05 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1511/19 пров. № А/857/8140/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я.,
при секретарі судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року (суддя Плеханова З.Б., ухвалене в м.Ужгороді о 15:11, повний текст складено 11.03.2021) у справі № 260/1511/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про визнання рішення протиправним,-
22.10.2019 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради про визнання рішення протиправним.
Позов обґрунтовує тим, що рішенням конкурсної комісії від 16.07.2019 року позивачка визнана такою, кандидатура якої найбільше підходить на посаду директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок". Однак, 05 вересня 2019 року Ужгородська міська рада на своїй черговій сесії своїм рішенням № 1675 "Про проведення повторного конкурсу" скасувала результати попереднього конкурсу та уповноважила управління охорони здоров'я оголосити та провести повторний конкурс по заміщенню вакантної посади. Вважає, що міська рада не мала повноважень приймати дане рішення, оскільки скасувати рішення конкурсної комісії може тільки суд.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення ХХХІХ сесії VII скликання Ужгородської міської ради № 1675 від 05 вересня 2019 року "Про проведення повторного конкурсу".
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, третя особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову є неправильними, оскільки прийняті без належного врахування юридичної специфіки проведення та затвердження переможця конкурсу, призначення керівника, організаційно правової форми підприємства та інших юридично важливих моментів. Крім того, зазначає, що оскільки призначення на посаду не відбулось, права позивача прийнятим рішенням сесії Ужгородської міської ради жодним чином не порушені. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Крім цього, рішення суду оскаржив відповідач- Ужгородська міська рада. В своїй апеляційній скарзі зазначає, що на час оскарження позивачем оспорюваного рішення, воно вичерпало свою дію, тому як проведення конкурсу було завершено, а трудовий контракт з ОСОБА_2 не був укладений, натомість, було проведено повторний конкурс по заміщенню вакантної посади, і за результатами якого було визначено переможця ОСОБА_1 . Крім того, вказує, що оскаржуване рішення було прийнято на виконання розпорядження міського голови, який розглянувши подання конкурсної комісії та виявив невідповідність кандидатури позивачки встановленим кваліфікаційним вимогам, зокрема недостатності досвіду роботи на керівних посадах. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач- ОСОБА_2 у відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Ужгородської міської ради не погоджується з доводами апелянтів, вважає їх необґрунтованими та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін.
В судовому засіданні представники апелянтів надалив пояснення аналогічні викладеним в апеляційних скаргах, просили оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечили проти апеляційних скарг, просили оскаржуване рішення залишити без змін.
Протокольною ухвалою суду від 22.07.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, відзиву, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
24 червня 2019 року відбулося засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради (протокол №б/н від 24 червня 2019 року), де за результатами відкритого поіменного голосування членів комісії переможцем конкурсу визнано ОСОБА_2 .
В подальшому 16 липня 2019 року конкурсною комісією на підставі протоколу №3 від 16 липня 2019 року прийнято рішення про направлення подання про призначення переможця конкурсу ОСОБА_2 на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради для укладення відповідного трудового контракту строком на 5 (п'ять) років.
Також 16 липня 2019 року конкурсною комісією направлено подання начальнику управління охорони здоров'я Ужгородської міської ради В. Решетарю щодо призначення ОСОБА_2 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради не пізніше 26 липня 2019 року .
29 липня 2019 року розпорядженням Ужгородського міського голови від 29 липня 2019 року №319 «Про подання конкурсної комісії» відхилено подання конкурсної комісії від 16 липня 2019 року щодо призначення ОСОБА_2 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на керівній посаді та рекомендовано винести на розгляд чергової сесії міської ради питання про проведення повторного конкурсу.
Відтак, 05 вересня 2019 року Ужгородська міська рада на своїй черговій сесії своїм рішенням № 1675 "Про проведення повторного конкурсу" вирішила: скасувати результати конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок», оголошеного наказом управління охорони здоров'я від 04.06.2019 року № 87"Про оголошення конкурсу", який проведений 24.06.2019 року (протокол від 05.04.2019 б/н); уповноважити управління охорони здоров'я оголосити та провести повторний конкурс по заміщенню вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради; уповноважити управління охорони здоров'я Ужгородської міської ради на утворення конкурсної комісії з уповноваженого органу управління Ужгородської міської ради, трудового колективу та представників громадськості , у рівній кількості ( по двоє) від кожного , у відповідності до Постанови КМУ від 27 грудня 2017 року № 1094"Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного комунального закладу охорони здоров'я"; за результатами визначення переможця конкурсу та внесення відповідного подання, уповноважити Ужгородського міського голову на призначення переможця конкурсу на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради та укладення з ним контракту строком на 5 років.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2019 року Ужгородська міська рада прийняла Рішення № 1506 " Про створення Комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради, яким , серед іншого, вирішила: створити юридичну особу публічного права - Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права - комунального закладу «Ужгородський міський пологовий будинок»; затвердити статут Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради (Додаток 2).; комунальне некомерційне підприємство «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків комунального закладу «Ужгородський міський пологовий будинок»; уповноважити управління охорони здоров'я Ужгородської міської ради, на оголошення та проведення конкурсу на зайняття посади керівника Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я»; призначити ОСОБА_1 виконуючим обов'язки Директора Комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради до призначення керівника в установленому законом порядку.
Так, згідно Статуту КНП "Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради № 1506 від 18.04.2019 року: засновником та власником підприємства є територіальна громада м. Ужгорода, від імені якої виступає Ужгородська міська рада (п.1.4.); органом, за яким закріплено функції управління підприємством, є управління охорони здоров'я Ужгородської міської ради( надалі - Уповноважений орган управління) ( п.1.5.); поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює Директор, який призначається на посаду або звільняється з неї з дотриманням вимог чинного законодавства України. З директором укладається контракт , в якому зазначається строк найму, права , обов'язки і відповідальність директора, умови звільнення з посади( п.6.1); засновник укладає та розриває контракт з директором підприємства ( п.6.2.5).
Також, в Розпорядженні Ужгородського міського голови № 319 від 29.07.2019 року "Про подання конкурсної комісії " зазначено : відхилити подання конкурсної комісії від 16.07.2019 року щодо призначення ОСОБА_2 на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради ; рекомендувати управлінню охорони здоров'я винести на розгляд чергової сесії міської ради питання про проведення повторного конкурсу по заміщенню вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок".
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (Закон №280/97-ВР ) визначено загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, а саме: сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону №280/97-ВР встановлено виключну компетенція сільських, селищних, міських рад приймати рішення питань, перелік яких є вичерпним.
Відповідно до ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, у відповідності до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.
Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. №1094 затверджено Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я (Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1094, цей Порядок визначає механізм проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я (конкурс). Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я (заклад), крім закладів охорони здоров'я МВС, військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів.
Пунктом 3 Порядку №1094 передбачено, що конкурс проводиться з дотриманням принципів: 1) забезпечення рівного доступу; 2) політичної неупередженості; 3) законності; 4) довіри суспільства; 5) недискримінації; 6) прозорості; 7) доброчесності; 8) ефективного і справедливого процесу відбору.
Також, пунктами 4 та 5 Порядку №1094 встановлено, що підставою для проведення конкурсу є рішення органу управління, яке приймається протягом трьох робочих днів з моменту виникнення вакантної посади. Конкурс складається з таких етапів: прийняття рішення про проведення конкурсу; формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу); підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам); проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу); оприлюднення результатів конкурсу.
Відповідно до пунктів 9 та 10 Порядку№1094 конкурсна комісія утворюється рішенням органу управління не пізніше ніж через 20 днів після оприлюднення рішення про проведення конкурсу. Конкурсна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Порядком.
Пунктом 24 Порядку №1094 визначено, що конкурсна комісія: оприлюднює оголошення про проведення конкурсу; встановлює вимоги до претендентів з урахуванням установлених законодавством вимог; встановлює вимоги до конкурсних пропозицій; оприлюднює результати засідань конкурсної комісії та результати конкурсу; перевіряє документи, подані претендентами щодо відповідності установленим вимогам; приймає рішення про допуск претендентів до конкурсу або відхилення їх кандидатур; забезпечує відкритість конкурсу відповідно до вимог цього Порядку; оцінює професійний досвід, знання, якості та конкурсні пропозиції учасників конкурсу; відбирає шляхом голосування з числа учасників одну кандидатуру на посаду керівника закладу, оформлює відповідне рішення конкурсної комісії та вносить подання керівникові органу управління, який призначає такого кандидата на посаду керівника закладу; здійснює інші повноваження, передбачені цим Порядком.
Згідно з приписами пункту 28 Порядку №1094 документи, крім заяви про участь у конкурсі, подаються в запечатаному вигляді. Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, може подавати додаткові документи стосовно досвіду роботи, професійної компетентності і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації та інші). Відповідальність за достовірність поданих документів несе претендент.
Пунктом 31 вказаного Порядку №1094 визначено, що за рішенням конкурсної комісії претендент не допускається до участі в конкурсі у разі: неподання ним необхідних документів; його невідповідності встановленим комісією вимогам до претендентів та конкурсних пропозицій; наявності у претендента незнятої або непогашеної в установленому законом порядку судимості, заборони займати відповідні посади або провадити певні види діяльності; наявності судового рішення, яке набрало законної сили, за яким претендент визнаний винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією. Претенденти, допущені до участі в конкурсі, є його учасниками. Про прийняте конкурсною комісією рішення претенденти та учасники повідомляються секретарем конкурсної комісії протягом трьох робочих днів з дня проведення засідання з розгляду документів.
Згідно з п.38 Порядку №1094 за результатами заслуховування конкурсних пропозицій і проведених співбесід конкурсна комісія шляхом голосування відбирає з числа учасників конкурсу одну кандидатуру, яка відповідає встановленим вимогам, - переможця конкурсу, після чого вносить відповідне подання керівникові органу управління, що здійснює призначення переможця конкурсу на посаду керівника закладу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п'яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання. Зазначений строк може бути продовжено на період проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (у випадках, передбачених законодавством), інших процедур, передбачених законодавством.
Відповідно до пунктів 39 та 40 Порядку№ 1094 результати конкурсу оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу управління. Конкурсна комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу та надіслати органові управління обґрунтовану пропозицію про призначення повторного конкурсу. Рішення за результатами конкурсу може бути оскаржене в передбаченому законодавством порядку.
У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року за №7- рп/2009 вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Проаналізувавши вищезазначене, апеляційний суд вказує, що у міської ради відсутні встановлені законом, зокрема статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження скасовувати результати, встановлені рішенням колегіального органу - конкурсною комісією. В разі незгоди з рішенням конкурсної комісії за результатами конкурсу зацікавлена осба має право звернутися до суду про його оскарження. Крім того, проведення повторного конкурсу можливе тільки в разі прийняття конкурсною комісією вмотивованого рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу, після чого конкурсна комісія надсилає органові управління обґрунтовану пропозицію про призначення повторного конкурсу.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення конкурсної комісії за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок», оголошеного наказом управління охорони здоров'я від 04.06.2019 року № 87 "Про оголошення конкурсу", який проведений 24.06.2019 року до суду не оскаржувалось та є чинним. Вмотивоване рішення про відхилення кандидатур усіх учасників конкурсу та надіслання органові управління обґрунтованої пропозиції про призначення повторного конкурсу не приймалося. Отже, відповідач прийнявши оскаржуване рішення вийшов за межі наданих йому повноважень.
Разом з тим, апелянти вказують, що права позивача не порушені, оскільки призначення її на посаду директора комунального некомерційного підприємства «Ужгородський міський пологовий будинок» не відбулось.
Щодо цього, колегія суддів зазначає наступне.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За своїм смисловим навантаженням термін «законний інтерес» є тотожним «охоронюваному законом інтересу», оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.
Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у вже згадуваному рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб'єктивне право і пов'язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом".
Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
На підставі викладеного, апеляційний суд зазначає, що позивач звернулася за захистом свого законного інтересу стати учасником конкурсу на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок", і ставши єдиним претендентом за його результатами мала правомірні очікування отримати право стати керівником закладу охорони здоровя у відповідності до ст.16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я". Однак, у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення, позивач втратив таку можливість, а тому її законні інтереси були порушені.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційні скарги слід відхилити з наведених вище мотивів.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 260/1511/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. Я. Макарик
Повне судове рішення складено 16.08.2021