10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4629/21 пров. № А/857/12810/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Запотічного І.І.. Улицького В.З.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.,
представника апелянта Іванейко І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 (ухвалене головуючим - суддею Карп'як О.О. м. Львові) у справі № 380/4629/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» (ЄДРПОУ 14311429) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що станом на 17.03.2021 податковий борг відповідача становить 12721655, 62 грн. Актами опису майна від 12.09.2019 №2/54-08 податковим керуючим було описано майно такого боржника. Описане майно було передано в податкову заставу, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, оскільки майно Підприємства, яке описане в податкову заставу, належить до основних засобів, що забезпечують ведення виробничої діяльності, а частка державної власності в статутному капіталі відповідача становить не менше 25 %, а саме майно позивача належить державі (Фонд державного майна) та перебуває у Підприємства на праві господарського відання.
Також суд зазначив, що всі інкасові доручення, які долучені до матеріалів справи контролюючим органом, як на підтвердження обставин відсутності грошових коштів на рахунках Підприємства, складені 20.01.2021 та повернені банківськими установами 02.02.2021 року, що, однак, не є беззаперечним доказом відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у обслуговуючих його банках на час звернення із цим позовом до суду 26.03.2021.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що майно відповідача, яке перебуває у податковій заставі, не є в переліку майна, визначеного законодавцем як таке, яке не може бути використане як джерело погашення податкового боргу. Крім цього вказує, що норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не поширюється на правовідносини в цій справі, оскільки рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі не виконується Державною виконавчою службою.
02.08.2021 на адресу суду надійшли додаткові пояснення апелянта з долученням відомостей про банківські рахунки та копій інкасових доручень.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що Державне підприємство «Львівській науково-дослідний радіотехнічний інститут» 15.04.1991 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код в ЄДРПОУ 14311429).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1734 затверджено перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого включено Державне підприємство «Львівській науково-дослідний радіотехнічний інститут».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 у справі № 813/431/13-а позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 1094591, 76 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 у справі № 813/4854/13-а позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 5032889, 02 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 у справі № 813/8494/13-а позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 81336, 90 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 у справі № 813/605/14 позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 79628, 65 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 у справі № 813/3533/14 позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 351912, 72 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.11.2014 у справі № 813/7574/14 позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 131710, 94 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2015 у справі № 813/1786/15 позовні вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 197651, 60 грн задоволено повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 у справі № 813/3710/16 позовні вимоги Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 912092, 04 грн задоволено повністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі № 380/2312/21 позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення податкового боргу у розмірі 3988779, 75грн задоволено повністю.
Як вказує позивач у позові, на виконання вище зазначених рішень суду податковим органом було скеровано ряд інкасових доручення щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак, внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена. Ці інкасові доручення були повернені податковому органу без виконання.
Станом на 17.03.2021 сукупний податковий борг відповідача становить 12721655, 62 грн, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Львівській області від 17.03.2021 № 3232/5/13-01-13-04.
Податковий керуючий на підставі рішення начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова від 25.03.2010 № 6005/10/24-033/64 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу склала акт опису майна № 2-54-08 від 12.09.202019.
Згідно з цим актом податковий керуючий провела опис такого майна відповідача: автомонтажний корпус площею 2347, 2 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 7456045; комплекс інженерних споруд (насосна станція), площею 67, 8 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786565046101; корпус № 2, площею 1489, 1 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786493046101; будівля овочесховища з підвалом, площею 794, 6 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1785909346101; виробнича споруда фарбування камер, площею 261 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786617446101.
Актом опису майна № 371/05 від 21.04.2021 податковий керуючий провела опис такого майна відповідача: приміщення корпусу 6-А, (адміністративна шестиповерхова з технічним поверхом будівля літ «А-6»), площею 4063, 8 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 14325798; корпус інженерних споруд (насосна станція) площею 67, 8 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786565046101; лабораторний корпус Б (чотириповерхова будівля з технічним поверхом та підвалом літера «А-4» площе 12853 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7; автомонтажний корпус площею 2347, 2 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 7456045; виробнича споруда фарбування камер, площею 261 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786617446101; будівля овочесховища з підвалом, площею 794, 6 м.кв., за адресою м. Львів вул. Наукова, 7, реєстраційний номер 1785909346101; металевий склад; корпус № 2 площею 1489, 1 м.кв. за адресою м. Львів, вул.. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786493046101; бомбосховище, об'єкт площею 1061, 5 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, корпус 7В, реєстраційний номер майна 1099153646101; будівля трансформаторної підстанції, площа 87, 4 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1907398446101; будівля станції хімічних осадків, загальна площа 51, 3 м.кв. за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1907459046101; будівля холодили площею 212, 9 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова,7, реєстраційний номер майна 1908011646101; будинок відпочинку « Пролісок », об'єкт житлової нерухомості площею 379, 3 м.кв, за адресою Львівська область, Сколівський район, с. Гребенів, вул. Карпатська, буд.15, реєстраційний номер майна 1786370246245; металевий склад; гараж, загальна площа 32, 4 м.кв., за адресою Львівська область, Сколівський район, с. Гребенів, вул. Карпатська, буд.15, реєстраційний номер майна 1785930946245.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 180999492, № 180999047, № 180999688 від 13.09.2019, № 181069042, № 181079913 від 16.09.2019 контролюючим органом зареєстровано вид обтяження податкова застава на об'єкти:
автомонтажний корпус площею 2347, 2 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 7456045;
комплекс інженерних споруд (насосна станція), площею 67, 8 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786565046101;
корпус № 2, площею 1489, 1 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786493046101;
будівля овочесховища з підвалом, площею 794, 6 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1785909346101;
виробнича споруда фарбування камер, площею 261 м.кв., за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, реєстраційний номер майна 1786617446101.
Доказів реєстрації податкової застави на інші об'єкти не подано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1229 виключено із складу Державного концерну «Укроборонпром» Державне підприємство «Львівській науково-дослідний радіотехнічний інститут» та передано Фонду державного майна до сфери управління об'єкти державної власності з метою їх подальшої приватизації - Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут».
Оскільки вжитими заходами контролюючого органу не досягнуто погашення податкового боргу, що обліковується за відповідачем, Головне управління ДПС у Львівській області орган звернулось до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами п. 89.1 ст. 89 вказаного Кодексу право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями ст. 95 ПК України.
Пунктами 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За приписами пункту 95.3 цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Так суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову зокрема дійшов висновку, що всі інкасові доручення, які долучені до матеріалів справи контролюючим органом, як на підтвердження обставин відсутності грошових коштів на рахунках Підприємства, складені 20.01.2021 та повернені банківськими установами 02.02.2021 року, що, однак, не є беззаперечним доказом відсутності коштів на усіх рахунках платника податків у обслуговуючих його банках на час звернення із цим позовом до суду 26.03.2021.
Однак на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до такого висновку без неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Як згадувалось вище 02.08.2021 на адресу апеляційного суду надійшли додаткові пояснення апелянта з долученням відомостей про банківські рахунки та копій інкасових доручень.
Згідно цих додаткових пояснень слідує, що позивачем додано дані про банківські рахунки платника податків, відповідно до яких у Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут», відкрито банківські рахунки на які виставлено інкасові доручення:
АТ «Укрексімбанк» ( НОМЕР_1 ) надсилались інкасові доручення № 1/05, №2/05, №5/05, №6/05 від 20.01.2021;
АТ «Укрексімбанк» ( НОМЕР_2 ) надсилались інкасові доручення № 14/05, №15/05, №17/05, №19/05, №22/05 від 20.01.2021;
АТ АКБ «Львів» (UA493252680000026009100861001) надсилались інкасові доручення № 27/05, №30/05, №31/05, №32/05, №33/05, №34/05, №35/05 від 20.01.2021, № 42 від 20.02.2020, № 274 від 19.05.2020, № 161/05, №159/05, №158/05, №157/05, №156/05, №155/05, №154/05, №152/05, №153/05 від 23.03.2021;
АТ КБ «ПриватБанк» ( НОМЕР_3 ) надсилались інкасові доручення № 49/05, №52/05, №53/05, №57/05 від 20.01.2021;
АТ КБ «ПриватБанк» (UA943052990000026029031000560) надсилались інкасові доручення № 51/05, №50/05, №55/05, №47/05 від 20.01.2021.
Колегія суддів встановила, що вказані вище інкасові доручення повернуті банком без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Разом з цим суд зазначає, що не всі інкасові доручення були долучені до матеріалів справи в суді першої інстанції, так частина з них була долучена лише в суді апеляційної інстанції, але це не спростовує того, що такі були наявні на момент звернення до суду з позовною заявою.
Однак на думку апеляційного суду, судом першої інстанції не було вжито достатніх заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
Таким чином, інкасовими дорученнями підтверджено відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу.
Відтак, судом встановлено, що контролюючим органом дотримана процедура, яка наділяє його правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, визначена Податковим кодексом України.
Щодо висновку суду першої інстанції про поширення норм Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» в цій справі то колегія суддів зазначає таке.
Згідно преамбули Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» № 2864-ІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2864-ІІІ) цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Статтею 1 Закону № 2864-ІІІ встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об'єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна ( 749-2017-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так суд першої інстанції приймаючи оскаржене рішення виходив з того, що відсутні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, оскільки майно Підприємства, яке описане в податкову заставу, належить до основних засобів, що забезпечують ведення виробничої діяльності, а частка державної власності в статутному капіталі відповідача становить не менше 25 %, а саме майно позивача належить державі (Фонд державного майна) та перебуває у Підприємства на праві господарського відання.
Разом з цим, відповідно до ст.2 вказаного Закону для його цілей під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, як згадувалось вище згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ПК України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні ПК України.
Таким чином, оскільки рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі не виконується Державною виконавчою службою, відповідно норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не поширюється на правовідносини в цій справі.
Враховуючи наведене вище колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» (ЄДРПОУ 14311429) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позов.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 у справі № 380/4629/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Львівський науково - дослідний радіотехнічний інститут» (ЄДРПОУ 14311429) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. І. Запотічний
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 17 серпня 2021 року