05 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1511/19 пров. № А/857/6620/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Запотічного І.І.,
суддів: Макарика В.Я., Довгої О.І.
при секретарі судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Керівника Ужгородської окружної прокуратури на окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року (суддя Плеханова З.Б., ухвалене в м.Ужгороді о 15:13, повний текст складено 12.03.2021) у справі № 260/1511/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним,-
22.10.2019 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради про визнання рішення протиправним.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення ХХХІХ сесії VII скликання Ужгородської міської ради № 1675 від 05 вересня 2019 року "Про проведення повторного конкурсу".
Під час судового розгляду позивачка в обгрунтування свого позову надала суду першої інстанції копії витягів з Єдиного Реєстру досудових розслідувань - кримінальні провадження за її заявами: від 17.03.2019 року № 12019070030000893; від 10.05.2019 року № 12019070030001436; від 05.09.2019 року № 42019071030000130; від 06.09.2019 року № 12019070030002824; від 14.09.2019 року № 12019070030002948; від 09.10.2019 року № 12019070030003223; від 17.03.2019 року № 12019070030000893. У кожному Витягу ЄДРДР зазначено процесуальних прокурорів. Також позивач надала Постанову Ужгородської місцевої прокуратури від 02.03.2020 року про забезпечення безпеки потерпілого. Позивач повідомила, що жодних рішень за її заявами не прийнято.
Окремою ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 зобов'язано Ужгородський відділ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити процесуальні дії та прийняти в терміни встановлені чинним законодавством відповідні рішення за заявами ОСОБА_1 внесеними в Єдиний Реєстр досудових розслідувань. Зобов'язано Ужгородську місцеву прокуратуру здійснити належний контроль та розглянути питання щодо прийняття рішень відносно бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування, у яких на розгляді перебувають заяви ОСОБА_1 , внесені в Єдиний Реєстр досудових розслідувань. Направлено дану ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону: Головному управлінню Національної поліції в Закарпатській області, Ужгородській місцевій прокуратурі, Прокуратурі Закарпатської області, Ужгородському відділу Головного управління Національної поліції. Встановлено строк для надання відповіді та виконання вказівок суду 35 днів з дня отримання даної ухвали.
Не погоджуючись з окремою ухвалою, керівник Ужгородської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду.
Представники відповідача та третіх осіб підтримали вимоги апеляційної скарги прокурора, просили скасувати оскаржувану ухвалу суду.
Представник позивача та позивач заперечили проти апеляційної скарги на окрему ухвалу суду.
Протокольною ухвалою суду від 22.07.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.
Суд першої інстанції констатував, що органом досудового розслідування та відповідальними прокурорами допущена бездіяльність, недотримання встановлених вищевказаними нормами КПК України строків досудового розслідування та неналежний нагляд контроль з боку керівництва, що порушує права заявника як потерпілого у кримінальних провадженнях за її заявами внесеними до ЄДРДР.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Тобто фактично має бути встановлений склад дисциплінарного порушення.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи №260/1511/19 судом першої інстанцій фактів зловживання або неналежного виконання своїх професійних обов'язків працівниками прокуратури не встановлено і не могло бути встановлено таких виключно виходячи із наданих позивачем заяв, оскільки для надання оцінки повноти вжитих процесуальних повноважень та додержання розумних строків досудового розслідування необхідне вивчення матеріалів зазначених кримінальних проваджень.
Крім того, судом також всупереч ч. 4 ст. 249 КАС України не зазначено хто саме з працівників допустив порушення, у чому полягають такі порушення. Посилання на «прокурорів, зазначених у витягах з ЄРДР» не відповідає вимогам ст. 249 КАС України. До того ж, група прокурорів могла бути змінена у порядку ст. 37 КПК України, що судом також не перевірено. Разом з тим, судом першої інстанції фактично перебрано на себе повноваження слідчого судді місцевого суду, який згідно ст. 306 КПК України розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Апеляційний суд вказує, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК України).
Крім цього згідно ч. 1 ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 33 КПК України Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що свої права позивач у справі міг захистити шляхом оскарження бездіяльності щодо неприйняття рішень за її заявами у прямо передбаченому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Колегія суддів, підсумовуючи наведене, вказує, що судом першої інстанції без належних підстав винесено окрему ухвалу, не дотримано вимоги ст. 249 КАС України, безпідставно використано непритаманні адміністративному суду повноваження, а отже апеляційну скаргу слід задовольнити.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні окремої ухвали допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування окремої ухвали.
Керуючись ст. ст. 243 , 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Керівника Ужгородської окружної прокуратури задовольнити, а окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 260/1511/19 - скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. Я. Макарик
Повне судове рішення складено 16.08.2021