 ГПК України унормовано, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали від 20.07.2021 складено 22.07.2021; ОСББ «Зарічний 1В» звернулось з апеляційною скаргою 05.08.2021.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 256 ГПК України, десятиденний строк оскарження ухвали місцевого господарського суду закінчився 02.08.2021.
Тобто ОСББ «Зарічний 1В» звернулось з апеляційною скаргою з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України десятиденного строку.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСББ «Зарічний 1В» вказує, що отримало повний текст оскаржуваної ухвали 02.08.2021, однак не надає доказів на підтвердження цієї обставини, що підтверджується переліком додатків до цієї апеляційної скарги. Водночас за текстом клопотання, що розглядається, ОСББ «Зарічний 1В» не вказує про відсутність у нього доказів, які б підтверджували отримання ним оскаржуваної ухвали 02.08.2021, а також про неможливість їх (доказів) подання.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази, які містили би відомості про дату отримання ОСББ «Зарічний 1В» копії оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити ОСББ «Зарічний 1В», що згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази (зазначеної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалах від 11.01.2021 у справі № 904/440/20, від 11.01.2021 у справі № 910/182/20, від 24.12.2020 у справі № 910/5349/19, від 15.12.2020 у справі № 915/35/20 та ін.).
Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху також з метою надання стороні можливості виправити вищенаведений недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали з відповідним обґрунтуванням та доказами.
Керуючись ст. ст. 234, 256, 258, 260 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1В» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 910/570/20 залишити без руху.
2. Надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1В» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надання доказів сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн у встановленому порядку.
3. Роз'яснити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1В» право подати заяву для поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав поновлення та доказів на їх підтвердження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Зарічна 1В», що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ПІК України ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова